Учасники savenabka поінформували про затверджені міськрадою пропозиції групи щодо завдання на проектування та зміни до договору підряду, подальші плани щодо контролю ситуації та внесення змін до проекту.
Людмила Лівак, представниця ГО «Інститут міста Ужгорода» коротко розповіла, з чого почався рух Savenavka і чому небайдужі ужгородці вирішили не бути сторонніми спостерігачами чергового ремонту історичної частини міста. «Все почалося з того, що в інтернеті оприлюднили проект-візуалізацію реконструкції набережної Незалежності. Дуже багатьох людей він обурив, наприкінці серпня ми мали зустріч з мером і головним архітектором, які питали: що нам не подобається. Ми згідні і залишаємося на тій позиції, що набережну потрібно ремонтувати. Але оскільки це улюблений прості містян, нам важливо щоб він зберігався у максимально первісному вигляді і було збережене історичне середовище. Вирішили вивчити, що передбачає проект. Зробили аналіз і виявили дуже багато недоліків. Головна позиція влади була: потрібно освоїти кошти, які отримав Ужгород на ремонт набережної, і які не можна спрямувати на інші об’єкти».
Ініціативна група, куди увійшли не просто ужгородці, якім небайдуже збереження історичного обличчя Ужгорода, але й справжні фахівці, запропонувала міській владі фахово опрацювати проект і внести якісні зміни. Петро Сарваш – архітектор, дійсний член ICOMOS коментує: «Коли ми говоримо про внесення змін до проекту, а це важко назвати проектом, мають бути враховані обмеження, в рамках яких проектант має діяти. На тому папірчику практично нічого не було, крім площі і довжини набережної. Ми запропонували свої послуги, щоб процес пішов трохи далі. На сьогодні за допомогою ініціативної групи провели довгі бесіди з владою, щоб довести своє бачення. Хочемо подію перевести у правове поле». За словами Петра Сарваша, домовилися, що проект виконуватиметься у дві черги. Перша передбачає заміну асфальтного покриття, друга—всі ніші роботи. «Це перший етап діалогу,- каже Петро Сарваш,-- Вони зрозуміли, що це не купка людей, яким іншим нічого робити. Це люди, які трохи більше несуть відповідальність за те, що відбувається з містом». «Проект було погоджено з міською радою розділити на дві частини. Ми це зробили для того, щоб пришвидшити процес. Асфальтне покриття потребує змін, але залишитися у таких самих параметрах, як було. Асфальтні роботи можна робити без погоджень, - додала Людмила Лівак. -- Весь цей місяць був витрачений на те, щоб просто домогтися внесення цих змін. Все, що стосується другого етапу, на ті роботи мають бути отримані всі відповідні погодження. Десь потрібно відновлювати чеську бруківку, треба зберегти хідники тощо».
Еліна Дегтярьова, представниця ГО «Uzhhorod Modernism» каже: окрім тих аспектів у проекті, що могли призвести до винищення липової алеї, яка є пам’яткою садово-паркового мистецтва, було передбачено ще багато неприйнятних пунктів. «Були вказані в кошторисі матеріали, які мають замінити на набережній, це абсолютно неприпустимі речі. Через це необхідно було отримати від мерії гарантії, що зміни будуть не на словах», - пояснює Ліна Дегтярьова.—І у проекті було заплановано 12 місяців роботи, міська влада і не планувала закінчити все швидко». Вона також пояснила, що у savnabka всі працюють на волонтерських засадах і хочуть, щоб проект був реалізований якісно. Надіслано також запити до знайомих фахівців з Чехії, Словаччини, Німеччини і запрошення приїхати до Ужгорода і надати консультації.
Набережна незалежності – це основна пішохідна вулиця кварталу Малий Галагов, нагадує Володимир Гуцул – к.і.н, доцент кафедри міжнародних студій Факультету історії і міжнародних відносин УжНУ. «І згідно з проектом міської ради це не ремонт, а повна перебудова об’єкту у результаті якої ми можемо отримати кардинально іншу набережну, яка не буде мати нічого спільного з історичним ареалом. Дістанемо набережну у Ялті 1937 року, результат буде протилежним від бажаного, - пояснює історик. - Культурна спадщина не є предметом торгу з фірмою забудовником. Цей процес вимагає чіткої законної процедури, інакше спадщина просто пропаде».
Євген Андріканич, представник організації «Uzhhorod Bicycle Culture» приєднався до групи savenabka під час акцій захисту набережної. «Я не був спочатку знайомий з багатьма. Все, що я хотів, коли побачив візуалізацію проекту, це донести думку від велосипедної спільноти щодо облаштування велодоріжки. А потім зрозумів, що велодоріжка -- це найменша проблема. Я більш широко побачив ці речі, особливо після спілкування з нашою владою. Зрозумів, що треба діяти більш суворо. Цей проект реалізувати за пару місяців нереально».
Представники savenabka також розповіли, коли побачили проект, там не було великої ділянки лип, і чеську бруківку мали замінити на бетонні кубики. Петро Сарваш розробив якісне технічне завдання, на основі якого мають бути внесені зміни у проект. Тепер у всій цій історії найважча стадія, кажуть учасники savenabka, хоча здавалося, що попередній місяць був найскладнішим. Вони закликають громадськість контролювати хід робіт і вдячні ужгородцям за велику підтримку.