На вихідних у с. Квасово на Берегівщині проходив День Дунаю. Це спільний пан-європейський захід, який відзначається щорічно наприкінці червня в 14 країнах басейну річки під егідою Міжнародної комісії з захисту р. Дунай. В Україні до басейну Дунаю належать басейни річок Тиси (вся Закарпатська область), Пруту та Сірету та дельта самого Дунаю. Захід спрямовано на залучення громадськості до збереження водних ресурсів басейну річки.
День Дунаю святкують на Закарпатті щорічно з 2007 року. У програмі цьогорічного фесту відбулася Регата пластикових піратів та виставка кораблів, які діти виготовляли із сміття, знайденого у річках та на берегах. Школярі також проходили квест « Як стати еколицарем», розмальовували надпис з камінців на дамбі «Ми любимо Боржаву» та отримували монети еко лицарів, зроблені ковалями.
«Це 12-та річниця свята Цього року по всій планеті оголошено рік боротьби із пластиком. Ми хочемо зробити свій внесок у вирішення проблеми засмічення річок. Цього року обрали тему «пластикові пірати і лицарі», перебуваємо якраз біля Квасівського замку. Нові пластикові пірати замість золота збирають пляшки. На них чекає також переможна битва з пластиковим чудовиськом, - каже розповідає Олена Марушевська, організатор заходу, національний експерт у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай від України. -- Точно обсяги засмічення Закарпаття ніхто не знає. Але особливо проблемними сезонами є паводки. У гірській місцевості сміттєзвалища знаходяться на берегах річок і, піднімаючись, вода все забирає. У 2013 році ми організували акцію, щоб порахувати скільки сміття пливе через Латорицю, натягнули сітку через ріку. За 5 днів ми назбирали пластику на 10 вантажівок! Ця сітка настільки була наповнена, що ми боялися: вона відірветься і через кордон піде у Словаччину. Угорщина щороку виставляє Україні штраф 30 тис. євро за пляшки які вона збирає на своїй території. Але це не тільки проблема України, пляшки на Тисі пливуть і з Румунії».
Будувати на річках стаціонарні конструкції, які б збирали пластик, -- нереально, - переконаний Олег Кисіль, в.о. начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса. Вода знесе такі споруди. Час від часу затори на річках розбирають. «Основну масу пляшок з берегів води збирає під час паводків, - каже посадовець. – Доцільніше робити так, що пластик не потрапляв туди. Сертифікованих сміттєзвалищ у нас мало, збір сміття у гірських районах неналежний. Вихід—встановлювати сміттєсортувальні та сміттєпереробні заводи у низинних районах».
В Україні розглядається цілий ряд ініціатив щодо відмови від пластику в побуті. По-перше, йдеться про заборону найтонших пакетів, в які українці охоче запаковують продукти в магазинах. Такі пакети планують заборонити в ЄС, але поки не знайшли рівнозначної альтернативи. «Це проблема, але вона вирішується. Готується нове законодавство. Головна ідея не тільки збирати сміття, а попередити у принципі його утворення», - додає Олена Марушевська.
{g}
Міклош Голой-Корпош раз з іншими волонтерами з Угорщини приїхав до Квасова продемонструвати, що можна віднайти у Тисі. За минулий рік волонтери витягли з Тиси 10 тис.тонн пластикового непотребу. Частина з нього припливла річками з України. Андрій Бублик, представник Кока-кола Беверіджиз Україна, яка щороку підтримує свято, переконаний, що настане той день, коли Тиса не принесе в Дунай жодної пластикової пляшки і в Чорному морі не знайдеться пластикового сміття.
Україна почала адаптовувати своє законодавство до європейського нещодавно, згідно з вимогами Угоди про Асоціацію. Стосовно водних ресурсів, міняються, зокрема, принципи управління. «Ми переходимо до басейнового принципу управління водними ресурсами, - пояснює Павло Гвозденко, заступник Голови Державного агентства водних ресурсів України. -- Раніше управління здійснювалося за адміністративно-територіальним принципом. В кожній області проводили окремі заходи чи то за місцеві кошти, чи державні. Але програми області мали кожна свою: хтось річку очищує. Інший забруднює і ефекту немає. Було прийняте рішення: виділяємо басейн річки і якщо оздоровлюємо, то всю річку. Всі європейські країни так працюють і ми мусимо міняти підходи. Також плануємо вдосконалювати наші наявні лабораторії, які вимірювали певний перелік показників. Щоб оцінити реальну якість води згідно з європейськими стандартами».