Невеликі дворики зі старовинними дерев’яними або кованими сучасними огорожами, разом із теперішньою поліклінікою для дітей, технічним коледжем сфери послуг та СШ І-ІІІ ст. імені Августина Волошина №1, створюють єдиний гармонійний архітектурний комплекс і засвідчують, що саме тут, у затишному куточку міста над Тисою, знаходиться унікальне перехрестя культур і епох.

Архітектурна велич давнини

Чеське містечко – один із мікрорайонів міста над Тисою. Це – маленька Прага на Закарпатті. Гуляючи між невеликими оригінальними будівлями, відчувається велич і дух Європи… Навіть бруківка там старовинна, чеська. Кожна споруда по-своєму особлива і цікава. З першого погляду видно збалансованість зовнішніх форм щодо внутрішнього простору. У спорудах поєднується автентична суворість із елементами романтизму. Незважаючи на вік будинків, на них вимальовуються елементи витонченого декору. У мистецтві подібна злагоджена довершеність розцінюється як вираження технологічних ідей і образів, неординарний, як для України, стиль розкриває абсолютно нове світосприймання довкілля, архітектоніки та людського суспільства.

- Чехи зводили практичні, затишні і ошатні оселі, – розповідає Михайло Поп, хустський старожил. – Тогочасне житло мало певні характерні якості, зокрема, у помешканнях були високі стелі, великі просторі кімнати. До речі, стіни у цих будинках дуже міцні, будматеріали мають Т-подібну форму. Перші поверхи споруджені виключно із цегли, другі – дерев’яні, а дахи вкриті червоною черепицею. Нині багато хто облаштував житлові приміщення на мансарді або прилаштував півповерхи під стелею для дитячих речей, власного непотребу… Окремі умільці навіть придумали, як «змайструвати» під стріхою робочі кабінети.

Житлових будинків у кварталі аж 13. Із внутрішніх двориків із господарськими прибудовами легко потрапити на різні вулиці райцентру. Однак комплекс закільцьовано і заблукати в чеському містечку нереально навіть тим, хто в Хусті вперше. Зате у лабіринтах маленьких провулочків можна з легкістю душі поринути в таємничу атмосферу старого міста.

Масарикова колонія – окраса Хуста

Слід зазначити, що чеський квартал звели в Хусті у 1924-1925 рр., коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. За проектом празького архітектора-функціоналіста І.Фрайвальда будували тут перш за все житло для службовців та офіцерів. Використовували традиційні місцеві матеріали – дерево, камінь, піщано-гравійну суміш і керамічне покриття. Зараз Масарикова колонія (від імені тогочасного президента Чехословаччини) – маленька Чехія в Хусті – одне з історичних свідчень перебування сусіднього народу на Закарпатті.

- Стиль «шале», в якому збудовано квартал, є досить поширеним у Європі. Саме так зводилися знамениті альпійські дачні будиночки у Швейцарії, – запевняє головний архітектор Хуста Василь Орос. – Загалом «chalet» у праоснові означало – невеликий заміський будиночок, інколи на березі озера або річки. Частково він наслідує кантрі (щодо використання натуральних і необроблених матеріалів). Але, на відміну від «народного» напрямку, шале не так фокусувався на дрібницях, був практичним і лаконічним. Будуючи в такому стилі, зодчі використовували для фасадів бруси, які покривали лаком, стіни штукатурили. У кольоровій гамі перевага надавалась натуральним кольорам – коричневому, сірому, бордовому, темно-зеленому. За всіма канонами стилю альпійців, хустським будиночкам справді властиві простота та практичність. Недарма ж нашу область називають маленькою Швейцарією, адже, крім неперевершених гірських краєвидів, маємо ще й унікальні архітектурні аналогії.

Чеська архітектоніка досі в моді

На жаль, витончених творінь, які зберегли унікальну самобутність на вулицях Хуста, не так і багато. Час диктує свої вимоги. Архітектурно-історичне обличчя міста змінюється, і ці зміни не завжди на краще. Однак дивовижний чеський комплекс, незалежно від реалій, які диктує життя, потрібно доглядати і берегти для нащадків, а ще – сьогодні ми багато в чому можемо повчитись від сусідів: адміністративному устрою та шляхів забезпечення нормальних умов проживання для різних верств населення.

- Своїх громадян – чеських вчителів, лікарів, інженерів, що приїхали до Хуста, тодішня влада старалася забезпечити житлом та повноцінними умовами для дозвілля, оздоровлення, праці, – ділиться знаннями історик Наталія Неметова. – За 20 років правління Чехословаччина звела в місті над Тисою 800 будинків. Було збудовано окружний дім, окружну лікарню, гімназію, ювілейну чеську школу, крайовий суд та навіть казино для офіцерів… До речі, адмінкорпус Хустської міської ради – теж побудований чехами. Серед старих документів, у контрактах фірми «Фрейвайльд і Богм», яка виграла тендер на розбудову міста, написано, що у Хусті мали збудувати ще й дім для медичної страхової служби та новий «Слов’янський дім» (тобто заклад культури з кінозалом, рестораном). Проте цьому зашкодила криза 30-х, а згодом – війна.

Як не прикро, та сьогодні чеське містечко переживає не найкращі часи. Багато помешкань у вкрай занедбаному стані… Проте воно продовжує вабити художників, туристів і просто гостей Хуста.

Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ“