Начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради, головні лікарі медичних закладів або їх заступники сьогодні, 12 червня, на прес-конференції відповідали на запитання, які цікавили журналістів.

Насамперед коротко про ситуацію у медичній галузі обласного центру Закарпаття розповів начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради Василь Решетар. Зазначив, що зараз не простий для медицини час: триває реформування первинної ланки – сімейної медицини. Для цього треба було багато зробити як у державі загалом, так і безпосередньо в Ужгороді. Починаючи з таких банальних, здавалося б, речей – забезпечити кожному лікарю можливість відправляти до єдиної Національної служби здоров’я угоди, які укладають ужгородці. Для цього треба було закупити ноутбуки, забезпечити всі амбулаторії якісним інтернетом. Усе, що залежало від міської ради для входження первинки в реформу – зроблено. До Національної служби здоров’я відправлено вже близько 16 тисяч декларацій, на тлі України це непоганий результат. Із 9-и міських амбулаторій у 7-и лікарі зараз працюють в абсолютно інших, кращих умовах, і це не порівняти з тим, що мали ще два роки тому. Ужгородці вже могли переконатися, що всюди – зручні меблі, сучасне обладнання. Для фінансування первинної ланки прийнято міську програму, яка передбачає на 5 років 4 мільйони гривень і це без ремонтів – на них кошти йшли окремо.

І у стаціонарних закладах зроблено дуже багато, щоб підготувати їх до реформи. Це ІІ рівень допомоги, вони вступлять у реформу в 2020 році, але щоб бути конкурентоспроможними – повинні мати кваліфікований персонал, сучасну апаратуру і нормальні умови для роботи та лікування пацієнтів. Це і було зроблено міською владою за 2 останні роки. Палати центральної міської лікарні на БАМі – відремонтовані,

Завершується капітальний ремонт дитячої лікарні, який проходив у кілька етапів, медики радіють, бо таких умов ніколи не було. Крім того, заклади забезпечені дійсно дорогою сучасною апаратурою, вона матиме особливе значення, коли держава почне платити за послуги. До прикладу, торік на придбання медичного обладнання з міського бюджету виділили 26 мільйонів гривень.

Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак сказала, що не можна навіть порівнювати умови, у яких амбулаторії первинної медико-санітарної допомоги розпочинали працювати у 2014 році, із тим, що є зараз. У 5 амбулаторіях вже зроблено капремонт, у 2 – ще триває, ще одну або відремонтують, або шукатимуть для неї інше приміщення.

Закуплено 134 одиниці комп’ютерної техніки, кожен лікар має ноутбук, на кожен кабінет є принтер. Наблизили сімейного лікаря до пацієнта, створили паліативну бригаду, медики постійно проходять тренінги, навчання. Зараз кожен лікар і медсестра в амбулаторіях уміють працювати з системою ведення електронної карти пацієнта, у кожного лікаря індивідуальне автоматизоване робоче місце, кваліфікованими кадрами сімейні амбулаторії забезпечені, є сподівання, що держава, як і передбачається, забезпечить сімейним лікарям хорошу зарплату.

Заступник головного лікаря Ужгородської міської центральної клінічної лікарні Володимир Шпонтак навів порівняння: у 2016 році на медикаменти виділяли близько 5,2 млн. грн., а в цьому – 17,2 млн. Розчинами, перев’язувальним матеріалом, шприцами, ліками для надання невідкладної допомоги забезпечені. На 4 мільйони гривень цього року ліків уже закуплено, ще на 3 – готується тендер. Можна говорити, що ужгородці практично забезпечені ліками, як того вимагає Постанова № 180 (нею затверджено Положення про застосування Національного переліку основних лікарських засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими засобами в закладах і установах охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів).

Із відділень лікарні капітального ремонту потребує лише одне, можливо, візьмуться ще в цьому році. Харчування хворих у стаціонарі теж суттєво покращилося. Якщо у 2016 році на харчування було виділено 802 тисячі гривень, то зараз – більш ніж утричі більше, 26,5 грн. на кожного, тоді як недавно було лише близько 5 гривень. Закупили багато устаткування.

Заступник головного лікаря міського пологового будинку Вікторія Пантьо наголосила, що ужгородський пологовий виконує функції обласного закладу, до них скеровують жінок із найскладнішими патологіями, із супутніми захворюваннями, які навіть не пов’язані з вагітністю, але позначаються на її перебігу. Крім того, оскільки обласна дитяча лікарня лише в Мукачеві, в пологовому будинку діє потужний центр дитячої реанімації, де дуже дороге устаткування, сучасні методи допомоги.

Заступник головного лікаря міської дитячої лікарні, завідуючий реанімаційним відділенням Юрій Небесник розповів, що працює в цьому закладі з першого дня – 17 грудня 1983 року, і таких умов, як є зараз – і для роботи, і для маленьких пацієнтів – ніколи не було. Ремонти впродовж останніх двох років робили поетапно, за місяць-другий завершать останній – І поверх. Необхідні медикаменти є, на харчування маленьких пацієнтів виділяють 30-32 гривні в день. За останні 2 роки закупили багато апаратури, приліжкові монітори для слідкування за станом дітей тощо.

Відповідаючи на запитання журналістів про програму «Доступні ліки», Тетяна Козак розповіла, що зараз такі ліки передбачені для 3 видів захворювань, але є сподівання, що за кілька років усі препарати для амбулаторного лікування будуть так надаватися. Наразі обсяги «доступних ліків» в Ужгороді – на близько 288 тисяч щомісяця, програма виконується. Із 22 травня введено електронний рецепт. Сімейні лікарі готові до такої новації, це дуже зручно для пацієнтів, затримка наразі лише за аптеками.

Також Тетяна Юріївна розповіла про ситуацію із захворюваністю на кір. За її словами, в Ужгороді фіксують лише поодинокі випадки, вакцини достатньо і для календарних щеплень, і для тих, хто робить їх зараз, поза плановим календарем. Батьки активізувалися, приходять на щеплення, однак у соціумі має бути 95% тих, хто пройшов вакцинацію, щоб уникнути масових спалахів цього захворювання.

Начальник відділу охорони здоров’я Василь Решетар також відповів на запитання про те, що в Ужгороді лікуються мешканці інших міст і районів. Досі за це платив лише Ужгородський район, але й вони зараз значно зменшили відшкодування. За словами Василя Васильовича, сума за лікування пацієнтів-мешканців Ужгородщини зменшилась утричі, але заклади надають усю необхідну медичну допомогу – як ургентну, так і планову, проте міський бюджет втрачає, чим далі – тим більше. Цього року станом на травень використали більше грошей, ніж виділили з бюджету району на цілий рік.

І трохи цифр. Видатки на медичну галузь в Ужгороді по загальному фонду:

- 2016 рік — понад 103,3 млн. грн., 2017 рік — понад 164 млн. грн., 2018 рік — майже 207 млн. грн.

Міські цільові медичні програми, які фінансуються з міського бюджету: 2016 рік - 4 млн. грн., 2017 рік — 12,8 млн. грн., 2018 рік — 16,7 млн.грн.