Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» є найбільшим колективом і основною бюджетоутворюючою структурою міста Ужгород, сталий розвиток якої традиційно забезпечує стабільність розвитку усієї громади. Тільки у 2018 році УжНУ сплатив 43 мільйони 751 тисячу 528 гривень податку з доходів фізичних осіб, що створює можливість для розвитку міської інфраструктури та господарства. Окрім того, біля 15 тисяч студентів та 3 тисяч співробітників університету – постійні мешканці міста чи ті, що тимчасово працюють і вчаться в Ужгороді, – формують найбільшу спільноту споживачів послуг та товарів, які пропонуються іншими установами та підприємствами Ужгорода. Не менш важливим є внесок ужнівців в громадське, культурне життя громади міста, його позиціонування як найзахіднішого в Україні освітянського та наукового центру.Враховуючи всі ці обставини, колектив УжНУ з великим здивуванням ознайомився з рішенням Ужгородської міської ради від 30 травня поточного року щодо передачі у власність будівлі за адресою м. Ужгород, вул. Капітульна, 18, в якій розташовано видавництво «Говерла» та лекційні аудиторії юридичного факультету. Це приміщення використовується університетом понад півстоліття і впродовж цього періоду жодна влада міста – ані у соціалістичний період, ані впродовж каденцій різних за політичною конфігурацією рад у період незалежності України – не наважувалася відбирати майно у своєї найбільш потужної установи. На жаль, цей випадок не є першим прецедентом в «університетській» політиці діючого керівництва міста: минулого року Ужгородська міськрада намагалася вилучити з оперативного управління університету будівлі на вулиці М. Заньковецької, 89. Тоді Вчена рада УжНУ запропонувала міській раді переглянути та скасувати це рішення, а також надалі проводити консультації з університетом щодо будь яких рішень, які стосуються його нерухомого майна.
Однак, останні кроки влади міста свідчать, що тимчасові кон’юнктурні інтереси є більш важливими, аніж турбота про майбутнє громади Ужгорода, яке неможливо уявити без сучасного європейського університету, яким вже тепер є Ужгородський національний університет. Для цього його колектив не просить від керівництва міста інвестиції у розвиток освіти та науки – як, до речі, ніколи й не просив.
Наша вимога дуже проста – усі рішення щодо майна університету, яке розташоване на території міста, повинні прийматися після юридичних та організаційних консультацій з його керівництвом, відкрито, прозоро і на засадах доброчесності. Ці принципи вже були донесені міській владі і вони залишаться незмінними за будь-яких політичних обставин. В іншому випадку будь-які заяви влади Ужгорода про співробітництво з університетом є лише голослівними деклараціями, які не потрібні ні УжНУ, ні всій громаді міста.
Ректорат УжНУ