DT.UA докладно розповідало про цю трагічну історію у №32, від 14 вересня 2012 р. в матеріалі "Волання про допомогу, якого ніхто не почув". Два роки тому, 6 липня 2012р., 10-річний Олег Бойчук (ім'я й прізвище змінені з етичних міркувань, адже у хлопчика залишилися ще два рідні брати) стрибнув із даху 9-поверхівки на вул. Легоцького в Ужгороді й загинув. Випадковим свідком цього стала жінка з сусіднього будинку, яка чітко бачила, як хлопчик певний час стояв на краю даху, потім відійшов назад, розбігся й стрибнув. Тому сумнівів, що це самогубство, а не нещасний випадок, не було. Попередня причина самогубства з'ясувалася під час розтину — експерти встановили, що приблизно два тижні до цього дитина була зґвалтована.

 Після перших же слідчих дій під підозрою опинився батько Олега. 41-річний ужгородець уже був двічі судимий (за крадіжку зі зломом та підробку грошей), більше того — на той час утретє перебував на лаві підсудних за розбещення пасербиці й старшого сина — того ж таки Олега. Однак, незважаючи на це, потерпілий (син) регулярно бачився з підсудним (батьком) і навіть залишався з ним в одній квартирі на ніч. Причини цього, якщо описати стисло, — складні сімейні обставини, відчай матері, байдужість соціальних служб і нескінченна судова тяганина…

Володимир і Олександра одружилися 1998 р., у жінки на той час уже була донька від попереднього шлюбу. За кілька років у подружжя один за одним народилися ще три сини. А потім виникли проблеми, яких ніхто не очікував. Коли пасербиці виповнилося 15 років (мати тоді на кілька місяців потрапила в лікарню), вітчим став чіплятися до неї. Олександра, дізнавшись про все від обуреної доньки, вигнала Володимира з дому й оформила розлучення. В міліцію офіційну заяву вона не писала — пожаліла чоловіка, якому з педофільною статтею в зоні було б дуже непросто. Після розриву стосунків контакти вітчима з пасербицею припинилися, однак зі своїми синами Володимир, який переїхав до батьків, продовжував бачитися. 

Опікунська рада Ужгородської мерії встановила порядок таких зустрічей — щовихідних із ночівлею. У жовтні 2008 р. після однієї з таких зустрічей старший із синів, Олег, якому було 6 років, проговорився матері, що батько чіплявся до нього. Його слова підтвердили й молодші брати, які стали свідками чіплянь. Цього разу Олександра без роздумів пішла в міліцію й написала заяву, включивши в неї й попередні домагання Володимира до пасербиці. Міліція порушила кримінальну справу за розбещення неповнолітніх і через кілька місяців розслідування передала до суду. Там вона й застрягла майже на 4 роки.

У це важко повірити, однак факт залишається фактом, — навіть після передачі справи до суду батько, якого залишили на волі, взявши підписку про невиїзд, все одно регулярно бачився з синами. Олександра на запитання, як вона могла відпускати дітей до батька, знаючи, що той педофіл, пояснювала — жити було ні на що, чоловік аліментів не платив, грошей не вистачало навіть на харчі, тому в неї з відчаю опустилися руки. Були ще певні сподівання на свекра зі свекрухою. "Батьки колишнього чоловіка — інтелігентні люди, і я сподівалася, що вони не дозволять сину зробити з дітьми щось лихе", — казала Олександра. Кінець травня і весь червень 2012 р. Олег із братами пробули в бабусі й дідуся і з батьком. А через тиждень після повернення до матері Олег стрибнув із даху 9-поверхівки.

Цього разу Володимиру висунули два звинувачення — насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо малолітнього, що спричинило особливо тяжкі наслідки (ч.3 ст.153), та доведення до самогубства (ч.3 ст.120 Кримінального кодексу). Свою вину батько з самого початку категорично заперечував. Казав, що смерть сина — не самогубство, а нещасний випадок (хлопчик, мовляв, випадково впав із даху), а якщо й самогубство, то скоєне через психологічний тиск матері. Що ж до зґвалтування, то звинувачуваний просто стверджував, що результати експертизи сфабриковані. Утім, для судової колегії більш переконливими стали докази, зібрані під час попереднього та судового слідства. Так, психіатри, які досліджували поведінку Володимира, прямо заявили, що виявили в нього ознаки схильності до педофілії. Що ж до мотивів учинку дитини, експерти дійшли висновку: до самогубства Олега спонукала ситуація, з якої він не бачив виходу, і ця ситуація пов'язана саме зі зґвалтуванням. А те, що дитина не розповіла про зґвалтування нікому з дорослих, вказує на причетність близької їй людини. До речі, один із братів на попередньому слідстві під час допиту в присутності педагога зізнався, що Олег розповідав про сексуальні стосунки між ним та батьком. Однак просив нікому не казати це.

Судове слідство у справі тривало майже півтора року. За цей час нарешті було винесено вирок у першій справі Володимира — за розбещення пасербиці й сина. Його визнали винним і засудили до двох років ув'язнення (вирок уже набув законної сили). У другій справі Володимира також визнали винним у обох звинуваченнях і засудили загалом до 10 років позбавлення волі. Прокуратура вже заявила, що подасть на вирок апеляцію, оскільки вважає його занадто м'яким (важча з інкримінованих підсудному статей — про насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом — передбачає від 10 до 15 років ув'язнення). Отож крапку у справі ще не поставлено…