Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повноважень з держрегулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електроенергії (далі – НКРЕКП). Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Ігор Яремчук.
Матеріали аудиту засвідчили, що НКРЕКП у 2016–2018 роках забезпечено законне використання коштів держбюджету на свою діяльність, але виконання завдань і заходів з реалізації повноважень повною мірою не забезпечено.
Аудитом встановлено, що НКРЕКП під час тарифорегулювання у сфері електроенергетики протягом 2016–2018 років не враховувала інтересів і фінансових показників діяльності усіх виробників електроенергії. При опрацюванні поданих на затвердження обґрунтованих пропозицій щодо величини тарифу різних підприємств її зменшували в основному державним генераціям (АЕС, ГЕС і ГАЕС), а не для приватних виробників (ТЕЦ і ТЕС). Наприклад, для ДП «НАЕК» Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» НКРЕКП систематично зменшувала величину тарифу майже на третину від обрахованого підприємствами рівня. Водночас для приватних виробників ТЕЦ – не більш як на 10 відсотків. Такий штучно створений для державних підприємств дефіцит фінансів призводив до браку коштів, необхідних їм для закупівлі ядерного палива, «заморожування» заробітної плати, відтоку кваліфікованих кадрів, гальмування модернізації та розвитку виробничих потужностей.
Через цінову і тарифну політику НКРЕКП у сфері електроенергетики приватні виробники працювали в більш сприятливих умовах, ніж виробники державного сектору.
Державне регулювання електроенергетики неповною мірою відповідало вимогам чинному законодавству. НКРЕКП не забезпечено належного розроблення і прийняття регуляторних і нормативно-правових актів. У 2016 році їх розроблено 50 (планувалось 78). При цьому затверджено та набрали чинності тільки 33 із 50 актів. У 2017 році планувалось розробити і прийняти 114 актів, не прийнято жодного. У 2018 році теж не виконано запланованих показників. Крім того, НКРЕКП не прийнято жодного рішення про перехід ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими електричними мережами та ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом до стимулюючого тарифоутворення.
Інвестиційні програми окремим виробникам електроенергії (ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП НАЕК «НАЕК «Енергоатом») НКРЕКП схвалювала з меншими обсягами капітальних інвестицій, ніж визначено в урядових програмних документах. Внаслідок недофінансування будівництво нових енергоблоків здійснюється вже понад 35 років, а їхня вартість за оновленими проектами збільшилася в чотири рази. При цьому не вирішено питання транспортування енергетичних потужностей.
Нормативно-правове забезпечення державного регулювання діяльності в електроенергетиці недосконале, а визначений Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» механізм фінансування надає НКРЕКП повноваження одноосібно визначати розмір і механізм справляння внесків на регулювання від суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, що призводить до непрозорого формування дохідної частини бюджету та неефективного управління бюджетними коштами. Отже, цей механізм необхідно додатково врегулювати в бюджетному законодавстві.
Не впроваджено в практичну діяльність результатів реалізації проекту Світового банку «Програма сприяння регуляторній реформі централізованого теплопостачання України». Використані впродовж 2016–2018 років 813 тис. євро міжнародної допомоги стали непродуктивними витратами коштів спецфонду держбюджету, оскільки відсутній належний контроль Мінекономрозвитку та порушуються ним і НКРЕКП вимоги Порядку залучення та використання міжнародної технічної допомоги.
Стан реагування НКРЕКП на рекомендації Рахункової палати, надані за результатами попереднього контрольного заходу, незадовільний. Дієві та послідовні заходи щодо їх виконання не вживалися. Не виконано жодної з наданих рекомендацій.
Управління інформаційної політики