За 20 км від найзахіднішого українського села Соломонова розташоване угорське село Фенішлітке. Після вступу Угорщини до Євросоюзу тут фіксують стрімкий розвиток, чимало цікавих соціальних проектів і зовсім низький рівень безробіття. Незабаром тут відкриють і два підприємства з українськими інвестиціями. Досвід життя євросоюзівського села вивчали журналісти у ході виїзного прес-туру Ужгородського прес-клубу.
Голова села Тібор Марто відверто розповів про бюджет села, власну зарплату, побут фенішлітківців. Загалом тут мешкають 2500 осіб, з них 240 школярів та 380 пенсіонерів (від 65 років). «У нас дуже мало безробітних, - каже голова села. – А ті, що є, не отримують допомогу просто так, а, наприклад, прибирають у місцевому парку або виконують іншу суспільно корисну роботу».
До слова, у Фенішлітке переїхали 30 українських сімей з часу, відколи Угорщина почала видавати громадянство за спрощеною системою нащадкам угорців. Незабаром тут відкриють і два підприємства інвесторів з України – фабрику з виробництва засобів для волосся (задіють понад 200 працівників) і підприємство «Неміров» (300 робочих місць). У сільраді працюють 8 осіб, включно з прибиральницею і сільським головою.
Фенішлітке має побратимські зв’язки з українськими селами Дерцен (Закарпаття) та Жупани (Львівщина). У Жупанах планують навіть долучитися до облаштування клубу для молоді, за сприяння консульства. Свого часу угорське село допомагало і долати наслідки паводку на Закарпатті. А також дарувало парти для с. Вишково. Фенішлітке завжди запрошує українських друзів на день села.
Самому Фенішлітке вдалося отримати суттєву допомогу від Євросоюзу. За співфінансування Угорщини та ЄС тут облаштовано систему для забезпечення соціальних закладів і вулиць сонячною енергією, здійснено теплоізоляцію школи, дитсадка, сільради і молодіжного клубу, прокладено 2,3 км велодоріжки до с. Кішвард, зведено водні очисні споруди, водостоки, збудовано амфітеатр у місцевому парку. У селі діє і будинок для перестарілих на 100 жителів, зведений за допомоги реформатської церкви. Тепер більше уваги звертають на здоров’я, наприклад, запрошують фахівців з м. Ніредьгаза для огляду чоловіків і жінок, щоб попередити урологічні та гінекологічні захворювання. А для немовлят роблять профілактичні щеплення від ротавірусу. Дівчаткам до 9 років роблять щеплення від раку матки за кошт держави. Діє окрема програма, спрямована на розвиток ромського населення. Для соціалізації їх діток, для них є обов’язковим відвідування дитсадка (де безкоштовно отримують книги, їжу тощо). Інакше держава не виплачує соціальну допомогу батькам.
На різні програми у Фенішлітке (не тільки від сільради, а і, наприклад, з ініціативи церкви та інших організацій, спортивних, культурних тощо) Євросоюз виділив 3 мільйони євро.
Фенішлітке має давню історію. Перші згадки датуються 1204 роком, у давніх записах йдеться про населений пункт Літке, але мається на увазі ця ж територія. Сьогоднішнє село не має жодних заборгованостей, за що голова села вдячний політиці чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Серед проблем очільник села називає відтік розумної освіченої молоді до великих міст або за кордон через малу кількість привабливих високооплачуваних робочих місць. А також низьку народжуваність, порівняно з іншими країнами ЄС.
Щодо заробітків селян, то середня зарплата тут близько 400 євро. Найбільша пенсія - 800 євро, найменша – 180 євро. «Угорські закарпатці» (ті, хто оформили громадянство і угорську пенсію) отримують в середньому 600-700 євро. Зарплата голови села – 1000 євро, також компенсовують бензин і сам проїзд з розрахунку 1 євроцент за 1 км. Близько половини зарплати йде на оплату комунальних послуг. До речі, в Угорщині тарифи на них однакові і в Будапешті, і в селах. Дружина голови отримує 650 (вихователь у дитсадку).
До слова, кожні три місяця голова села звітує на офіційному сайті населеного пункту про усі витрачені бюджетні кошти. Односельчани завжди можуть дзвонити йому, хоч і цілодобово. «Мені платять за те, щоб я робив все для громади», - каже Тібор Марто.
{g}
Плюси та мінуси членства в ЄС
У селі є яблуневий і вишневий сади, фабрика з виробництва соку та харчових продуктів. А от особисте господарство селяни ведуть неохоче. Каже голова сільради, що поголів’я свиней і навіть курей можна перерахувати на пальцях двох рук. «Мінусом вступу до ЄС, на мою думку, стало те, що люди стають більше лінивими. Не будуть вирощувати городину, а підуть у супермаркет і куплять. Крім того, іноді права людей стають на заваді поліції. Мені здається, що у правоохоронців стало менше можливостей розслідувати злочини, бо, наприклад, не можна зайти до помешкання потенційного злочинця. Більше прав отримали і колишні ув’язнені. Але понад 60 % наших мешканців задоволені тим, що Угорщина – член Євросоюзу, хоча на початку цього процесу навіть виходили на протестні мітинги, збільшилася кількість безробітних – до 30 %, а зараз цей показник становить 3-4 %, але це за 15 років після вступу до євроспільноти. Якщо Україна увійде в ЄС, то вам також треба буде потерпіти 2-3 роки, а потім Україна буде процвітати», - роздумовує голова села.
Він також додав щодо сільського господарства, що замість городів мешканці облаштовують сади і місця для барбекю. Окремі громадяни полюбляють їздити до України за дешевим бензином і сигаретами.
Найбільшим здобутком голова села вважає свої взаємини з мешканцями. Каже, що може співпрацювати з усіма і гордий за власні відносини з односельчанами. Востаннє громадою збиралися у березні, обговорювали подальші плани розвитку села. Тібор Марто очолює село з 1998 року, вибори голови села – щоп’ять років. На останніх виборах навіть не було кандидатур конкурентів.
У Фенішлітке побували журналісти із Дніпра, Харкова, Сум, Житомира та Донеччини. Після того вони відвідали місто Ніредьгазу і її найбільшу туристичну принаду - тутешній зоопарк, найбільший у Східній Європі. Тут утримують тварин у максимально наближених до природніх умовах. Замість кліток – частини лісу, обгороджені ровом чи парканом. До окремих тварин можна вільно підходити, фотографувати, стежити за розвитком їх потомства. Поряд із зоопарком – аквапарк та лікувальні термальні води, загалом аквацентр окрім закритих басейнів має природнє озеро із соленою водою, пляжем, парк площею 10 га та інші атракції.
Натомість успіхи Фенішлітке наразі є лише мріями для того ж таки Соломонова, що по український бік кордону. Дуже багато мешканців тут, до речі, вільно розмовляють угорською, а дехто навіть має труднощі у володінні українською. У найзахіднішому селі України мешкає 1355 осіб. 66 учнів ходять до місцевої школи, але тільки до 9 класу. Бажаючі завершити 10 і 11 клас мусять їздити до школи у м. Чоп. 45 діток відвідують місцевий садочок у Соломонові. Угорськомовні учні отримують допомогу від Угорщини, як і всюди по Закарпаттю.
Деякі українські села теж використовують можливості ЄС
Село досі не має центральної каналізації. І це, як розповіла нам голова села Галина Малинич, є основною проблемою села. Наразі сума, необхідна на вирішення проблеми каналізації, достеменно не відома, адже востаннє розраховували її ще у 2011 році. Від держави чекати надходжень поки не приходиться, каже голова села, а власного бюджету також не вистачає, хоча село має такого серйозного платника податків, як ПрАТ «Єврокар», що збирає автомобілі на території сільради.
Довкола Соломонова пустують чималі площі землі, хоча раніше тут були родючі яблуневі сади. До слова, на відміну від своїх сусідів із Фенішлітке, мешканці Соломонова активно господарюють на городах, вирощують овочі, власний урожай є суттєвою підмогою практично для кожної сім’ї. Як і у Фенішлітке, тут є реформатська церква, а також православна та євангелістська.
Голова села каже, що зверталася по допомогу до європейських донорів, але наразі відповіді село ще не отримало.
Натомість можливостями допомоги з ЄС активно користується громада села Кам’яниця, що неподалік Ужгорода, ближче до словацького кордону.
До складу місцевої сільради входять села Кам’яниця та Гута. А це 2260 осіб. Тут наразі діють 22 програми, зокрема «Село – наш спільний дім», «Програма розвитку фізичної культури та спорту», «Програма розвитку культури», «Програма міжнародного співробітництва та європейської інтеграції сіл Кам’яниця та Гута», «Програма Турбота» тощо.
Упродовж останніх років у рамках міжнародної співпраці були реалізовані численні проекти. Зокрема, збудовані вбиральні для місцевої школи, капітально відремонтовано дитячий садок із заміною покриття даху, реконструйовано системи теплопостачання з встановленням модульної котельні з твердопаливними котлами для дитсадка. Триває й проект водопостачання та каналізації, а також завдяки програмі транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» створюється добровільна пожежна дружина, - розповіла голова села Марія Коваль-Мазюта.
Звичайно, села ЄС мають можливість отримати значну допомогу, утім й українські села, при бажанні, активно розвиваються, у тому числі й за підтримки європейських донорів.
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
Текст: Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб, фото: Ірина Бреза, Ужгород-Фенішлітке