Черги під деревами – без перебільшення, черги під деревами - щоб зробити фото! Завдяки сакурам Ужгород перетворився в туристичну Мекку! Натовпи людей кожного дня гуляють набережними Ужа та маленькими покрученими вуличками центральної частини міста в пошуках красивих місць для фотосесій. У затишних куточках – художники з мольбертами, на площах – фести, виступи, концерти, в спортивних залах – змагання, і все присвячене сакурі. Ужгородці кажуть, що стільки людей в місті просто не пригадують.

На вулицях, проспектах, площах, у садах, городах та біля прибудинкових територій – сакури в Ужгороді можна зустріти на кожному кроці. Обласний центр Закарпаття вже традиційно асоціюється в Україні з японською вишнею, і в дні цвітіння дерев тут відбуваються масові заходи, які збирають десятки тисяч людей – як з України, так і з країн-сусідів. Сакура на Закарпатті давно стала традицією, символом, навколо якого існує немало цікавих історій.

Про те, як сакури потрапили на Закарпаття, складають легенди. Так, в одній з таких мова йде про те, що одного разу японці їхали з візитом до австрійського імператора Франца-Йосифа I та везли сакури в подарунок. Їхній шлях пролягав через Закарпаття, тому і на нічліг посли зупинилися в Мукачеві, що в 40 км від Ужгорода. Звичайно, звістка про візит японців миттєво облетіла місто. Вночі місцеві жителі вкрали саджанці японської вишні, а потім, під виглядом фруктових дерев, продали в Ужгороді. Відтоді і росте ця екзотична рослина в Ужгороді та Мукачеві та радує око красивим рожевим кольором, хоча і не дає плодів, як сподівалися закарпатці.

Офіційна версія інакша. Так, зі слів туризмознавця, професора Ужгородського національного університету Федора Шандора, перша згадка про японську вишню в Ужгороді зустрічається в письмових джерелах XIV століття – коли Другети (рід угорських феодальних магнатів, які володіли Ужгородом з 1322 по 1684 роки) насаджували в саду дерева, завезені з Італії.

Масово сакура була завезена в Ужгород у 20-30-х роках минулого століття, коли нинішня територія Закарпаття перебувала в складі Чехословаччини. Тодішня влада активно розвивала мікрорайон Галагов, сьогодні – центр Ужгорода. У тій частині міста майже сто років тому була переважно болотиста місцевість, багатьом рослинам цей ґрунт не підходив, а ось сакуру дендрологи рекомендували як дерево, якому підходить м'який закарпатський клімат.

«Крім того, японська вишня підходила для декорування міста ще й тому, що коріння цього дерева росте вниз, а не вбік, тобто, не підніматиме бруківку та асфальт, – розповідає Федір Шандор. – Також це дерево не дає плодів, тож не стає причиною бруду. Ще один плюс на його користь - дерево не тільки квітуче, красиве, але й озеленює сірі стіни конструктивізму й функціоналізму – стилю, в якому масово будували в той час, а також у радянський період».

Як в Ужгороді сакури рахували 

Загалом, як розповідає Федір Шандор, у світі відомо понад 400 видів декоративної сакури, в Ужгороді їх близько десятка. Сакура, зазвичай, цвіте в кінці квітня – на початку травня. Цвітіння короткочасне, триває воно 2-3 тижні, максимум. В поточному році, через різке потепління, фото з квітами сакури почали з’являтися в соцмережах уже в перших числах квітня. Традиційно ці світлини з Мукачева, адже цей район області тепліший у порівнянні з Ужгородщиною, де вишні найбільше.

Якось містяни навіть поставили питання, то скільки ж сакур в Ужгороді? За словами Шандора, на початку незалежності України на обліку в місцевому зеленгоспі спочатку було понад чотири тисячі дерев. Втім, з часом ця цифра змінилася, адже дерева старіють і їх потрібно вирубувати та замінювати новими.

Раніше сакури прищеплювали до звичайної черешні чи вишні, але останнім часом все більше з’являється таких, які не прищеплені, вирощені як дерево з повноцінною кореневою системою. Саджанці заввишки до метра можна спокійно придбати на ринках міста та в спеціалізованих господарствах за ціною, в середньому, від 200 грн за деревце. Японська вишня набула такої популярності, що її висаджують не тільки на міських вулицях чи в скверах, а й на прибудинкових територіях, у приватних садах тощо. Як результат, окремі фахівці схиляються до думки, що кількість цих дерев у місті сягає п’яти тисяч.

Всі ці підрахунки стали причиною… змагання між двома найбільшими містами Закарпаття – Ужгородом та Мукачевом. Торік окремі закарпатські видання підхопили тему про те, що Ужгород втратив статус столиці сакур, мовляв, у Мукачеві їх більше, а влада обласного центру ці дерева вирубує. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв на це відповів, що, згідно з чинним законодавством, усереднена вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин у зелених насадженнях населених пунктів становить для швидкоростучих дерев, до яких відноситься й сакура, 45 років для вулиць, проїздів, площ та 70 років для скверів та парків. Таким чином, найстаріші сакури на вулицях Ужгорода (а були вони посаджені в основному 1920-1930-х роках) перевищили вікову межу більш ніж удвічі та, згідно з усіма канонами догляду за зеленими насадженнями, потребують заміни. Такої практики дотримуються у всіх містах Європи, але, через цілу низку причин, в Україні цьому питанню в останні десятиріччя не приділяли належної уваги – нові дерева висаджували хаотично та безсистемно, за старими не було належного догляду.

«Починаючи з кінця 2016 року влада міста переглянула підходи щодо озеленення Ужгорода, – розповів Андріїв. – Були розпочаті посадки молодих дерев, які, як правило, планово, а не хаотично, поодинокими екземплярами, охоплювали цілі вулиці».

Зокрема тільки за 2017 рік і тільки міською владою висаджено понад 700 дерев різних порід і форм, серед яких і понад 100 саджанців сакур.

У 2018 році вулиці та сквери міста поповнилися ще такою ж кількістю японської вишні. А цьогоріч уже висаджено понад вісімдесят.

«Сьогоднішня влада дуже обережно та обґрунтовано підходить до питання збереження нашої неповторної візитівки – зеленого обличчя Ужгорода, в тому числі і атракційних сакур, – додає Андріїв. – А тих, хто мріє перенести столицю екзотичних дерев з нашого міста, хочу заспокоїти – Ужгород був, є і ще довгі роки буде сакуровою столицею не тільки Закарпаття, але і всієї України».

Власне, суперечка на тому й закінчилася, але сакури продовжують висаджувати вже по всій області. У підсумку, вже сьогодні широко «розкручуються» нові й нові сакурові бренди Закарпаття: приміром, у Мукачеві нині «живе» найстаріша сакура – по вулиці Філатова, яка, за фотосвідченнями, висаджена ще в 1926 році. Тут же, в Мукачеві, найдовша алея сакури – протяжністю 1 км 300 метрів - по вулиці Ужгородській. Найбільший сквер сакур нині у Виноградові, а найбільша площа з цих дерев – в Іршаві. Одне слово, куди б не турист поїхав – всюди можна знайти щось цікаве, сакурове…

Україна, Білорусь та Східна Європа - 300 тисяч туристів на тиждень 

Завдяки сакурам у квітні та Долині нарцисів у травні Закарпаття стає справжньою туристичною Меккою: за підрахунками туризмознавців, кількість гостей, які приїжджають в область у період цвітіння сакур, росте ледь не з геометричною прогресією. «З року в рік кількість тих, хто приїжджає в цей час на Закарпаття, зростає, - відзначає Федір Шандор. – На сьогодні ми називаємо таку цифру: в тиждень наш край приймає, в середньому, 300 тисяч туристів. В основному, це гості з Західної та Центральної України, дуже цікавиться регіоном Білорусь, а з європейських держав – Чехія, Угорщина, Словаччина». 

Сприяє популярності серед туристів і щорічний традиційний фестиваль Сакура-Фест, який 17-й рік поспіль проводиться в Ужгороді. Наразі це вже фестиваль-локація, адже він охоплює все місто. Щороку саме в цей період влаштовують масові заходи. Лише цьогоріч в рамках Сакура-Фесту, що стартував наприкінці минулого тижня, вже відбулися різноманітні культурні заходи, виставки, покази, забіги, пройшов фестиваль рожевого вина – Sakura Wine, в рамках якого презентували сакурове вино та сакурові пряники.

Наразі в місті триває ІІІ фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакур», уже в п’ятницю, 19 квітня, стартує IV Міжнародний відкритий чемпіонат з плавання. У цей же день уперше проведуть флешмоб афро-американської традиції степінгу за участю танцювального колективу Америки «Step Afrika» та турнір з поул-спорту і повітряної акробатики. Також пройде виставка нано-акваріумів та ще багато всього цікавого. І все це – тільки в Ужгороді. В області загалом відбуватиметься ще чимало найрізноманітніших фестів. Тож, поки ще цвітуть сакури, навіть найвибагливіший турист зможе знайти для себе щось оригінальне… Ну, бодай постояти в черзі, аби зробити селфі на фоні найкрасивішої сакури Закарпаття.