У заході взяли участь не тільки українські, але й латвійські експерти, які обговорили правове регулювання туристичної діяльності, проблемні питання, пов’язані з господарською діяльністю у сфері «зеленого» туризму, тенденції судової практики в спорах, що виникають між суб’єктами туристичної діяльності тощо.
Туристичну галузь України чекають законодавчі зміни, розроблено кілька законопроектів, один з них пройшов перше читання. Наскільки треба врегулювати діяльність туристичної галузі, чи треба взагалі і чи не постраждає від законодавців сільський «зелений туризм». Про це говорили фахівці правники та самі учасники туристичної галузі з кількох регіонів України. «Закон про туризм в Україні діє в редакції ще 90-их років. Але законодавець планує внести зміни. Всі зміни спрямовані, як вважають учасники ринку, на погіршення ситуації та посилення регулювання з боку держави, -- коментує Наталія Різак, адвокат, м.Ужгород. – Тому на міжнародній зустрічі зібралися фахівці, щоб підготувати узагальнені напрацювання і запропонувати ВРУ. Однією із співорганізаторів нашого заходу є Марина Семенова, к.ю.н., яка виступає співавтором одного із запропонованих законопроектів. Я спеціалізуюся на питання «сірого ринку» туризму, того, що підпадає під дію Кримінального кодексу. Оскільки я є експертом Міжнародної організації з міграції, то зацікавлена, щоб туризм був туризмом, а не прикривав трудову міграцію, сексуальну експлуатацію у туристичних закладах. І щоб українці мали можливість якісно користуватися туристичними послугами».
{g}
За словами Наталії Різак, статистику у сфері туризму майже ніхто не веде, оскільки нема одного централізованого регулятора. Туристичні агентства та оператори підпорядковані як Міністерству економіки, так і Мінагрополітики. «Відповідно якогось одного контролюючого регулятивного органу немає, це також пропонується запровадити у новому Законі про туризм. Однією з ключових проблем у туристичній сфері є діючий реєстр, який ведеться Мінекономіки але є недосконалим, незручний у користуванні. Я, як адвокат, вважаю, що законодавцеві варто взяти за основу Реєстр адвокатів України, який є більш сучасним, профільним легким у користуванні. І будь який споживач адвокатських послуг може переконатися, шо адвокат є суб’єктом адвокатських послуг, дійсно має контакту інформацію, може відслідкувати будь які обмеження чи факти притягнення до якоїсь відповідальності. Доцільно було б туристичний ринок сформулювати в єдиний реєстр, ведення якого доручити не державному органу, а асоціації, чи об’єднанню.
Литва і Латвія, як ми дізналися з виступів, також проходять становлення зеленого туризму. У них це набагато простіше, оскільки там законодавець не має наміру запустити свої регулятивні щупальця всюди. Наразі ринок в Україні і так ще не вийшов з тіні, а вони вже хочуть зараз увести для простих фізичних осіб, які мешкають у селі, подачу звітності , обов’язковість ліцензування деяких видів діяльності тощо. Це потягне для фізосіб, які працюють в зелених садибах або закриття, або перехід у тінь».
Для туристичної сфери характерні конфлікти це, як правило незадоволені туристи, спори між турорепатором, турагентом і туристом. Другий блок -- безпосередньо спори між туроператорами і турагентами, які формують туристичний пакет і саму поїздку. Це логістика, гіди, перекладачі, екскурсії тощо. Третій вид спорів, це ті, коли люди хочуть щось розвивати, а їм влада, держава, місцеве самоврядування не дає це можливостей. Про це розповів Станіслав Скрипник, керуючий партнер АО «Лавринович та партнери», м.Київ, який спеціалізується на медіації. «Це такі основні спори, які характеризують туристичну сферу країни. Як правило вирішення справ на боці туристичного споживача, але треба боротися, йти до кінця. А судитися дуже дорого, враховуючи всі новели, піднятими ставками судового збору, зростанням вартості роботи фахівців. Це дороге задоволення, яке може тривати певний період часу, і втрачають всі. Хтось час і гроші, хтось репутацію, втрату клієнтів. Одним з виходів є медіація, коли спори можна вирішувати у позасудовому порядку, знаходячи компроміс. Відсоток в Україні медіацій незначний, але така система набуває поширення»,- каже фахівець.
Поки що справ у туристичній сфері не так багато, як інших. «Але ця тема важлива, потрібно вникнути у правове регулювання сфери, розібратися у тонкощах процесу,-- каже Олексій Бринцев, суддя Господарського суду Харківської області. -- Підприємець повинен знати не тільки, як привабити туристів, але і як зареєструвати підприємство, як отримати ліцензії, дозвіл пожежників, як оплачувати податки тощо. Сьогодні небагато кому вдається легко взяти і зайнятися підприємництвом. Це стримуючий фактор, який заважає стати економічно активною частиною населення».
Євген Кузьменко, партнер юридичної фірми «Семенова і Партнери» зауважує, що «зелений» туризм в Україні достатньо вільний від регулювання державою. «Є два спеціальні нормативні акти, які регулюють діяльність цієї сфери,- каже фахівець. – Наше зібрання дійшло висновку, що надмірне регулювання тільки погіршує стан у цій сфері. Недостатньо правової обізнаності населення, бо населення традиційно не дуже довіряє державі, не хоче грати в ігри з державою. А щоб займатися зеленим туризмом, потрібно тільки бажанням, мати місце і руки». За словами Євгена Кузьменка, є кілька нових законопроектів, які подавалися у різний час. Один із законопроектів пройшов перше читання, є перспектива деяких змін до законодавства. І перспектива ця не погіршить стан, а навпаки дасть можливість сектору туризму розвиватися.
Оксана Чорнобривцева, ГО Нова фортеця, Геніченський район, Херсонська область вирішила з колегами зареєструвати громадську організацію, щоб об’єднати зусилля підприємців у туристичній сфері. «Туризм—це те, що годує наш рекреаційний район. Одна з найважливіших тем нашої роботи -- це освіта у сфері туризму, правова грамотність. Незнання приводять до того, що підприємці ведуть у бізнес «у тіні». А 80% малих і середніх підприємців нашого району задіяні у туризмі, або дотичні.
«Можна зробити сьогодні висновок: не потрібно вдосконалювати те, що працює, -- вважає адвокат Олег Рачук.-- Зелений туризм, у тій формі, в якій він діє, себе виправдовує і показує гарні результати. По-друге, люди на землі, вони самі знають як будувати відносини. Малі господарства, які можуть себе прогодувати, зможуть покращити привабливість регіону. Щодо регламентування діяльності, малий туристичний бізнес сам створений і сам себе регулює».