Національне агентство із запобігання корупції виявило, що двоє нардепів - Дмитро Святаш і Ярослав Дубневич - реалізуючи депутатські повноваження, діяли у власних інтересах, повідомили в прес-службі відомства.
НАЗК заявляє про наявність конфлікту інтересів при підписанні депутатами конституційного подання від 10 липня 2018 року про невідповідність Конституції окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України та закону, який визначає повноваження АРМА.
АРМА - це Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів.
"НАЗК зібрало докази, що підтверджують, що депутати мають особисту зацікавленість у розгляді судом такого подання. Встановлено, що правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за фактом привласнення кредитних коштів УкрСиббанку, виготовлення і використання підроблених документів. В рамках розслідування було накладено арешт і передано в управління АРМА нерухоме майно та корпоративні права низки підприємств, зокрема ТОВ Легалплейс і ТОВ Укрбізнес ЛТД, засновником яких є дві юридичні особи: ТОВ ФАВ-Україна і компанія Файмарк Рісорсіз Корп, Панама", - повідомили в НАЗК.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ФАВ-Україна є мати Дмитра Святаша.
Також встановлено, що депутату видавалися доручення, згідно з якими він є повноважним представником іншої компанії - Файмарк Рісорсіз Корп.
"Щодо Дубневича було встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння понад 300 млн куб. м. природного газу НАК Нафтогаз України було накладено арешт і передано в управління АРМА цілісні майнові комплекси Новороздільська ТЕЦ і Новояворівська ТЕЦ, що належать компаніям, кінцевим бенефіціарним власником яких є безпосередньо депутат", - йдеться в повідомленні.
Тобто Святаш і Дубневич вчинили дії і прийняли рішення в умовах реального конфлікту інтересів: користуючись депутатськими повноваженнями звернулися до Конституційного Суду з поданням, щодо якого у них є приватний інтерес.
За виявленими фактами складено протоколи про адмінпорушення і направлено до суду.
Покарання передбачає штраф від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 6800 гривень).
Нагадаємо, що раніше НАЗК передало в поліцію матеріали про можливі ознаки кримінальних порушень 12 розпорядниками накопичувальних рахунків виборчих фондів кандидатів у президенти України.