Олена Лалакулич розповіла: «Підприємці уклали з міською радою договори, на підставі яких інвестували власні кошти у побудову інфраструктури для міста – майданчиків, їх покриття, навісів, лавичок, загалом облаштування зупинок за затвердженими архітектурою вимогами, ми освітлювали зупинки за власні кошти, вивозили сміття, утримували в належному санітарному стані. За це міськрада надавала у безкоштовне користування на 10 років ділянку поруч із зупинкою для розташування торгового павільйону. Підприємці дотримали усіх норм, строків, їх павільйони були прийняті в експлуатацію та жодних претензій з боку міськради не було. Після закінчення строку підприємці повинні подати заяву на встановлення плати за оренду цих ділянок, на яку мають першочергове право. Можливо, зовнішній вигляд застарів, підприємці готові оновити його, якщо буде укладено договори оренди землі. Для облаштування зупинок і павільйонів підприємці вкладали кошти, дехто брав кредити, які досі не повернуті. Міськрада має нові проекти сучасних зупинок, красивих, у стилі хай-тек, але йдеться про вкладення понад 100 тисяч гривень, треба розуміти, що в нинішній економічній ситуації це занадто великі кошти».

Наразі 14 підприємців готують позови до суду. «Ми хочемо вести діалог з владою, звернулися до мера листом з проханням по особисту зустріч. І хочемо справедливих умов для роботи. Ми довірилися владі, повірили, що інвестиції залучаються на добросовісній основі. А зараз нам не дають працювати нормально далі, у власних приміщеннях. Ми згодні платити за оренду землі, звичайно, але мерія наразі вимагає, щоб ми платили оренду за власні павільйони, а також реконструйовували їх за непідйомні суми», - каже О. Лалакулич.

На павільйон ужгородки Марії Городіштьян вже проведено конкурс і його виграла інша фірма. Підприємець розповіла: «Щоб збудувати цю зупинку (павільйончик «Солодкий кошик»), ми заклали під заставу власний будиночок, навіть не мій, а мамин. Я думала, що на старість років буду мати якийсь прибуток, моя пенсія – 1162 грн, ви розумієте, що на такі гроші прожити неможливо, тим більше ще не сплачений кредит за будівництво павільйону. Тепер я опинилася у такій ситуації, що те, що я будувала – не моє. А влада на старості відбирає у мене, скажемо прямо, шматок хліба. Я будувала за всіма дозволами, з усіма необхідними документами. Не думаю, що можна просто так взяти і відібрати у людини те, за що вона заплатила гроші. Тільки за матеріал я сплатила 38 тисяч гривень у 2005 році, не враховуючи роботу. Загалом все обійшлося у майже 12 тисяч доларів США. У мене ще питання до міської влади: чому не почали з непрацюючих зупинок, закинутих, необлаштованих? Чому відбирають у тих людей, які здійснюють діяльність у утримують зупинки?».

Підприємець Михайло Терпай додав: «Ми не заробляємо великі кошти на цих зупинках. Сплатити витрати, податок і на прожиття. Додасться ще й оренда землі, імовірно, йтиметься про звільнення працівників, які наразі самі на себе заробляють, а не утримуються державою. Це виглядає як намагання знищити малий бізнес, на жаль».

Тетяна Полтавцева, начальник управління майном департаменту міського господарства Ужгородської міської ради зауважила: «У 2005 році міська рада прийняла рішення залучити підприємців до інвестування в облаштування зупинок. Передбачалося, що будівництво буде здійснено за рахунок підприємців та на 10 років буде надане безкоштовне користування збудованими павільйонами. Підприємці підписалися під чітким строком таких домовленостей. Виконком міськради вирішив поставити обов’язковою умовою здійснення реконструкції зупинок. Наразі зупинки повинні бути приведені у належний стан, відповідно до нового затвердженого вигляду. Міська рада не вважає, що притісняє права підприємців, усі в однакових конкурсних умовах. Там, де конкурс виграв новий підприємець, той, хто вже здійснював діяльність, може виступити суборендарем».