Перші та єдині у цій німецькій передвиборчій кампанії теледебати між основними представниками на посаду канцлера Анґелою Меркель та Мартіном Шульцом важко назвати запеклими.
Здається, ще під час жодних дебатів суперники стільки не дякували один одному як тут, а нинішня канцлерка часто схвально кивала під час відповідей свого суперник від Соціал-демократичної партії Мартіна Шульца. Для останнього дебати були шансом хоч якось змінити невтішний для СДП прогноз на виборах, що мають відбутися за три тижні – 24 вересня. Своє завдання Мартін Шульц, здається, успішно провалив.
Попередньо організатори дебатів заявляли, що основні питання будуть розділені на чотири тематичні блоки, про які доведеться дискутувати протягом 95 хвилин: міграція, зовнішня політика, соціальна справедливість та внутрішня безпека. Передбачувано, попри визначений час на кожен із блоків, про міграцію говорили найбільше.
Перше запитання цього блоку було до Меркель. Чи розцінює вона міграцію як небезпеку? Канцлер дуже чітко визначила, що бачить це не як загрозу, але як серйозне завдання та виклик. На її думку, Німеччина довго користалася з глобалізації, тому зараз вона не може відокремитися. Це не означає, що до Німеччини тепер можуть приїжджати всі люди, але те, що “федеративна республіка має більше вкладати у розв’язання конфліктів”. В цілому бачення вирішення міграційної кризи в обох політиків однакове. Шульц, утім, намагався “опонувати” Меркель, наполягаючи на тому, що вирішення міграційної кризи має бути європейським. Але Меркель, як і в інших питаннях, чітко вказувала Шульцу, що його партія є співучасником того чи іншого рішення або стратегії, адже є членом Великої коаліції у німецькому парламенті, або ж на те, що Шульц розуміє ситуацію, як колишній європолітик (до того, як очолити СДП Німеччини Шульц був Президентом Європарламенту – Ред.). Зокрема і в питанні міграції Меркель зауважила, що Шульц мав би розуміти: “європейська солідарність була в той час не можлива” і у неї “нуль надії”, що Віктор Орбан влітку 2015-го змінив би своє рішення.
Міжнародний блок дебатів не відзначився різноманіттям. Тож не дивно, що його чи не найбільше розкритикували і журналісти, і користувачі соцмереж. Основними темами цього блоку теледуелі між німецькими топ-політиками стали Туреччина, Північна Корея, США. Першу несподіванку тут підкинув Мартін Шульц. На його думку, треба завершити перемовини із Туреччиною щодо вступу до ЄС. Поведінка турецького президента Раджепа Таїпа Ердогана не залишає іншого вибору: “Тут перейдено усі червоні лінії. Точка неповернення”, - сказав він. У цьому питанні Меркель з ним згодна: “Наразі переговорів про вступ не існує”, -- зауважила вона. Канцлерка також закликала припинити виплату фінансової допомоги Туреччині.
Схожі погляди у Меркель та Шульца й на американського президента. “У нас серйозні розбіжності у поглядах із американським президентом”, - зауважила Меркель і як приклад назвала питання зміни клімату. Хоча в цілому воно мало обговорювалося під час цих дебатів. На думку ж Шульца, нинішній американський президент не спроможний вирішити конфлікту з Північною Кореєю. “Проблема, яку маємо щодо Трампа, - це його непередбачуваність”. Дещо несподіваним був той факт, що у блоці ніяк не згадали ані про Росію (єдиний момент - наприкінці дебатів у короткому питанні щодо рішення колишнього канцлера Герхарда Шредера ввійти до ради директорів Роснефті. Його обидва політики розкритикували, а Меркель зазначила, що ця компанія знаходиться у списку санкцій), ані про війну на Донбасі, ані про Brexit.
У соціально-економічному блоці Шульц спробував закинути Меркель бажання підвищити пенсійний вік до 70-ти років, але канцлер впевнено це заперечила. Крім того, вона змогла протиставити таким закидам свої досягнення у подоланні безробіття. Адже за час її канцлерства кількість безробітних у Німеччині зменшилася наполовину (було 5 мільйонів, зараз 2.5 мільйони). До невеличкого пожвавлення у дебатах дійшло під час розмови про автомобільну промисловість. Одна із ведучих дебатів Майбріт Іллнер назвала Меркель “автомобільною канцлеркою” і запитала, чи вона часом “не представляє інтереси” автомобілістів. Мартін Шульц закинув Меркель запровадження дорожних зборів, чого вона раніше обіцяла не робити. Але, як і очікувалося, Меркель просто відзначила, що партія Шульца, яка є членом великої коаліції, також голосувала за це рішення.
Останній тематичний блок – внутрішня безпека - також не показав особливих розбіжностей між кандидатами. “Я гадаю, ми отримали урок із того випадку”, - заявила Меркель про напад Аніса Амрі на різдв’яний ярмарок у Берліні 19 грудня минулого року, коли загинуло 12 осіб. Шульц також заявив, що потрібно покращувати матеріальний стан поліцейських для запобігання внутрішнім загрозам. .
Опитування, проведені під час дебатів трьома незалежними компаніями, показали, що Меркель переконала більшість глядачів. За даними однієї із них - infratest dimap, переконливіше вона звучала для 55% глядачів. У той час, як Шульц був більш переконливим для 35%. За цим же опитуванням, Шульц був значно агресивніший, а Меркель компетентніша.
В цілому, дебати виглядали дещо нудними. Багато важливих тем і в глобальному, і у власне німецькому контексті не згадали взагалі. Росія, Україна, Brexit, зміни клімату, виклики цифрової революції (хоч побіжно Меркель до цієї теми зверталася) – всі ці теми залишилися за бортом 97-хвилинного обговорення.
Важливість цих дебатів для Шульца (з огляду на те, що його партія відстає від ХДС Меркель на близько 15 пунктів) полягала у тому, що це міг бути його шанс дещо покращити результат. Однак він цю можливість успішно змарнував. На думку багатьох німецьких коментаторів, його стиль нагадував Дональда Трампа, однак агресивність швидше допомогла йому програти, ніж виграти.
Після дебатів знову почулися розмови про можливість чергової великої коаліції в наступному Бундестазі. Однак поки що існує можливість створення коаліції ХДС/ХСС Меркель і Вільної демократичної партії Німеччини. Найбільш поширене запитання у пошуковиках під час дебатів звучало так: «Скільки часу Анґела Меркель на посаді канцлера?» Вони наштовхують на думку про те, що німці вже б і не проти бачити нові обличчя. Харизматичний лідер Вільних демократів Крістіан Лінднер непогано для цього підходить.