Що ж запропонував УжНУ німецький університет? Насамперед – навчання студентів за подвійними дипломами за цікавою формулою 3+1. Мова йде про те, що українські студенти після трьох років навчання в Ужгороді (програма УжНУ + декілька додаткових курсів Університету Фрезеніуса) зараховуються на 4-й курс у мюнхенському виші. Після двох семестрів навчання, під час яких кожен студент бере участь у двох проектах на зразок того, який виконали для компанії «Фішер-Мукачево», обов’язкова також практика в німецькій компанії.

У підсумку для студента формула 3+1 дає наступний результат: два дипломи (УжНУ і Університету Фрезеніуса), не обірваний зв’язок з Україною, практичний досвід роботи на європейському ринку, візу на 18 місяців і можливість півтора року шукати роботу в Німеччині. Або повернутися в Україну фахівцем, за якого буквально змагатимуться провідні компанії. І це не просто пафосні слова. Під час вчорашньої презентації у ректораті це засвідчили і Володимир Панов, голова обласного об'єднання організацій роботодавців «Закарпаття», і Олена Демідова, начальник відділу по роботі з персоналом компанії «Ядзакі-Україна», і Михайло Качур, директор ПАТ «Ужгородський турбогаз» та керівник організації роботодавців Ужгорода.

За словами закарпатських роботодавців, випускники українських вишів мають широкий кругозір, вони ерудовані, володіють глибокими фаховими знаннями, однак їм поки що не вистачає практичного досвіду і розуміння того, як працює сучасний європейський ринок. Тому, коли вчорашні студенти приходять на першу роботу, їх доводиться навчати багатьом практичним речам. Відповідно, немає сумніву, що випускники УжНУ, які навчатимуться за програмою подвійних дипломів в Університеті Фрезеніуса, знатимуть іноземну мову (бо без цього ніяк), і пройдуть під час навчання практику в європейських компаніях, матимуть просто колосальну перевагу на ринку праці і зможуть обирати між найкращими пропозиціями працевлаштування.

Проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, яка відповідальна за міжнародну співпрацю університету, переконана, що партнерство з мюнхенським університетом буде успішним для УжНУ.

– У кооперації з Університетом прикладних наук Фрезеніуса ми зможемо взяти активну участь у різного роду міжнародних програмах Європейського Союзу. Зокрема - у міжнародній програмі обміну Еразмус+, в рамках якої вже маємо досвід співпраці з різними європейськими вишами. Перший наш спільний проект був проведений надзвичайно вдало, і це засвідчуємо не тільки ми та німецькі колеги, а й керівник компанії «Фішер-Мукачево» Василь Рябич. Утім, весь цей час працювали не тільки студенти: адміністративні працівники університетів постійно комунікували, розпочалася робота над програмою подвійних дипломів, узгодження навчальних планів. І ми сподіваємося, що взимку перші наші студенти вже зможуть поїхати на навчання до Німеччини. А щоб більше дізнатися про Університет Фрезеніуса і умови та особливості навчання в ньому, ректорат УжНУ готує на вересень ознайомчо-екскурсійну поїздку до Мюнхена, в якій зможуть взяти участь студенти, які зацікавляться у навчанні за програмою подвійних дипломів за формулою 3+1, – каже Мирослава Лендьел.

Стратегія для «Фішера»: новий продукт і ставка на захист природи

На прикладі першого спільного проекту ужгородських та мюнхенських молодих науковців можна легко зрозуміти, що мають на увазі закарпатські роботодавці, коли кажуть про важливість практичної підготовленості випускника університету до роботи і його розуміння принципів функціонування сучасного європейського ринку.

Студенти економічного факультету УжНУ разом із колегами з Університету прикладних наук Фрезеніус працювали над розробкою проекту в кооперації з підприємством «Фішер-Мукачево». Загалом проект був структурований у три етапи. Спочатку відбулася зустріч у Мукачеві, де ознайомилися з виробництвом і окреслили загальні риси проекту. Наступний етап – візит до Мюнхена і напрацювання конкретнішого плану стратегії в Університеті Фрезеніуса. І нарешті – завершальна стадія – презентація маркетингових пропозицій для компанії «Фішер», яка відбулася 20 червня.

Інтернаціональна команда студентів сформулювала суть свого проекту так – маркетинг, орієнтований на захист навколишнього середовища. Молоді науковці сконцентрувалися на проблемі очищення довкілля від пластикового сміття. Ця тема надзвичайно актуальна не лише для Закарпаття, а й для всього світу, який витрачає на очищення морів і океанів від пластикових пляшок 13 мільярдів євро у рік.

З цього приводу останніми роками в Європі і США тривають потужні медійні і просвітницькі кампанії. Як дослідили студенти, майже кожна друга німецька газета пише про пластикове забруднення. А відомі компанії вже почали використовувати перероблений пластик, виловлений із морів та океанів, у виробництві свої продуктів. Так, фірма «Adidas» представила на ринку партію кросівок, виготовлених із використанням вторсировини, встановила на них значно вищу ціну, ніж на звичайне взуття, але дуже швидко розпродала всю серію. Так само успішно і значно дорожче продають футбольні форми, виготовлені з використанням переробленого пластику, легендарні футбольні клуби «Реал» (Мадрид) і «Баварія» (Мюнхен).

Згідно з соціологічними опитуваннями, 20 мільйонів німців уже готові купувати продукцію трошки дорожче, ніж звичайно, якщо вона допомогла зберегти природу. Іншими словами – цивілізовані суспільства готові платити більше, знаючи, що завдяки цьому світ став кращим. Саме на цьому базуються пропозиції для компанії «Фішер-Мукачево», яка експортує майже всю свою продукцію на європейський та американський ринок.

Студенти запропонували компанії очистити закарпатські річки від пластику і використовувати його у своєму виробництві. Це дозволило б «Фішеру» позиціонуватися другом природи і об’єднати навколо себе прогресивні генерації, активну молодь. Таким чином – сформувати імідж компанії, яка дбає про майбутнє, і мати додаткові продажі в новому сегменті під умовною назвою «продукція, яка рятує світ».

Василь Рябич, директор ТОВ «Фішер-Мукачево», дуже зацікавився цією ідеєю: «Якщо б наша компанія могла використовувати вторсировину у виробництві аксесуарів чи спортивного знаряддя, це, однозначно, було б великим плюсом для нас. 30 % нашої продукції – це аксесуари, пов’язані з лижами, тож, можливо, саме в цьому сегменті продукції можна використовувати перероблений пластик. Якщо нам це вдасться, це буде однозначний успіх», – упевнений Василь Рябич.

Зацікавила компанію і пропозиція студентів випускати новий продукт – флайборд, спеціальне знаряддя для йоги і фітнес-вправ, ринок продажу якого в Європі останніми роками росте надзвичайно стрімкими темпами. Флайборд виготовляють із дерева, тому дошка доволі важка – 6 кг. Якщо б для її виготовлення використовувати композитні матеріали, в тому числі пластик, вона стала б значно легшою.

– Я не сумніваюся, що ринок відреагував би на такий продукт із великим інтересом, – каже Василь Рябич. – Тому над цим проектом нам обов’язково треба працювати. Ми отримали від молодих дослідників чіткі обриси продукту. Його параметрів ми ще не знаємо, та знаємо, які якості він має мати. Але ідея – це головне, все решта – справа техніків.

І нарешті, третя пропозиція у рамках проекту, спрямована на захист довкілля – висаджувати нові ліси. Цю ідею компанія одразу ж підтримала. Ба більше – Василь Рябич із Мирославою Лендьел домовилися конкретно: вже у жовтні УжНУ і «Фішер-Мукачево» спільно садитимуть перші плантації у Карпатах.

– Мені було дуже цікаво брати участь у цьому проекті, бо хотів знати, про що думає сучасна молодь і чого нам чекати попереду. Ми всі разом змогли заглянути в майбутнє і я зрозумів, що молодь хоче жити в чистому світі. А «Фішер», крім того, каже, що це життя в чистому світі обов’язково має бути активним. Я дуже задоволений процесом співпраці і зацікавлений у реалізації отриманих ідей. Думаю, що цей проект став для нас першим, але не останнім, – резюмував Василь Рябич.