Протягом двох днів учасники воркшопу знайомилися з польською системою роботи з дітьми щодо їхньої обізнаності з різного роду небезпеками. Чого навчилися і як застосовуватимуть це в Україні – розпитував "Про Захід".
Співорганізатор воркшопу, менеджер проекту з боку Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Таїсія Симочко розповіла, що проект "ImProDiReT" запустили минулого року як продовження іншого масштабного проекту – з порятунку селища Солотвино. "Нині про Солотвино трохи забули, хоча ситуація там залишається непростою. Ще у 2016-му Україна та Угорщина спільно звернулися до ЄС з проханням організувати консультативну місію, яка вивчить ризики потрапляння солі з колишніх шахт до річки Тиса. Засолення Тиси може спричинити екологічну катастрофу, яка відіб'ється на багатьох країнах Європи. Тож до Солотвина приїхала спеціальна місія, яка вивчила ситуацію і склала звіт із конкретними рекомендаціями. На жаль, досі ці рекомендації не є виконаними, для цього потрібні великі кошти. Але в підсумку виникла ідея реалізувати хоча би ту частину рекомендацій, яка стосуються мапування ризиків,підвищення рівня усвідомлення та готовності населення до надзвичайної ситуації, оскільки на Закарпатті обізнаність людей у тому, як діяти в разі якихось катастроф, дуже низька.
Саме з цією метою виник проект "ImProDiReT", учасниками якого з українського боку є СУ Агенція регіонального розвитку Закарпатської області та Інститут геології НАН України, з польського боку – Головна школа пожежної служби у Варшаві, з голландського боку – Делфтський технічний університет, а ще міжнародна консультативна організація, що зареєстрована у Великобританії – "Мережа експертів зі стійкості". У проекті задіяні люди, чия діяльність так чи інакше пов'язана з вивченням геологічних явищ та рятувальною справою. Фінансує його Генеральний директорат з питань цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO)", – розповіла Таїсія Симочко.
Серед великої кількості різноманітних заходів, передбачених проектом, є і підвищення обізнаності серед дітей та підлітків. Варшавська Головна школа пожежної служби запросила до себе закарпатців, аби поділитися з ними досвідом навчання дітей безпеці життєдіяльності. Для поїздки до Варшави обрали 5-х вчителів із різних шкіл Солотвина (поїхати змогли лише 4-ро), двох вчителів з ужгородських шкіл, двох вчителів зі шкіл Перечинщини та двох представників ГО "Щасливі діти".
Керівник громадської організації "Щасливі діти" Ольга Павлова після поїздки зізналася, що воркшоп виявивсясправді пізнавальним і корисним. "Перший день воркшопу був теоретичним. Нам розповідали про загрози різного характеру, показали школу у Варшаві, обладнані там системи безпеки. Далі ми знайомилися з пожежною частиною при Головній школі пожежної служби. У цій школі навчаються студенти, але вони вже з першого курсу долучаються до практики і виїжджають на виклики, тому для них при школі обладнали повноцінну пожежну частину – одну з 17-ти у Варшаві. Слід сказати, що хоча школа і називається пожежною, там готують загалом рятувальників, тобто система схожа на українську.
Мені дуже сподобалося, як у цій Головній школі налагоджена співпраця з навчальними закладами. Школярі приходять туди на заняття, але це не нудні лекції, а цікаві практичні уроки. Наприклад, у них є спеціально обладнані приміщення для імітації пожежі. Учнів заводять, скажімо, у "кухню" і показують, що буде, якщо загорілася мікрохвильова піч. Приміщення задимлюється, навкруги нічого не видно. Рятувальники тоді показують, що дим спершу піднімається вгору, що треба нахилитися і пересуватися, зігнувшись.
В іншій навчальній кімнаті школярам демонструють, як треба надавати першу медичну допомогу. Для цього тут є спеціальні манекени, дефібрилятори та інше обладнання, на якому вони можуть навчатися. Крім того, школярам розповідають про небезпеки на прикладі іграшкового будиночка. В ньому є облаштовані різні кімнатки, все це автоматизовано і під'єднано до спеціального планшета. Діти можуть обрати сценарій надзвичайної ситуації, побачити, що буде, і дізнатися, як правильно діяти, аби вберегти своє життя", – розповіла Ольга Павлова.
На основі побаченого, під час другого дня воркшопу його учасники мали підготувати власні проекти зі взаємодії з громадськістю. Вчителі зі Солотвина під час презентації своїх робіт акцентували на техногенній небезпеці від солерудника, перечинські та ужгородські вчителі робили акцент на діяльності Перечинського лісохімкомбінату та його впливу на річку Уж, а "Щасливі діти" розробляли заходи, які можна впровадити, щоб посилити обізнаність дітей щодо загроз і травм у школі, на прогулянці, вдома, під час літніх канікул тощо. За результатами практичної роботи всі учасники воркшопу отримали сертифікати.
Нові, отримані у Варшаві знання педагоги та активісти мусять застосувати і вдома. Однією з умов участі у воркшопі було проведення педагогами у своїх освітніхзакладах відкритого заходу за участі дітей, під час яких у цікавій формі їх навчатимуть правилам безпеки. ГО "Щасливі діти" вже запланували провести таке цікаве і практичне навчання під час літніх таборів.
Таїсія Симочко відзначила, що подібний воркшоп буде проведений ще раз, але цього разу в центрі уваги буде обізнаність дорослого населення краю з активним залученням представників тих організацій, які приймають важливі рішення в критичних ситуаціях. Крім того, до кінця року в рамках проекту "ImProDiReT" запустять цікаву електронну платформу, розроблену для нас партнерами на чолі з Делфтським технічним університетом. Це буде докладна мапа усіх ризиків, ймовірних на Закарпатті, з можливістю вносити зміни, наприклад, в рамках тих же схем евакуацій. На сайті буде розміщено багато корисної інформації, здатної підвищити рівень обізнаності населення про небезпеки, які нас оточують, аби в разі надзвичайної ситуації закарпатці знали, як потрібно грамотно діяти, щобвберегти своє життя.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"