Незалежна медійна рада оприлюднила висновок щодо трансляції телеканалом «112» документального фільму «Операція «Паспорт», у якому йдеться про життя угорської громади на Закарпатті. Висновок зроблений на прохання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
На думку Незалежної медійної ради, у трансляції телеканалом «112» документального фільму «Операція «Паспорт» не було порушено заборону на використання телерадіоорганізації для розпалювання ворожнечі, передбаченої абзацом четвертим частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Водночас існує достатня кількість підстав говорити про порушення таких професійних стандартів як достовірність і точність подання інформації. Саме цих стандартів слід дотримуватися, щоби кожен факт, наведений у передачі, був перевіреним та підтвердженим належними джерелами перевірки інформації.
У Висновку по пунктах перераховані порушення, допущені авторами фільму.
По-перше, автори стверджують, що монумент на Верецькому перевалі символізує сім втрачених Угорщиною після Тріанонського миру земель (див. 20:15). Однак у більшості відкритих джерел верифікації можна віднайти інформацію про те, що цей монумент із семи блоків символізує сім угорських племен, що перейшли через Карпати в пошуках нової Батьківщини. Варто зазначити й те, що первинний монумент було споруджено до втрати Угорщиною відповідних земель, у 1896 році.
По-друге, в передачі стверджується, що на одному зі свят у Закарпатті лунали такі рядки з вірша: «Закарпаття було, є і буде Угорщиною». При цьому звучить текст угорською, однак його жодним чином не титровано й не подано синхронного текстового перекладу, що не дає змоги встановити справжність інтерпретації вірша авторами передачі. Так само автори передачі стверджують, що за кілька днів майже не почули української мови на вулицях Берегового, тимчасом як на підтвердження показують лише кількасекундний уривок зйомки.
По-третє, автори передачі стверджують, що громадське формування Polgárőrség не має жодного статусу в Закарпатті — і при цьому послуговується мовою національної меншини (угорською) задля окреслення власного статусу. Так само представники цього формування називаються «самозваними колегами». Та варто загадати, що можливість створення подібних формувань допускається низкою законодавчих актів, зокрема й Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Відповідно до норм цього закону, функціонал відповідних формувань, зокрема, складається з надання допомоги Національній поліції України в забезпеченні громадського порядку та безпеки. Тому безапеляційну заяву про відсутність такого статусу навряд можна розцінювати як достовірну.
Окремої уваги варто приділити питанню використання анонімних експертів у документальному фільмі: пана Йожефа, місцевого підприємця, а також пана Андрія, політолога. Їхні обличчя затемнені, а голоси видозмінені. З одного боку, такі заходи справді можуть використовуватися задля забезпечення безпеки осіб, які знімаються в сюжетах. З іншого боку, анонімізація експертів, які подають як факти тези, не підтверджені офіційно, є неприпустимою, адже не дозволяє їх належної верифікації (див. 20:13 та 20:47, де лунає твердження про те, що кожен третій мешканець Закарпаття має другий національний паспорт).
Важливим є також і аналіз цього фільму на предмет дотримання стандарту збалансованості подання інформації. Автори фільму використовують анонімних експертів, а також колишніх ветеранів АТО для коментування подій, що не дозволяє належним чином встановити їхню незаангажованість. Тональність коментарів цих експертів була переважно антиугорською, тимчасом як слово представникам угорської меншини для відкидання звинувачень було надано незначною мірою.
Також не було належним чином розкрито питання діяльності Polgárőrség та істинності їх зв’язків із представниками партії «Йоббік». Хоч коментар із цього приводу й було надано представником Національної поліції Ярославом Лебовичем у другій частині фільму, з огляду на час, що минув між трансляцією обох частин фільму (понад 40 днів), не можна вважати такий метод подання інформації належним, адже існує значна вірогідність того, що глядач міг бачити лише один із цих фільмів.
З огляду на викладене вище, Незалежна медійна рада вважає, що при підготовці та трансляції документального фільму «Операція «Паспорт» телеканал «112» припустився порушень стандартів достовірності, точності та збалансованості подання інформації.
Висновки
Незалежна медійна рада вважає, що при трансляції документального фільму «Операція «Паспорт» телеканал «112» не дотримався стандартів достовірності, точності та збалансованості подання інформації, відображених у статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Результати голосування:
«За» — 9;
«Проти» — 0;
«Утримуюсь» — 0.
Нагадаємо, що після трансляції «Операції «Паспорт» Геннадій Москаль заявив, що «…фільм пронизаний перекрученнями, вигадками, маніпуляціями й відвертою брехнею. Складається стійке враження, що журналіст приїхав на Закарпаття з уже сформованою впевненістю, наче Угорщина готує захоплення області, й підбирав для фільму тільки те (здебільшого вигадки), що підходить під цю концепцію. А решту фактів або ігнорував, або замовчував».
Варто зазначити, що в своїх висновках Незалежна медійна рада використала більшість аргументів із заяви голови Закарпатської ОДА.
Повністю з текстом висновку Незалежної медійної ради можна ознайомитися за посиланням.