І багатьом пасажирам цікаво було б дізнатися – частина громадського простору на 67 квадратних метрів сьогодні належить не громаді, а є приватною власністю. Це стало відомо із Публічної кадастрової карти.

Місце приватної території. Скрін із Публічної кадастрової карти України

Процес, а точніше – схема, за якою відчужена земля, виглядає доволі цікаво. Як повідомив автору у відповіді на запит заступник міського голови Василь Гомонай, у листопаді 2015 року 67 кв. метрів були безкоштовно виділені громадянину Олександру Поповичу для будівництва... гаража. Впадає в око, що це рішення (пункт 1.47) депутати каденції 2010-2015 прийняли на своєму останньому засіданні. Контролювати таке «гаражне» рішення формально доручено тодішньому секретареві, а нині – міському голові Богдану Андріїву та тодішньому голові так званої земельної комісії Василю Кручаниці.

А вже у травні цього року уже теперішні депутати більшістю голосів дозволили змінити цільове призначення землі – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (рішення №681, пункт 1.1). Отак за «гаражною» схемою місто втратило квадратні метри, а міська казна не отримала й копійки за відчужену ділянку в зоні автобусної зупинки.

Проголосували «за» зміну цільового призначення відчуженої ділянки, за даними роздруківки голосування (стор.69), у тому числі і депутати парламентських партій, зокрема, фракції «Відродження» (Козак, Пономарьов, Якубик, Готра, Станко); фракції «Солідарність» (Риба, Камінська, Пацкан, Білонка); фракції «Самопоміч» (Ігнат, Росада) а також представниця ВО «Батьківщина», секретар міськради Андріана Сушко.

НА ЗУПИНЦІ НЕРУХОМІСТЬ - ТОЖ, ВИКУПЛЯЙТЕ СОБІ ЗЕМЛЮ

Автобусна зупинка на вулиці Панаса Мирного у центрі Ужгорода – ще один цікавий випадок втрати громадського простору. Історія питання почалася ще у 2009 році, коли тодішня влада на чолі із мером Сергієм Ратушнякомдозволила споруджувати зупинку із торговим павільйоном. Але справа до діла дійшла 2014-го року із гучним скандалом – виникло протистояння між керівництвом виконкому та тодішніми двома депутатами міськради. На місце події навіть викликали міліцію.

З репортажу сайту «Закарпаття-онлайн» стало відомо: забудовник вирішив, посилаючись на документи 4-річної давності, приступити до зведення автобусної зупинки. Представники місцевої влади наполягали: терміни будівництва, визначені рішенням виконкому, пропущені. Забудовників тоді представляли депутати Анатолій Ковальський та Тарас Румянцев. Владу – керуючий справами виконкому Олександр Волосянський.

І, попри все, зупинку із торговим павільйоном було зведено. Далі – цікавіше. Знову ж таки депутати теперішньої каденції більшістю голосів дозволили власнику, яким виявився згаданий депутат ради каденції 2010-2015 років Анатолій Румянцев, викупити площу під та біля павільйону – ні багато ні мало, 100 кв. м.

Варто звернути увагу, що знана у місті громадська активістка та юристка Наталія Майстренко, як стало відомо із протоколу засідання (стор. 145), закликала депутатів не створювати прецедентів приватизації ділянок під автозупинками.

«Я би просила дуже депутатський корпус власне на цій сесії або відправити на доопрацювання це питання, або якимось іншим чином відкласти його розгляд і не створювати прецедентів. У нас біля 20 таких автобусних зупинок. Ви уявіть, що зараз, отримавши у власність земельну ділянку, у вас уже не буде підстав не видати містобудівні умови і обмеження для добудови дво-триповерхової будівлі», – наголосила пані Майстренко.

Також вона сказала про існування рішення суду, згідно з яким торговий павільйон визнано об’єктом нерухомості, який є приватним. І наголосила: міська рада не оскаржила таке рішення в порядку апеляції.

Пропозицію Наталії Майстренко – оскаржити рішення суду про визнання нерухомості та відкласти питання дозволу приватизації землі – більшість обранців не підтримала.

Можемо припустити, що депутати не дослухалися до поради громадської активістки, оскільки в раді насамперед захищають інтереси «своїх». Так сам Анатолій Румянцев хоч і не потрапив до нинішнього складу ради від «Європейської партії України», втім, там представлені його «колеги» – згаданий Анатолій Ковальський, а також Григорій Шевчук та Іван Волошин.

Відтак, більшістю голосів 29 листопада 2016 року депутати дозволили екс-депутату Румянцеву викупити шматок громадського простору на 100 кв. метрів. За це проголосували, за даними з роздруківки голосування, у тому числі депутати парламентських партій, а саме – фракція «Відродження» (Пономарьов, Якубик, Готра, Станко); фракції «Солідарність» (Риба, Камінська, Пацкан, Білонка); а також представниця ВО «Батьківщина», секретар міськради Андріана Сушко. Не голосували за неоднозначне рішення два присутні на засіданні представники фракції «Самопоміч» (Ігнат, Росада).

Як стало відомо із договору купівлі-продажу, який надано автору у відповіді на запит, до бюджету Ужгорода Тарас Румянцев сплатив 35 з половиною тисячі гривень.

Цікаво, що сьогодні ця місцина у центрі Ужгорода де-факто уже не функціонує як зупинка, оскільки посадку-висадку пасажирів маршруту №15 віднедавна перенесено в інше місце. Тож, прогноз, що власник замість торгового павільйону на власній землі може звести ще щось масивніше, нині видається не таким уже футуристичним.

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ ВІД ВЛАДИ УЖГОРОДА 

Нещодавно у міській владі Ужгорода оголосили про намір упорядкувати всі автобусні зупинки, де є торгові павільйони та, що називається, привести до людського вигляду. Варто відзначити, що нині дійсно кожна зупинка-павільйон в Ужгороді за зовнішнім виглядом відрізняється від інших, і загальна картинка, м’яко кажучи, далеко неестетична.

У травні прийнято окреме рішення міськвиконкому №148, згідно з яким передбачено і чіткий облік зупинок із торговими павільйонами, і проведення конкурсу на право їх оренди. При цьому облаштувати загальний вигляд павільйону також повинні орендарі.

Цим рішенням одразу обурилися теперішні орендарі зупинок-комплексів, які на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі 27 жовтня заявили про «віджим майна» з боку міської влади. Підприємці трактували конкурс як незаконний і зазначили, що створюються умови, за яких споруджені підприємцями автобусні зупинки віддають в оренду третім особам, а також фірмам, причетним до посадових осіб.

Ужгородська міська рада розіслала прес-реліз із коментарем начальниці управління майном департаменту міського господарства Тетяни Полтавцевої. Зі слів чиновниці, 10 років, протягом яких підприємці безкоштовно користувалися торговими місцями, минули.

«Такий зовнішній вигляд зупинок у сучасному європейському місті неприйнятний. Тому виконком прийняв рішення про реконструкцію цих павільйонів. Відповідними структурними підрозділами було розроблено, а на містобудівній раді погоджено новий типовий зовнішній вигляд цих зупинок. Це ескізні проекти, підприємцям, які зверталися з цього питання, на цьому наголосили у міській раді, використовувати будь-які будівельні матеріали, головне – зробити зупинку саме визначеного зовнішнього вигляду», – резюмувала Полтавцева.

На перший погляд ідея хороша. Але. Отут і можна побачити подвійні стандарти, оскільки з боку влади не лише жодного питання не виникло до вигляду зупинки-павільйону на Панаса Мирного, а й забезпечено можливість приватизації ділянки. Так само при приватизації землі на автозупинці на вулиці Марії Заньковецької по «гаражній» схемі ніхто не чув про питання естетичного вигляду чи то гаража, чи «об’єкту торгівлі».

Варто відзначити, що на засіданні сесії щодо приватизації землі на Панаса Мирного, як відомо із протоколу, Тетяна Полтавцева наголошувала, що судом визнано, що на території – приватна нерухомість. Цікавий аргумент щодо такого, по суті подвійного підходу під час сесії висловив і міський голова Богдан Андріїв – мовляв, зупинка на Панаса Мирного не збудована тоді, коли збудовані решта, зокрема, на вулицях 8 Березня, Грушевського, Минайській. Цікаво, а яка для городян різниця, коли зведена зупинка, якщо її площу відчужують від громади? Схоже, у стінах мерії це питання нікого не турбує.

І цим створено прецедент – теперішні орендарі також можуть заявляти, що у них нерухомість, дехто може навіть «постаратися» зареєструвати її. Підприємці на прес-конференції також заявили, що будуть судитися.

Тож, сьогодні місто стараннями і попередньої влади, і теперішньої ризикує втратити території муніципальних зупинок назавжди. Реакції правоохоронців на це поки не видно.

Ярослав Гулан, для «Ні корупції!»