Серед небагатьох вчених Україну на цьому науковому форумі представляв і декан юридичного факультету Ужгородського національного університету, професор Ярослав Лазур. Ярослав Володимирович розповів офіційному сайту УжНУ про результати участі у міжнародному науковому форумі та нові перспективи інтеграції нашого вишу в європейський освітній і науковий простір, які відкриваються через співпрацю з найавторитетнішоюу сфері науки публічного права міжнародною правничою організацією.

УжНУ запропоновано стати членом Європейської організації публічного права

Ярославе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, як вдалося налагодити контакт між юридичним факультетом УжНУ і Європейською організацією публічного права?

Ще в 2009 році в рамках співпраці з Інститутом законодавства Верховної Ради України я в якості заступника декана юридичного факультету разом із тодішнім деканом Василем Івановичем Яремою відвідав конференцію Європейської організацією публічного права, де ознайомився з роботою цієї міжнародної організації. Вона об’єднує вчених і навчальні заклади, що працюють у напрямку публічного права, тобто тієї частини права, де має місце публічний інтерес. Цього року у нас з’явилася нагода актуалізувати зв’язки і розпочати більш активне співробітництво. За підсумками двосторонньої зустрічі з Почесним президентом ЄОПП професором Спірідоном Флогаітісом підписано меморандум про співпрацю між юридичним факультетом УжНУ та Європейською організацією публічного права. Ужгородському національному університету запропоновано членство у цій організації.

Будь ласка, кілька слів про цю організацію: яка її сфера інтересів, чи має авторитет серед колег?

Це, напевно, найповажніша на теренах Європи міжнародна науково-освітня організація в сфері публічного права, якій уже три десятки років. Серед іншого, ЄОПП виступає офіційним радником ООН, ПАР’Є, Європейської комісії у сфері регулювання публічно-правових відносин, постійно консультує Європейський Суд з прав людини. Про її авторитетність, мабуть, найкраще свідчить той факт, що у відкритті цьогорічної конференції взяли участь президенти трьох європейських країн – Італії, Португалії та Греції. До речі, президент Греції організував у своїй резиденції урочистий прийом для учасників конференції.

Додам, що керівник організації пан Спірідон Форгаітіс – визначний юрист. Він не тільки професор Афінського університету, а й державний діяч: очолював Міністерства внутрішніх та зовнішніх справ Греції, працював на різних посадах у Раді Європи та в Організації об’єднаних націй. В юридичних і наукових колах це дуже поважна персона. Зокрема, й тому організація, яку він очолює, має високий авторитет у світі.

Якою ви, як декан юрфаку УжНУ, бачите потенційну співпрацю між нашим університетом і Європейською організацією публічного права?

Домовленості, яких ми досягли у Афінах, передбачають декілька напрямків співпраці. Насамперед це наукова робота. У нас тепер є можливість на постійній основі бути учасником заходів, які проводить організація. А це, крім конференцій, різного роду конкурси наукових праць, спільні наукові дослідження, спільне видання журналів і так далі.

Другий напрямок, до якого УжНУ запропоновано долучитися, – участь у освітніх програмах ЄОПП. На базі організації створена і успішно працює Академія публічного права, яка забезпечує безперервну освіту та підвищення професійної кваліфікації для студентів та науковців зі всього світу. До прикладу, серед західних колег-юристів вважається дуже престижною і авторитетною магістерська програма з європейського права. Також відома програма Академії з правового забезпечення публічного адміністрування. Так-от, УжНУ пропонують не лише направляти студентів на участь у цих освітніх програмах на пільгових умовах, а й розглянути перспективи впровадження системи подвійних дипломів. Важливо, що започаткувати обмін студентами за програмою Еразмус+ наші партнери готові вже в цьому навчальному році.

Третій напрямок співпраці – стажування викладачів. ЄОПП готова надати допомогу у забезпеченні наших фахівців на період стажування. Зазвичай у Європі такими питаннями не переймаються, але наші партнери розуміють обставини, в яких перебуває українська наука, і знають, що в наших реаліях фінансове питання стоїть доволі гостро.

І, нарешті, ще одна перспектива: нам запропоновано відкрити представництво Європейської організації публічного права в Ужгороді. Наразі в Україні працює одне її представництво – на базі Одеської юридичної академії. А Ужгородський національний університет має шанс стати першим вишем, який відкрив би інформаційний центр ЄОПП на Західній Україні.

Це не всі, але основні напрямки співпраці, щодо яких досягнуто принципової домовленості. Зараз треба відпрацювати механізми реалізації цих домовленостей і втілювати їх у життя.

В Європі існує значний запит на якісні наукові дослідження щодо політико-правових трансформацій в Україні. Нашим науковцям слід бути активнішими.

Ярославе Володимировичу, у Греції ви працювали не тільки як управлінець, але також як науковець. Розкажіть, будь ласка, про вашу участь у науковій конференції.

Я мав можливість виступити з доповіддю з приводу актуальних проблем адміністративної реформи в контексті інтеграції України в Європейське співтовариство, а точніше – реалізації політичної складової Угоди про асоціацію між країною і ЄС. Зауважу, що на конференції були присутні переважно представники Західної Європи – вчені з Італії, Іспанії, Португалії, Франції, Великобританії. І, відверто кажучи, я був дещо неприємно здивований, бо, попри те, що Україна сьогодні є гарячою точкою на карті Європи і ми мали б бути у фокусі уваги європейців, насправді про нашу державу не так багато інформації саме з наукової точки зору.

Яким був головний меседж вашого виступу?

Якщо спробувати одним реченням, то, напевно, головна ідея виступу була в тому, що українська юридична наука цілком адекватна тим основним тенденціям і проблемам, які є в полі зору європейського наукового співтовариства. Спробував довести, що наразі практично ні в кого з українських вчених-юристів не викликає сумнівів теза, що така новітня навіть для Європи правова категорія як «європейські цінності» для України, так само як і для інших держав, повинна стати стратегічним пріоритетом у правовій політиці. Хоча при цьому не завжди сліпе копіювання рекомендацій різного роду міжнародних, в тому числі європейських, інституцій призводить до бажаного результату в конкретних національних правових системах. Часто навпаки – призводить якраз до нівелювання цих цінностей.

Для мене було важливо, щоб іноземні колеги зрозуміли, що сталий розвиток правової системи України на основі європейських цінностей є невід’ємною складовою успіху Європейського співтовариства в цілому. Сучасні національні правопорядки дедалі менше характеризуються автономністю. Право, в тому числі і система публічного права, насамперед внаслідок інформатизації та глобалізації суспільних відносин трансформується в явище, яке виходить далеко за національні межі. Так, до прикладу, в сфері адміністративного права уже давно говорять про таку категорію, як транснаціональне адміністративне право. Адже коли йде мова, до прикладу, про захист іноземних інвестицій чи трудову міграцію, однозначно що це – спільні інтереси всього європейського континенту. Тому цілком природно, що проблеми, які існували і, на жаль, значною мірою і тепер не подолані, серед іншого призвели до Революції Гідності та подальших трагічних подій на Майдані і на Сході і мають вплив на всю Європу.

Неефективне публічне управління має наслідком невдалі та, крім того, нелегітимні рішення влади, які в будь-якому суспільстві закономірно спричиняють соціальний вибух. Як показала новітня історія, Україна не є винятком. Високий ступінь корупції, відсутність легітимності у рішеннях влади – всі ці помилки стали каталізатором ослаблення державності. Це наслідок неефективності системи публічного управління, яка не демократична, не відображає реальних інтересів громадян і не забезпечує права громадян на участь у публічному управлінні. Тому зараз Україна, враховуючи досвід Європи, має імплементувати такі стандарти публічного управління, такі механізми, які унеможливлять подібні проблеми в майбутньому.

Це все особливо актуально у контексті Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Вона по суті вже зумовлює взаємну інтеграцію політики Європи і України. Насамперед в Угоді є статті, які стосуються демократизації системи публічного управління, втілення принципу верховенства права. Це загальні принципи, які тепер Україні треба втілювати, щоб реалізація цієї політичної Угоди дала можливість не просто співпрацювати з Європейським Союзом, а в перспективі стати його повноправним членом, який може і вміє відстоювати свої інтереси в геополітичному сенсі.

Чи викликала українська проблематика інтерес європейських юристів?

Колеги висловили велике зацікавлення доповіддю і мені вже надійшла пропозиція вступити в міжнародну європейську групу з проблематики адміністративного транснаціонального права (це нова течія в адміністративному праві) і взяти участь у заходах цієї групи, які відбудуться у квітні наступного року у Барселоні. Розповідаючи це, я хочу, по-перше, поділитися інформацією, а по-друге, закликати колег-науковців не комплексувати і активніше співпрацювати з європейськими вченими-юристами. Україна їм дуже цікава, в тому числі й наша юридична і суміжні науки. Вони розраховують на нас як на партнерів, на спільні дослідження, готові приїжджати сюди, попри те, що Україна нині, на жаль, не дуже приваблива з точки зору безпеки. Але європейці чекають зворотного зв’язку.

До речі, вже попередньо задекларована тема обговорення на конференції, яка відбудеться наступного року – це вихід Великобританії з ЄС. Нам уже пропонують підготувати доповідь, яка буде стосуватися впливу Брекзіту на взаємодію правопорядків Європейського Союзу і таких країн, як Україна. А цей вплив дуже великий, оскільки Великобританія є одним із ратифікантів Угоди про асоціацію. Яким чином її вихід має вплинути на виконання Угоди і чи залишаються якісь договірні відносини між Лондоном і Києвом у частині виконання досягнутих домовленостей? Це надзвичайно актуальні питання, адже йдеться і про економічну складову, і про доступ до ринків, і про питання міграції. Це – важливі речі, не просто наука заради науки. Такі дослідження мають дуже велике практичне значення.

Іншими словами, напрацювання науковців щодо Брекзіту будуть враховані при ухваленні майбутніх політичних рішень керівництвом Євросоюзу?

Безумовно. Рекомендації, висновки і результати дискусій за підсумками конференції лягають в основу державної політики і окремих європейських країн, і Євросоюзу загалом. Європейська організація публічного права взагалі є автором багатьох доленосних правових рішень, які нині формують сучасну основу як системи міжнародного публічного права в цілому, так і визначають стандарти для формування законодавства ЄС та провідних країн світу.

Схожі новини

На юрфаку УжНУ можна здобути дипломи відразу за двома спеціальностями Актуальна інформація для абітурієнтів, які планують вступати на юридичний факультет УжНУ На юрфаці УжНУ проведуть судове засідання На юридичному факультеті УжНУ стартує друга хвиля набору абітурієнтів Ярослав Ступник: «Запровадження в УжНУ спеціальності «Правоохоронна діяльність» виявилося успішним» На «Закарпатські правові читання» в УжНУ приїхали найкращі науковці-юристи України та Європи (ФОТО) Закарпатський лікар розповів про першу операцію, сім’ю та наставників На Закарпатті перебуває заступник міністра молоді та спорту Головлікар Мукачівської ЦРЛ Ярослав Луп’як: «Мешканці Мукачівщини стали заручниками небажання влади району фінансувати медзабезпечення пацієнтів» Ярослав Лебович зустрівся з жителями Ракошина (Фото)