Так, до списку потрапили масиви пралісів Національного природного парку «Синевир» площею 2865,04 га. До нього вносять особливо цінні культурні і природні об’єкти, які вважаються надбанням цілого людства.
У переліку ЮНЕСКО – 7 українських об’єктів, 6 з яких належать до культурного типу. Єдиний вітчизняний об’єкт природного типу, який отримав авторитетне визнання у 2007 році, – «Букові праліси Карпат». До нього тоді увійшли масиви пралісів Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, а також Словаччини.
Через чотири роки Комітет у справах всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розширив список об’єкту «Букові праліси Карпат», додавши ще й давні букові ліси Німеччини. Таким чином була сформована транснаціональна природоохоронна територія з 15 кластерів, яка охоплює природний ареал поширення бука лісового від Українських Карпат до берегів Балтії.
А цими днями до згаданого об’єкту додано нові масиви українських пралісів: Дарвайка (1588,46 га), Квасовець (561,62 га), Стримба (260,65 га), Вільшани (454,31 га), що на території НПП «Синевир», 753,48 га в заповіднику «Горгани», 384,81 га – у «Розточчі», масиви Великий Діл (1164,16 га) та Іршавка (93,97 га) – у НПП «Зачарований край» та масив «Сатанівська Дача», площею 212,01 га.
– Включення нових ділянок пралісів до списку Світової спадщини ЮНЕСКО – це справжній подарунок до нашого професійного свята – Дня працівників природно-заповідної справи, – яке святкуємо 7 липня. Саме цього дня й відбулася знаменна подія, до якої ми йшли впродовж останніх років. Хочу подякувати співробітникам НПП «Синевир» і науковцям з інших установ, які доклали багато зусиль для дослідження пралісів нашого парку і просування цих ділянок до авторитетного міжнародного визнання, – каже директор НПП «Синевир» Микола Дербак.
Розширення номінації букових пралісів новими українськими масивами – важлива подія не лише для природоохоронців, але й усієї української спільноти.