Об’єктивну картину залучення експерток/ експертів, героїнь/ героїв та вживання фемінітивів у журналістських матеріалах.
Упродовж двох місяців – лютого та серпня 2017 року – у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Було проаналізовано 180 895 матеріалів (90038 матеріалів у лютому, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях , та 90857 матеріалів у серпні, із яких 18312 – у друкованих ЗМІ і 72545 – в онлайн-медіа).
Згідно отриманих даних, у лютому в регіональних медіа зафіксовано 29% коментарів / експертних думок жінок, а в серпні – 31%. Відсоток героїнь зріс лише на одиницю. Водночас кількість використання фемінітивів на позначення професій, посад, діяльності жінок зріс із 27% до 36% (на 9%).
Гендерний розрив між експертками й експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 38%, тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки удвічі більше чоловіків, аніж жінок (30% експерток і 70% експертів). Така ж ситуація й щодо героїнь та героїв публікацій: у матеріалах журналістських публікаціях 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить 42% (2,4 рази). Середній показник вживання фемінітивів становить 32%.
Індекс гендерної чутливості ґрунтується на середньому показнику по кожній області, опираючись на відсоток залучення експерток та героїнь журналістських матеріалів у різних тематиках (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство, розваги та ін.) та відсотковий показник вживання фемінітивів у позначенні посад/професій/видів діяльності жінок.
Порівняльний аналіз двох етапів моніторингів показав підвищення рівня гендерної чутливості регіональних медіа майже в усіх областях: зріст сягає від 1% (Тернопільська обл.) до 15% (Вінницька обл.). Житомирські і сумські медіа продемонстрували сталість і лише видання двох областей погіршили показники: Запорізької – із 33% до 30% та Полтавської – з 26% до 25%.
Внаслідок узагальнення даних двох моніторингів отримано Індекс гендерної чутливості регіональних медіа. Згідно із ним найчутливішими є харківські (37%), волинські (36%), вінницькі (35%), рівненські (35%) видання. Трохи нижчі показники у дніпропетровських (34%), львівських (33%), закарпатських, запорізьких, кіровоградських та одеських ЗМІ (по 32%). Середній підсумковий показник по всіх областях становить 30%.
Гендерна експертка проекту Оксана Ярош зазначає: «До проведення цього моніторингу ми могли лише висловлювати гіпотезу про те, що жінок як героїнь та експерток матеріалів менше/більше ніж чоловіків. Наразі маємо об’єктивну картину, оскільки величезний масив опрацьованих матеріалів дає підстави говорити про коректні результати. Суспільству важливо бачити внесок жінок і чоловіків, їх роль у тій чи іншій сфері. Якщо взяти, наприклад, сферу політики і продовжувати висвітлювати лише чоловіків у якості експертів чи героїв матеріалів, то політика і надалі буде лишатись цариною чоловіків. А освіта лишатиметься «жіночою» сферою. Тому результати нашого моніторингу слугуватимуть для подальшого розвитку демократичності медіа, які формують громадську думку».
Координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах переконана, що на підвищення рівня гендерної чутливості регіональних медіа вплинула, зокрема, й інформаційна кампанія, яку допомагала здійснювати мережа прес-клубів та дружні до них журналісти й журналістки, а також безпосереднє спілкування під час гендерних медіа-кав’ярень: «Я переконана, що ми маємо більше спілкуватися, в тому числі і про причини такої присутності жінок і чоловіків у журналістських матеріалах, і про використання фемінітивів на позначення професій, посад, діяльності жінок. Адже дотримання гендерного балансу – одна зі складових стандартів журналістики. Окремо хочеться відзначити тенденція до збільшення використання фемінітивів у матеріалах регіональних медіа».
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).