V Регіональний Форум зініціювали і провели у м. Ужгород 17 січня 2019 р. ключові учасники відкритого коаліційного об’єднання неурядових організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя» - Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України, Закарпатський відокремлений підрозділ Установи Центр розвитку місцевого самоврядування, регіональна Асоціація розвитку і реформ міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття», Закарпатське РВ Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, регіональна Асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля», Ужгородський національний університет та низка громадських об’єднань міста і регіону. Їх представляли міські, селищні і сільські голови, у т.ч. міст і сіл – центрів ОТГ та потенційних ОТГ, керівники виконавчих органів і консультанти та радники Офісів реформ Закарпатського РВ АМУ і ЦРМС, науковці УжНУ і громадські експерти та представники ЗМІ.
За підсумками заслуханих і обговорених доповідей пленарної сесії та двох тематичних панельних дискусій у форматі круглого столу учасники V Регіонального Форуму констатують:
1. Перспективи реалізації у Закарпатській області у 2019-2020 рр. нових завдань децентралізаційної реформи, визначених Указом Президента України № 412/2018 від 6 грудня 2018 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади» в частині «надання державної підтримки для завершення до 2020 року формування та утворення спроможних територіальних громад по всій території України» та відповідна цим завданням покрокова Урядова «Дорожня карта» дій і рішень – сприймаються міськими, селищними і сільськими радами та громадами Закарпаття як найбільш важливі і стратегічні завдання реформування країни на найближчі роки. Адже центральна влада вкотре задекларувала наміри продовжити найбільш успішну в історії незалежної України системну реформу, зміцнювати і надалі законодавчо-нормативну та фінансову платформу підвищення якості і рівня життя українців, що вже доведено практикою успішної діяльності створених у 2015-2018 рр. та підтримуваних державою 874 спроможних ОТГ на всій території України.
2. Водночас зі схваленням реформних намірів і рішень Президента України і Уряду України, в більшості органів місцевого самоврядування базового рівня і в громадах області впродовж останніх 3-ох років наростають зневіра, занепокоєння і стурбованість у зв’язку з тим, що на найбільш активному етапі децентралізаційної реформи у 2015-2018 рр. територіальні громади Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, в переважній більшості так і не змогли сповна скористатись перевагами цієї реформи та створити належну кількість спроможних ОТГ і гарантовано покращити рівень життя громадян, особливо, в гірських і передгірських селах.
В результаті, за даними Урядового моніторингу, станом на початок 2019 року Закарпаття стабільно займає останню позицію серед інших областей України, маючи всього 6 спроможних ОТГ за 3,5 роки реформ з-понад 50-ти потенційних. Маючи найбільшу питому кількість сільського населення серед інших регіонів, лише від нереалізації можливостей виділення коштів Державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, за мінімальними підрахунками, Закарпаття за 2016-2018 рр. втратило не менше 450,00 млн.грн., що могли бути використані на ремонти сільських шкіл, дитсадків, амбулаторій і ФАПів, клубів і бібліотек, реконструкцію і ремонт сільських доріг тощо. Ці кошти отримали ОТГ в інших областях, де в багатьох з них кількість створених ОТГ нині перевищує 35-40.
3. Перебування найближчого до країн ЄС Закарпаття в ролі найбільш відстаючої області у децентралізаційній реформі в Україні викликає подив і нерозуміння в колах партнерів по місцевому самоврядуванню країн-сусідів ЄС. А для закарпатців реальністю стало те, що обласна і районні виконавчі влади впродовж 2015-2018 рр. створили атмосферу бездіяльності, несприяння та подвійних стандартів як у створенні ОТГ та взаємодії з існуючими ОТГ, так і по освітньому, медичному й іншим вимірам децентралізаційної реформи. Більше того, на окремі положення базового Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Закарпатською ОДА у 2018 р. подано позов до вищих судових інстанцій держави щодо їх неконституційності та невідповідності іншим Законам України, і цей факт покладено в «аргументацію» ненадання позитивних висновків при створенні окремих ОТГ та неподання проекту Перспективного плану на схвалення обласною радою, що є безпрецендентним для органу державної виконавчої влади.
4. З вересня 2015 р. Закарпаття залишається єдиною областю в Україні, де ОДА, не зважаючи на неодноразові вимоги і рекомендації Мінрегіону та критику громадськості, з незрозумілих причин, впродовж понад 3-х років взагалі не подавала на схвалення обласною радою проект розробленого за участі експертів ОДА і громадських експертів Перспективного плану формування територій спроможних громад. І це вже є не лише свідченням відсутності у обласної влади передбаченого Законом України реформного бачення нового територіального устрою регіону в частині ОТГ, але й потенційно штучно блокує процеси добровільного приєднання територіальних громад як до існуючих ОТГ, так і до громад міст обласного значення, що є правовим нонсенсом і прямим порушенням прав таких громад з боку органу виконавчої влади регіонального рівня.
Нині на мапі моніторингу затверджених Урядом Перспективних планів лише територія Закарпатської області і тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим і ОРДЛО є білими плямами серед інших регіонів України, з чим прогресивна громадськість і громади Закарпаття аж ніяк погодитись не можуть. Як не погоджується громадськість і з висловленою чиновниками через ЗМІ думкою, що начебто на Закарпатті децентралізаційна реформа і створення ОТГ сприятимуть посиленню загроз «сепаратизму» з боку національних меншин.
Насправді – все з точністю до навпаки, бо створення ОТГ сприяє єдності країни, і це неодноразово підтверджували міські, селищні і сільські ради на територіях компактного проживання національних меншин у Закарпатській області. А загалом формування ОТГ суттєво сприяє посиленню національної безпеки країни, що підтверджено провідними інституціями, політиками і експертами як України, так і її стратегічних партнерів
5. Впродовж 2016-2018 рр. Закарпатською ОДА, не зважаючи на повторні звернення місцевих рад, що створювали ОТГ, не було надано позитивних висновків загалом 5 сільським, одній селищній (райцентр) і 2 міським (райцентри) потенційним ОТГ, а за останні два роки в області було створено всього одну Баранинську сільську ОТГ. За таких умов більшість із понад 40 місцевих рад і територіальних громад області, які планували утворити потенційні ОТГ, прогнозуючи безперспективність своїх зусиль та непідтримку з боку обласної виконавчої влади, поступово призупинили процеси формування ОТГ, хоча лише у 2016 р. об’єднавчі процеси розпочались не менше як у 18-ти потенційних ОТГ.
6. Загалом Закарпаття на початок оголошеного Президентом і Урядом України «нового етапу децентралізації» на 2019-2020 рр. опинилось у вкрай важкій ситуації надто відстаючого регіону за всіма показниками децентралізаційної реформи: в області так і немає Перспективного плану територій спроможних громад; покриття площі території області існуючими 6 ОТГ складає всього 4,8 %, а кількість населення в ОТГ від чисельності мешканців регіону становить 5,8 %, що значно нижче за аналогічні показники всіх інших областей України; у значної кількості територіальних громад Закарпаття нині сформувався високий ступінь зневіри щодо забезпечення Закарпатською ОДА єдиної для всіх областей децентралізаційної політики держави по створенню ОТГ в рамках прийнятих реформних законодавчо-нормативних актів.
В цих умовах за 2 наступні роки сформувати ще понад 85 % від потенційної кількості ОТГ (близько 42-45 ОТГ) – видається занадто складним і мало залежним від територіальних громад і місцевих рад завданням центральної державної влади, якщо обласна і районні влади й надалі блокуватимуть децентралізаційну реформу в частині добровільного утворення ОТГ у Закарпатській області.
Враховуючи вищенаведене, учасники V Регіонального Форуму місцевого самоврядування і громадських об’єднань «Закарпаття у новому етапі децентралізації та Дорожній карті реформ в Україні 2019-2020рр» вирішили:
а. Підтримати положення і завдання нового етапу децентралізаційної реформи в Україні на 2019-2020 рр., визначені в Указі Президента України Порошенка П.О. № 412/2018 від 6 грудня 2018 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади» в частині «надання державної підтримки для завершення до 2020 року формування та утворення спроможних територіальних громад по всій території України», а також – відповідну цим завданням «Дорожню карту» дій і рішень Уряду України та закликати всі міські, селищні і сільські ради Закарпаття та їх асоціації і громадські об’єднання активно долучитись до реалізації цих доленосних для країни і регіону завдань. Підтримати також пришвидшення прийняття ініційованих Президентом і Урядом України змін до Конституції України в частині децентралізації ще нинішнім складом Верховної Ради України, як стратегічне завдання реформних змін у постмайданний період розвитку країни.
б. Враховуючи критичне відставання Закарпатської області від усіх інших регіонів України за всіма показниками темпів децентралізаційної реформи і створення ОТГ (остання - 24 позиція у рейтингу), той факт, що в області впродовж 3,5 років не прийнято передбачений Законами України та Урядовими постановами Перспективний план формування територій спроможних громад, ігнорується проведення рекомендованих протокольними дорученнями Уряду зустрічей керівництва ОДА з міськими, селищними і сільськими головами (у т.ч. ОТГ) щодо проблемних питань діяльності органів місцевого самоврядування та реалізації завдань децентралізаційної реформи і добровільного формування ОТГ:
- звернутись до голови Закарпатської ОДА Москаля Г.Г. з пропозицією провести у першій половині лютого 2019 року робочу зустріч у форматі круглого столу з міськими, селищними і сільськими головами та асоціаціями органів місцевого самоврядування, що представляють існуючі і потенційні ОТГ Закарпаття, з метою обговорення і вирішення проблем, які потребують взаємодії ОДА з органами місцевого самоврядування базового рівня, і зокрема – щодо забезпечення реалізації у Закарпатській області «нового етапу децентралізаційної реформи» на 2019-2020 рр. як пріоритетного завдання Президента України і Уряду України; перелік проблемних питань робочої зустрічі затвердити як додаток до Резолюції;
- звернутись до голови облради Рівіса М.М. та депутатів Закарпатської обласної ради, яка за Конституцією України є виразником спільних інтересів всіх територіальних громад регіону, з пропозицією невідкладно сформувати і прийняти Програму дій обласної ради на підтримку реалізації у 2019-2020 рр. завдань, запропонованих Президентом і Урядом України як «нового етапу децентралізаційної реформи» і зокрема, щодо подолання критичного відставання Закарпатської області у децентралізаційній реформі від інших регіонів України.
в. Рекомендувати всім сільським, селищним і міським радам Закарпаття, які провели громадські обговорення, прийняли відповідні рішення сесій рад по добровільному створенню ОТГ, але не отримали позитивних висновків ОДА, повторно надіслати у січні 2019 року проекти рішень завершальних сесій рад для надання висновку Закарпатською ОДА. Всім іншим місцевим радам, що мали або мають намір добровільно утворити потенційні міські, селищні, сільські ОТГ, рекомендувати прискорити, починаючи з січня 2019 р., всі передбачені законодавчо-нормативними актами України заходи і рішення по формуванню ОТГ з тим, щоб встигнути провести місцеві вибори в ОТГ ще у 2019 році.
г. Враховуючи запити сільських і селищних рад Берегівського і Ужгородського районів, в населених пунктах яких проживає переважно угорська національна меншина, рекомендувати Офісам реформ Закарпатського РВ АМУ і Закарпатського відокремленого підрозділу Установи Центр розвитку місцевого самоврядування вишукати можливості перекладу і тиражування у лютому-березні 2019 р. інформаційно-роз’яснювальних і методичних матеріалів по формуванню ОТГ на угорській мові з поширенням їх через відповідні сільські, селищні ради в процесах консультаційної діяльності.
д. Резолюцію з відповідними зверненнями надіслати: Президенту України Порошенку П.О.; Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б.; Голові Верховної Ради України Парубію А.В.; Віце-прем’єр-міністру і Міністру регіонального розвитку і будівництва Зубку Г.Г.; профільному комітету ВРУ і народним депутатам України від Закарпаття; Національному інституту стратегічних досліджень; всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування (зокрема, АМУ і ВАССР); Закарпатській ОДА; обласним депутатам Закарпатської обласної ради та громадським об’єднанням і надіслати та опублікувати в центральних, регіональних і місцевих ЗМІ.
Додаток
до Резолюції
Перелік
пропонованих проблемних питань Робочої зустрічі голови Закарпатської ОДА
з міськими, селищними і сільськими головами діючих та потенційних до створення ОТГ і представниками асоціацій органів місцевого самоврядування і ЦРМС у Закарпатській області
1. Подання розробленого за участі експертів і ОДА проекту Перспективного плану формування територій спроможних громад Закарпатської області на обговорення і затвердження Закарпатською обласною радою (з урахуванням утворених спроможних ОТГ та потенційних ОТГ, що прийняли відповідні рішення сесій рад).
2. Відновлення роботи Робочої групи із впровадження заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад області, утвореної розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 23.11.2016 р., №577.
3. Надання висновків ОДА щодо відповідності Конституції і законам України проектів рішень рад по добровільному утворенню ОТГ, у т.ч. шляхом приєднання до територіальних громад міст обласного значення.
4. Розподіл ОДА додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (необхідно здійснювати відповідно до реальних потреб з метою компенсації витрат місцевих бюджетів, спрямованих на заробітну плату у сферах освіти та охорони здоров’я).
5. Розподіл ОДА субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у 2018 р. для потреб ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах було виділено менше 4%, при можливих 20%; не виділяються кошти субвенції для ОТГ, які прийняли на баланс автомобільні дороги загального користування місцевого значення).
6. Розподіл коштів ДФРР з урахуванням проектів від ОТГ та уведення за рекомендацією нормативних актів Уряду представника всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування в регіоні – Закарпатського РВ АМУ та представника Закарпатського відокремленого підрозділу Установи Центр розвитку місцевого самоврядування – до комісії з оцінювання проектів ДФРР, що подаються на етап конкурсу проектів до Закарпатської ОДА (Закарпаття – єдиний регіон в Україні, де цей норматив не виконується) та введення представника Закарпатського РВ АМУ до робочої групи з розробки Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2027 року.
7. Запобігання викликам нового етапу децентралізації (за оцінками Національного інституту стратегічних досліджень), у т.ч. через загрози неузгодження політики регіонального розвитку в регіонах зі створенням і діяльністю ОТГ та негативні прояви політизації процесу децентралізації.
Прийнято одноголосно
учасниками V Регіонального форуму
місцевого самоврядування
і громадських об’єднань Закарпаття