Але шлях до цих висот для хлопчика та його родини був титанічний, адже вони невпинно боролися за життя. У Миколи – генетична патологія, яка з віком мала б обернутися паралічем. Коли хлопчику було сім, він ледь рухав пальцями – і тоді батько прищепив йому любов до піаніно. Тепер руки юнака над клавішами пурхають легко, як птахи.

Просто щоб він чимось займався. Робити з нього генія і в думках не було,
– поділився спогадами батько піаніста, теж Микола.

Тож геній з'явився сам: Ніколя може замінити цілий оркестр. У квартирі цієї родини – десятки музичних інструментів. Батько Миколи, рятуючи сина, настільки закохався в музику, що сам почав збирати скрипки унікальної форми та звучання.


Микола Мірошниченко грає не тільки на піаніно – він освоїв 12 інструментів

Микола грає на 12 інструментах. Нещодавно опанував губну гармоніку, флейту, баян, альт, банджо. Окрім рояля, він все вивчав самотужки. Мріє зіграти на органі. Однак такого талановитого піаніста відмовлялися вчити близько двадцяти музичних шкіл: ніхто не вірив, що дитина з інвалідністю вчитиметься у музичному училищі й гратиме з Державним академічним оркестром.

Найкращі моменти мого життя. І мені приємно, коли він отримує від цього задоволення,
– розповіла мати піаніста Антоніна.

Миколу Мірошниченка знають світові піаністи. У жовтні 2018 року він поїде до Швейцарії на конкурс піаністів імені Шопена. Юнак пройшов надважкий відбір і стане одним із сімох претендентів на перемогу з усього світу.

На жаль, спонсор, який раніше підтримував музиканта, цього разу не допоможе з організацією подорожі до Європи. У родини диво-піаніста немає коштів на здійснення його мрії – про перший концерт за кордоном. А світ, тим часом, зміг би почути унікального українського піаніста, якого врятували батьки та музика.