«Сумнівів, що необхідно розвивати такі напрямки в енергетиці, немає»,- каже Степан Поп. Він зазначає, що експертну оцінку проекту давали фахівці Київського національного інституту природокористування, частину роботи здійснила команда ужгородських науковців. Професор також прокоментував висловлювання опонентів стосовно шкідливого впливу інвестиційного проекту . «Це фейки. Один з них -- знищення екосистеми. Інші стосуються забруднення водного середовища, порушення міграційних шляхів, знищення червонокнижних, тощо. На сьогодні на тих територіях зруйновані об’єкти, розвалена сироварня і сміття. Ми маємо навпаки дати поштовх до розвитку гірських регіонів. Вітряки не потребують жодних витрат води, ніяких ґрунтів складувати не будуть, рекультивація буде йти послідовно. Я був розробником екомережі Закарпаття, вся Боржавська полонина є екомережою, це сполучна територія для міграції птахів, тварин, рослин. І жодній з них вітряки заважати не будуть. Тому, щоб вибрати ці локалітети, передували дворічні дослідження, були вибрані точки, де є вітрове поле. Потім вибрані шляхи вже наявні, щоб не робити нові дороги. І ми відійшли від хребта з тим розрахунком, щоб мінімізувати вплив на рельєф. Ніякого зрізання хребтів не буде. Буде будівельна площадка і буде обмежена площею і ніякої техніки гасати по полонинах не будуть. Технологічний процес прописаний», - каже Степан Поп.

Згідно з проектом буде працевлаштовано 30 осіб у три зміни. На період одного циклу будівництва задіяно понад 250 осіб.

Олександр Соломко, депутат Воловецької районної ради зауважив, що Воловецька селищна отримала 636 563 грн. за 11,6 га землі у 2018 році. «97% на Воловеччині – це гори. Воловеччина – це величезний транспортний коридор, високовольтна лінія, ми є дійсно транспортний хаб. Нам необхідні інвестори, щоб ми почали нормально жити. Існує єдине питання, яке ніколи не буде вирішене: це естетичний вигляд. Про це ми говорили і на зустрічі з депутатами в Баварії. Там дуже багато вітряків, і ми питали, як люди це сприймають. Нам відповіли, що все добре, що одним подобаються, а іншим – ні. І це є нормально», - каже Олександр Соломко.

Питання впливу проекту на соціально-економічний розвиток регіону вивчали фахівці Інституту регіонального розвитку під керівництвом Володимира Приходька, професора, доктора економічних наук. «Ми проаналізували ситуацію у Воловецькому, Міжгірському та Свалявському районах, подивилися бюджетні відносини, зайнятість. Все відображено в оцінці впливу на довкілля. Ми аналізували історію розвитку економіки і побачили, зокрема, що Міжгірський район дуже динамічно розвиває туристичний напрямок. Якщо у Воловецькому районі за 2017 рік було 3700 туристів, у Міжгірському - 26тисяч туристів, Свалявський (тільки приватний сектор) прийняв 19570 туристів,- коментує Володимир Приходько.-- Ми побачили, що Міжгірщина уже проробила велику дистанційну роботу направлена на розвиток туризму. Ми в своїх рекомендаціях включили побажання владі врахувати це при конкретному плануванні. Інвестор зрозумів це і відмовився від входу на територію Міжгірського району. По Свалявщині дотичні до проекту є тільки такі території як Березники, Тібава, Неліпино, Дусино. Там профілюється лісозаготівля, туризм не задіяний, це депресивні території. А про Воловеччину окрема бесіда. Воловець ще за СРСР спеціалізувався по розміщенню інфраструктурних проектів. Це транспортно-інфраструктурний хаб. Воловецька громада налаштована на цей проект, є досвід і ще історія проектів, які на жаль, не реалізувалися. Це, зокрема, проект від Міністерства молоді і спорту з будівництва бази з підготовки гірськолижного порту. Друга спроба, коли Україна подавала заявку на проведення зимової олімпіади. І той проект луснув. Це один з найдепресивніших районів і він має дуже мало можливостей з вибору проектів. В районі за 2017 рік створено 159 робочих місць на двох об’єктах, які працюють там 28 років». За словами Володимира Приходька, економіка Воловецького району з приходом нового проекту відчує вхід грошей. «У чому велике фінансове зерно? У першу чергу від зеленої енергії. Доходи вступають у відносини держбюджету, це 300 млн. євро протягом 25 років проекту, тобто 10 млрд грн має надійти у держбюджет. На сьогодні надходження у бюджет Воловецького району на рік 41 млн. грн, Воловця - 10 млн. грн. У процесі децентралізації кошти перейдуть місцевій громаді. Крім того, цей проект -- це антена інвестицій і він є бюджетоутворюючим проектом»,-пояснив науковець. Це маркер інвестиційного клімату, зазначають експерти, який сприятиме приходу інших потужних інвестицій.