Екс-голова Закарпатської обласної адміністрації, а нині депутат облради від «Опоблоку» Олександр Ледида продав половину акцій телерадіокомпанії «Даніо», яку закарпатці називають за логотипом — 21-й канал. Покупцем стало Товариство угорської культури Закарпаття — КМКС, яке очолює народний депутат від Блоку Петра Порошенка Василь (Ласло) Брензович. Цю новину закарпатські ЗМІ поширили практично в розпал україно-угорського конфлікту, додаючи, що таким чином Угорщина посилює інформаційний вплив у регіоні.
Угорські організації давно шукали спосіб створити власний телеканал у регіоні. Утім, Золтан Кулін, який 32 роки пропрацював на обласному телебаченні, а тепер іде з «Тиси», щоб розбудовувати оновлений 21-й канал, розповів «Детектору медіа», що продавець першим прийшов до покупця. Спочатку надійшла пропозиція, потім закарпатські угорці шукали гроші, і врешті-решт знайшли. Суму угоди пан Золтан не озвучує, каже, не має на це повноважень. Однак спростовує чутку, що Олександр Ледида залишився з контрольним пакетом акцій. Канал поділили порівну: 50 % на 50 %. Тому й лого не мінятиметься, лише замість «21 Ужгород» перед угорськомовними програмами писатиметься 21 Ungvár (угорська назва міста). Про те, що зміниться на каналі й навіщо він угорцям, Золтан Кулін розповів «Детектору медіа».
— Пане Золтане, як виникла ідея придбати акції 21-го каналу й запустити мовлення угорською?
— Керівництво телерадіокомпанії «Даніо» (в народі — 21-й канал) звернулося до Товариства угорської культури Закарпаття з пропозицією придбати половину ліцензії каналу. Громадська організація «Товариство угорської культури — КМКС» прийняла цю пропозицію й почала шукати гроші. Врешті-решт ресурс було знайдено: громадська організація закарпатських угорців подалася на грант в Угорщині, виграла його й викупила таким чином половину телеканалу.
— Конкретизуйте, будь ласка, у відсотках.
— 50 % акцій ТРК «Даніо». У вересні завершився процес оновлення в Нацраді дозволів на мовлення. І нам уже як співвласникам (ТРК «Даніо» і ГО «ТУКЗ-КМКС». — Я. С.) на сім років продовжили цю ліцензію. Це означає, що з 24 годин мовлення ми взяли на себе 12 годин.
— Ми — це…?
— Я вже кажу «ми», бо Товариство угорської культури Закарпаття попросило мене взятися за організацію роботи телеканалу. Згідно з постановою Нацради, 21-й канал є регіональним, а це означає, що встановлена мовна квота: як мінімум 75 % контенту державною мовою, а 25 % може бути недержавною мовою. Із 12 годин ми мовимо шість українською і шість угорською.
— Як домовилися ділити ефір із партнерами з ТРК «Даніо»?
— Домовилися так, щоб і ми, й вони мали ефірний час у прайм-таймі. Відповідно до ліцензії, це переважно науково-популярні фільми та інформація й лише 5 хвилин на день — розважальні програми. Поки що ми ведемо тестове мовлення: щодня півгодини виходимо угорською й півгодини — повтор. Українська редакція щодня виходить годину й година — повтор. Решту поки що забезпечує наш партнер ТРК «Даніо». Плануємо до кінця вересня повністю увійти в цикл шість годин мовлення українською, а до кінця жовтня — шість годин угорською. Наш ефір виглядає так: щопівгодини новини, решта — тележурнали або закуплений матеріал (фільми та серіали). Згодом будуть і авторські програми. Але забезпечити шість годин власного матеріалу наразі нереально. Тому плануємо так: по півтори години на добу оригінального контенту українською й угорською, а решта — повтори й закуплений контент від різних провайдерів.
— Угорських?
— І українських, і угорських. До прикладу, ми ведемо переговори з керівництвом угорського суспільного мовника MTVA, у структурі якого суспільне телебачення, суспільне радіо й телеграфна агенція. Вже домовилися, що вони забезпечать нас контентом public domain або такими матеріалами, які зможуть нам передати безкоштовно. Зараз уточняємо формулювання угоди: на яких підставах МTVA може це зробити.
— Хто працюватиме на каналі? Знайти хороших телевізійників на Закарпатті непросто…
— Зараз формуємо колектив, щоб вести повноцінне мовлення. Дефіцит кадрів на Закарпатті справді дуже великий. У регіоні, окрім Суспільного, ще три великі ефірні телеканали і два кабельні, тому всім дуже важко знайти фахівців.
— Один із закарпатських сайтів повідомляв, що плануєте набрати 60 працівників. Це так?
— Так, орієнтуємося на цю кількість. Але якщо зможемо працювати з меншим числом співробітників, то їх буде менше. У Сербії, у прикордонному з Угорщиною місті Суботиця, схожий на наш телеканал мовить цілодобово й має у штаті 120 працівників. Але там забезпечення на кращому рівні, ніж у нас. Хоча на початку вони теж виходили в ефір із півгодинними програмами, але поступово так розбудували студію, що тепер вона — одна з найкращих у регіоні.
Що стосується якості кадрів… MTVA погодився допомогти з підвищенням кваліфікації працівників угорськомовної частини 21-го каналу. Планується, що угорські фахівці приїдуть на Закарпаття й на нашій техніці зможуть провести курси підвищення кваліфікації. Думаю, що до цих курсів можемо долучити й решту інституцій, де працюють угорськомовні журналісти Закарпаття. Це можуть бути не тільки електронні ЗМІ, а й друковані видання, й радіо «Пульс», яке працює у Берегові.
— Підсумуймо: чи сформований кадровий кістяк оновленого 21-го каналу?
— Українська редакція в авангарді — вона створюється дуже добре. Я запросив Тетяну Вашергелі, яка раніше працювала на обласному телебаченні, очолити цю редакцію. Вона набирає кадри, формує команду і планує роботу. Я їй повністю довіряю й бачу, що справа йде добре.
А стосовно угорської редакції… Зараз ведуться переговори з керівництвом Закарпатської філії НСТУ, бо всі сім працівників редакцій теле- і радіопрограм угорською мовою хочуть перейти на 21-й канал. Ми не хочемо робити цього миттєво, прагнемо, щоби процес був поступовим. Через тиждень я йду у відпустку, після якої на «Тису» вже не повертаюся. А далі поступово будуть звільнятися й решта працівників.
— А як тоді «Тиса» вестиме мовлення угорською мовою?
— Ми домовилися, що у складний період наші фахівці будуть забезпечувати вихід радіопрограм у таких обсягах, як і раніше. Також будемо перекладати п'ятихвилинки українських новини угорською мовою й забезпечимо один тележурнал на тиждень.
— На яких умовах?
— Укладемо цивільно-правову угоду, де все буде прописано. Ми хотіли би, щоб це пройшло плавно, аби такий крок не сприймався як агресія з боку Угорщини. Бо наразі стосунки між Україною й Угорщиною не дуже хороші. І ми не хотіли б, як то кажуть, доливати оливи у вогонь.
— Розкажіть, будь ласка, про внутрішню редакційну кухню: як ділите владу з Тетяною Вашергелі й чи є теми-табу на 21-му каналі?
— Останнє слово за мною. Але насправді ми все вирішуємо колегіально, я не втручаюся в роботу редакції. Щодо табу, то це — матеріали, які можуть ускладнити стосунки між угорцями й українцями. Проблемні матеріали такого напрямку не будемо виставляти в ефір. Ми хочемо показати, як живуть закарпатські угорці. Українська редакція теж буде працювати в цьому напрямку: старатися висвітлювати тематику, яка стосується угорців Закарпаття. Але це не означає, що ми не будемо цікавитися державними проблемами. Поки що 90 % контенту, який виходить у годинному блоці, стосується українських питань, а не угорської тематики.
Яке «втручання» ще може бути? Може бути побажання керівництва Товариства угорської культури Закарпаття, що показувати, а що ні. В області проходить дуже багато заходів (особливо у вихідні) і треба виставляти багато знімальних груп, щоб вони встигали побувати всюди й показати, що в нас на Закарпатті відбувається. Тому важливо визначати пріоритети.
— Щодо гранту, про який ви згадували: чи надовго вистачить цих грошей?
— Цього гранту вистачило на придбання 50 % каналу й фінансування наших потреб до кінця 2018 року. Ми маємо гроші на зарплати, на побудову студії. Вона, до речі, буде у приміщенні, де колись функціював центр Товариства угорської культури Закарпаття, який підірвали. Тепер там триває реконструкція.
— А як плануєте знаходити фінансування на наступні роки?
— Товариство угорської культури Закарпаття попросило, щоб я підготував бюджет на наступний рік. Я його склав і зараз іде пошук можливостей забезпечити нас необхідними коштами. Шукаємо гроші в Угорщині — через різні фонди й міністерства, які можуть нам допомогти. Знаю, що бюджет підтримки організацій закордонних угорців на 2019 рік уже прийнятий. Ми включені в цей бюджет, але поки що не знаємо, скільки отримаємо коштів і що можемо планувати.
— Пане Золтане, чи є труднощі у 21-го каналу в контексті переходу на цифрове мовлення?
— Для нас це дуже велика проблема. Зараз на Закарпатті є лише шість передавачів. І є біла пляма, де немає цифрового сигналу, — це якраз регіон компактного проживання угорськомовного населення — Берегівський і частина Виноградівського району. У зв’язку з цим і Закарпатська обласна рада, і ТРК «Даніо», й ми звертаємося з листом до «Зеонбуду», щоб вони встановили в цьому регіоні вежу.
— Навіть обласна рада переймається вашою проблемою?
— Це потрібно в контексті полеміки, яка нині точиться навколо 7-ї статті Закону про освіту. Стоїть питання: треба навчити угорськомовне і взагалі неукраїномовне населення державної мови. А як це зробити, коли вони навіть державні програми на телебаченні не можуть дивитися, бо там немає передавача й сигналу? Це важко. Між собою вони спілкуються угорською. У школах ще не дуже добре поставлене вивчення української, хоча я надіюся, що до 2023 року ми організуємо, щоб українська у школах вивчалася на належному рівні. Та поки що саме через телебачення закарпатські угорці могли би чути українську — у фільмах і програмах.
— Поки немає нової вежі, як вас дивитися в Берегівському й Виноградівському районах?
— Ми є в онлайні, а крім того, провайдери кабельного телебачення можуть зняти цифровий сигнал і передати в кабельну мережу. Деякі так уже роблять. Найближчим часом будемо укладати угоди з провайдерами, щоб вони включали 21-й канал в основний пакет.
— Чи не має 21-й канал проблем, наприклад, із радикалами?
— Можу сказати, що нас уже почали критикувати. Наприклад, закарпатський угорськомовний сайт, який фінансується з Угорщини і прихильний до партії «Йоббік» (націоналістична праворадикальна партія Угорщини. — Я. С.), уже критикує наш угорськомовний контент, хоч ми ще повноцінно й не запрацювали.
Що ж до українських радикалів, то вони поки що нам не докучали. Сподіваюся, що й не будуть протестувати. А якщо будуть — я запрошу їх у студію, хай подивляться, хто ми і що робимо. В цьому контексті я пригадую 2015 рік, коли в Ужгороді створювався кореспондентський пункт угорського суспільного мовника MTVA. Не секрет, що кожне режимне підприємство має свого референта зі Служби безпеки України. Тоді я одразу запросив нашого референта у студію, щоб він на власні очі усе побачив і міг краще написати свій звіт. Щоби знав, що ми собою являємо, й переконався, що в нас немає нічого, чого б не було в редакціях інших ЗМІ.
Фото: Фейсбук Золтана Куліна