У її роботі взяли участь голова облради Михайло Рівіс та його перший заступник Йосип Борто.
Принципове обговорення викликав проект рішення про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік, який пропонується до порядку денного другого пленарного засідання 12 сесії облради. Презентували його традиційно доступно і фахово директор департаменту обласної державної адміністрації Петро Лазар та його заступник Наталія Боркулеш.
Як зазначили вони, у документі збільшено обсяг доходів на суму 7 178,669 тис грн за рахунок субвенцій з держбюджету, у тому числі: 2 178,669 тис грн - на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та визнані інвалідами війни III групи або учасниками бойових дій, які потребують поліпшення житлових умов. Розподілено цю субвенцію бюджетам міста Ужгород 1 476,0 тис грн та Виноградівському району – 702,6 тис гривень. Також 5 000,0 тис грн – на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, що розподілено головному розпоряднику коштів обласного бюджету- управлінню капітального будівництва на об’єкт «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. на 500 учнів, с.Кваси, Рахівського району» .
Уважно обговорили члени комісії всі критичні зауваження до даного проекту рішення, висловлені депутатами на засіданнях постійних комісій у ході підготовки до другого пленарного засідання 12 сесії облради, якими і пропонуються зміни по головним розпорядникам коштів обласного бюджету.
Йшлося про доходи за рахунок перевиконання обласного бюджету спецфонду ( бюджет розвитку), а це - 1 млн грн, які розподілено департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автодоріг загального користування місцевого значення на капітальний ремонт автодороги загального користування місцевого значення Синевир-Колочава- Буштино.
Жвава дискусія зав’язалася у ході розгляду спрямування залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості за рахунок відповідної субвенції з держбюджету у сумі 81 177 тис грн, що утворився на 1 січня 2018 року.
-У нас понад 242 млн грн «медичної» субвенції, спрямованих Закарпаттю, мертво лежать на рахунках. Тепер перерозподіляється понад 81 млн грн між місцевими бюджетами. Виникає питання: як може головний розпорядник коштів – Мінрегіонбуд України знати, які і де будувати амбулаторії на Закарпатті? - мовив Олександр Ледида.
На що директор департаменту охорони здоров’я ОДА Володимир Маркович інформував, що це маршрутна карта з впровадження ініціативи Президента України Петра Порошенка з розвитку якісної медицини у сільській місцевості. Був проголосований відповідний Закон у парламенті. Є відповідний наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Амбулаторії будуватимуться в рамках нової мережі первинної медичної допомоги по всій території України. Ця нова мережа первинки була сформована відповідно до методики, розробленої Мінрегіоном спільно з МОЗ, та передбачає будівництво 505 нових амбулаторій по Україні. Для будівництва розроблено й затверджено нові технічні вимоги до проектів амбулаторій з класом енергоефективності, а також перелік необхідного медичного обладнання для закладів первинки. Окрім того, новозбудовані амбулаторії будуть забезпечені широкосмуговим доступом до Інтернету. У переліку затверджених проектів - 16 амбулаторій від Закарпатської області, що готові до співфінансування з місцевих бюджетів. І ці кошти будуть перехідними.
По ходу Михайло Рівіс повідомив, що відбулося підписання Грантового контракту про фінансування в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» 2014-2020 великомасштабного інфраструктурного проекту «Зниження епідемії туберкульозу на прикордонних територіях України і Польщі шляхом будівництва туберкульозної лікарні на 100 ліжок у Закарпатській області та впровадження інноваційних методів моніторингу, профілактики і лікування туберкульозу». Документ завізували Адам Гамрищак – заступник Міністра інвестицій та розвитку Польщі та присутній на засіданні комісії Володимир Маркович – директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації. А тим часом парламент ухвалив Закон про транскордонне співробітництво, який введено державну підтримку проектів транскордонного співробітництва. То ж Михайло Михайлович вніс пропозицію звернутись депутатському корпусу краю до Кабінету Міністрів України з проханням підтримати даний проект, як важливий для сторін співпраці. Його реалізація триватиме 3 роки. Загальна вартість -5 400 тис євро , з яких 10 % - співфінансування з обласного бюджету.
Не обійшли увагою депутати і питання необхідності підтримки екстреної та швидкої медичної допомоги населенню Закарпаття. На виконання вимог Закону України від 5 липня 2012 року № 5081-VI „Про екстрену медичну допомогу” з 1 січня 2013 в області функціонує Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги, у підпорядкуванні якого знаходиться 11 станцій, 3 підстанції та 62 пункти постійного базування бригад ЕМД. У тому числі: Іршавській СЕМД в складі якої є 5 пунктів постійного базування бригад ЕМД та 8 бригад (2 лікарські та 6 фельдшерських). Для забезпечення якісної та безперебійної роботи служби ЕМД області згідно наказу управління охорони здоров'я від 29.12.2014 №701-0 „Про внесення змін до штатного розпису” з 2015 року відтворено цілодобовий режим роботи всіх бригад Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги.
Пункти постійного базування бригад відкрито: у вересні 2014 році -у с.Велика Копаня Виноградівського району; 2015 році - у с.Струмківка, Ужгородського району , у 2016 році відкрито 5 пунктів постійного базування бригад ЕМД, а саме: у с.Лопухово Тячівського, с.Липча Хустського, с.Н.Коропець Мукачівського, с.Косівська Поляна та с.Кобилецька Поляна Рахівського районів, у 2018 році - у с.В.Ком'яти Виноградівського та у с.Доробратово Іршавського районів. Проте, забезпеченість бригадами екстреної медичної допомоги в області на 10 тис. населення й надалі не відповідає нормативу, визначеному директивами МОЗ України. Тому, враховуючи щільність населення та географічні особливості області, є потреба у додатковому введенні 26 таких бригад.
- А це для краян -одна з вагомих складових надання якісної меддопомоги, - мовив В.Маркович.
Порушили члени профільної комісії і питання подальшої долі Закарпатського обласного палацу дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН”.. У 2011 році заклад набув статус обласного. І з того часу він фінансується з обласного бюджету. Тепер, враховуючи, що в даному закладі займаються діти в основному з міста Ужгорода, на думку членів комісії, доцільно було б передати його на фінансування міського бюджету. Тому комісія рекомендує першим керівникам області звернутись з відповідним листом на адресу Ужгородського міського голови з проханням взяти даний заклад на баланс міста .
Також депутати вийшли з ініціативою доручити всім керівникам закладів охорони здоров’я, освіти та культури підготувати проект видатків, аби в новий бюджетний рік мати цілісну картину фінансового стану.
Активну участь в обговоренні питань взяли Михайло Рівіс, Йосип Борто, Василь Кошеля, Олександр Ледида, Мирослав Білецький, Мікловш Товт .
Слушні думки і пропозиції обговорені на засіданні президії облради.
Прес-служба облради