Словаччина дозволяє залітати літакам на свою територію без диспетчерського супроводу тільки в режимі візуальної видимості при ясній погоді. Активні спроби налагодити роботу аеропорту, які тривають уже майже два роки, відчутних результатів не дали, навпаки – останнім часом ситуація тільки ускладнилася.
– Нагадаю, що між Україною й Словаччиною свого часу була підписана міжурядова угода про диспетчерський супровід Украерорухом та словацьким провайдером літаків, які приземляються чи злітають із Ужгородського аеропорту, – зазначає Геннадій Москаль. – Термін угоди закінчився в червні 2016 року, Словаччина на той час уже стала членом Євросоюзу.
Починаючи з червня минулого року, я особисто кілька разів їздив на переговори в Міністерство транспорту і телекомунікацій Словаччини й багато разів був у Міністерстві інфраструктури України. Відбувалися численні наради за участі керівників департаментів Авіаційної служби та Украероруху, але крім обіцянок посприяти у відновленні роботи аеропорту ми не отримали нічого. Минулого року я направив листа керівнику Європейського агентства з безпеки авіаперельотів (EASA) Патріку Кі з проханням підключитися до вирішення проблеми Ужгородського аеропорту. І отримав таку відповідь: ще в 2011р. EASA звернулася до Украероруху й департаменту авіації Міністерства інфраструктури України з пропозицією підписати протокол намірів про допущення EASA до аудиту Украероруху в аеропортах України, які він сам визначить. Однак Украерорух так і не дав відповіді на цю пропозицію. У результаті після закінчення відповідної угоди між Україною й Словаччиною EASA не дала добро Словаччині на диспетчерський супровід літаків в Ужгородському аеропорту. Більше того – територію для розвороту літаків у повітряному просторі Словаччини скорочено з 20 до 10 кілометрів. EASA чітко дала зрозуміти, що без аудиту Украероруху не дасть дозволу Словаччині на диспетчерський супровід літаків в Ужгородському аеропорту, а Украерорух не хоче давати дозвіл на аудит бо користується «допотопним» обладнанням і нічого не робить для його модернізації. Якщо напівжартома, то робота Украероруху нагадує епізод із культового фільму «В бой идут одни старики», де роль диспетчерів виконували пілоти, котрі попереджували своїх колег по рації: «Обережно – в тебе на хвості Мессершмітт». Якщо ж серйозно, то своєю бездіяльністю Украерорух заблокував повноцінну роботу Ужгородського аеропорту. Незважаючи на курс України на євроінтеграцію, ця структура не хоче модернізувати обладнання й працювати за стандартами ЄС. У результаті в нас немає іншого виходу, як звернутися до міжнародних авіаперевізників, що працюють у країнах Євросоюзу, з пропозицією відновити повноцінну роботу Ужгородського аеропорту власними силами й запустити регулярні рейси спочатку між Ужгородом і Києвом, а потім і в інших напрямках. Аеропорт технічно готовий до цього – територія приведена до ладу, по периметру встановлена сертифікована огорожа, модернізовані службові приміщення, а злітна смуга після розширення готова приймати літаки класу «Боїнг» чи «Аеробус».