Від 15.03.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пропонує виключити із Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» ряд положень, в яких йдеться про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Пайова участь полягає у перерахуванні замовником до місцевого бюджету коштів з метою створення і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта – для нежитлових будівель і споруд; 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта – для житлових будинків.
Скасування пайової участі призведе до дефіциту місцевих бюджетів та недофінансування інвестиційних потреб територіальних громад, - вважає експерт Асоціації міст України з питань місцевого економічного розвитку, кандидат економічних наук Діна Серебрянська. За її інформацією, «при сплаті забудовником пайової участі до місцевого бюджету в максимальному розмірі – 4% від кошторисної вартості будівництва, вартість одного квадратного метра не зросте на 4%. Пояснюється це тим, що для розрахунку пайового внеску беруть до уваги кошторисну вартість будівництва, а не ринкову, яка є значно вищою. Тобто немає прямої залежності між збільшенням розміру сплати пайової участі та підвищенням вартості житла. Слід також зазначити, що при скасуванні пайової участі відсутні будь-які гарантії того, що забудовники знизять ціну на житло навіть на ці 2,3%, не кажучи вже про 4%».
Про ризики для місцевих бюджетів, які несе скасування пайової участі, в тому числі для місцевих бюджетів Закарпатської області, розповіла консультант з бюджетних питань Закарпатського РВ АМУ Юлія Траньович. - Пайові внески є ваговим фінансовим ресурсом органів місцевого самоврядування. Важливою позитивною рисою цих надходжень є те, що вони зараховуються до бюджету розвитку, який є частиною спеціального фонду бюджету, тому їх використання чітко регламентоване Бюджетним кодексом України. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, спрямовуються на соціально-економічний розвиток, капітальний ремонт і реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства тощо.
За результатами 2017 р., обсяг пайових внесків до місцевих бюджетів становив 1,9 млрд грн. А їх питома вага у загальному обсязі неподаткових надходжень місцевих бюджетів у 2017 р. становила 7,3%.
Щодо місцевих бюджетів Закарпатської області, то найбільше втрат зазнають бюджети міст Ужгород та Мукачево. У 2017 році до бюджету Ужгорода надійшло 7,2 млн грн надходжень від пайової участі, що становить 27,9% надходжень до бюджету розвитку без врахування коштів, що передаються з інших бюджетів. Бюджет Мукачева за минулий рік отримав 2,8 млн грн від пайового внеску, що складає 5,9% надходжень бюджету розвитку. Сумарно до бюджетів п’яти міст обласного значення надійшло 10,4 млн грн коштів від пайової участі (в середньому 12% доходів бюджету розвитку), а до бюджетів Вільховецької, Тячівської та Полянської ОТГ – 1,7 млн грн (29,1% доходів бюджету розвитку).
Зрозуміло, що обсяг надходжень до бюджету розвитку є недостатнім для фінансування всіх потреб інфраструктурного розвитку громад, і обмеження коштами від пайового внеску зумовить ще більше недофінансування.
Закарпатське РВ АМУ