Зокрема, відповіла на запитання, як забезпечуватиметься якість надання послуг сімейними лікарями. Адже попередньо йшлося насамперед про кількісні показники – чим більше громадян уклало декларацій із лікарем, тим більше він отримуватиме коштів.
Уляна Супрун назвала кілька індикаторів. Зокрема, змінюється система підготовки лікарів, відтак, насамперед у містах, пацієнти зможуть обирати найкращих фахівців. Фінансові стимули будуть із урахуванням у кожного лікаря показників проведеної вакцинації, чи нормальні аналізи у хворих на цукровий діабет, чи пройшли всі курси лікування хворі на туберкульоз, чи задовільно почуваються хворі на серцево-судинні захворювання та інші хронічні недуги, скільки є пацієнтів літнього віку тощо. Ведення документації в електронній формі з цифровим підписом лікаря, переконана Супрун, значно підвищить відповідальність медиків.
Посадовець попросила місцеву владу і надалі сприяти створенню умов у закладах та закупівлі сучасного обладнання, а кошти від Національної служби здоров’я використовувати, принаймні на початкових етапах, першочергово на фінансове стимулювання працівників. Додала, що інфраструктура – це не лише будівлі та обладнання закладів, а й дороги до них, машини для потреб медперсоналу. Зазначила, що для розвитку лікарень місцева влада повинна також шукати меценатів, донорів, міжнародні гранти.
За її словами, дуже розумно в окремих містах провели оптимізацію в єдину систему, єдину юридичну структуру, у тому числі з вторинним рівнем допомоги. Тоді пацієнти матимуть можливість звертатися, скажімо, до вузьких спеціалістів не у визначений заклад, а в будь-який у місті, до прикладу, найближчий. При цьому зменшаться адміністративні витрати, які можна буде використати на актуальні практичні потреби.
Попросила Супрун і скоординувати роботу міських закладів Ужгорода з обласними, ефективно розмежувати, які чим саме займатимуться. Продумати реорганізацію/перепрофілювання не особливо необхідних закладів у хоспісні, паліативні, з соціальними ліжками, для допомоги алко- та наркозалежним тощо.
Важливо також, на її думку, створювати відділення невідкладних станів і щоб був чіткий алгоритм, куди яких пацієнтів скеровувати, доставляти.
Із планів на рівні держави в.о. міністра повідомила про те, що створили Агенцію закупівель ліків, у березні планується підписання контрактів про поставки препаратів. Надалі лікарні через Агенцію, яка, наприклад, сприятиме зниженню цін, самостійно будуть закуповувати ліки. До речі, зараз у медичних закладах Ужгорода 100% забезпечення препаратами за національним переліком основних лікарських засобів, визначеним постановою Кабміну. І наше місто першим на Закарпатті створило електронний сервіс, де можна переглянути наявність і кількість кожного з таких препаратів у конкретному закладі.
Передбачено й оптимізацію та трансформацію лабораторної системи. Планується створення єдиної централізованої лабораторії з центрами, скажімо на заході, півдні та в інших частинах країни. Діятимуть також центри громадського здоров’я в кожній області, госпітальні ради. Загалом – тенденція до все більшого самоврядування медичних закладів. «Ми створюємо умови і правила на державному рівні, а на місцях організацією має займатися місцева влада, керівники закладів – це їхня відповідальність і відповідальність громадян вимагати цього», – наголосила в.о. міністра.
Прес-служба Ужгородської міської ради