Огидний запах та антисанітарію, які панують у будівлі, мешканці сусідніх будинків та дитячий садок, який розташований навпроти, уже не в змозі терпіти. Разом з тим люди бідкаються - колишня хімчистка на очах перетворюється на притулок для безхатченків.

Ще кілька років тому в обласному центрі Закарпаття працювала потужна хімчистка. Втім, відколи підприємство закрили – долею цього приміщення ніхто не переймається. За кілька років колишня пральня, яка знаходиться поблизу одного із найбільших продуктових ринків Ужгорода - стала епіцентром антисанітарії та місцем зустрічі безхатьків.

Ужгородець Ігор Борщук живе неподалік сумнозвісної будівлі. Чоловік розповідає: «Після того, як тут все розвалилося – колишня хімчистка стала прихистком для безпритульних. Тут вони дозволяють собі робити все, що їм заманеться. Час від часу у приміщенні виникають навіть пожежі».

Пані Світлана щоранку долає шлях повз закинуту пральню. Ужгородка розповідає – з кожним днем тут з’являється дедалі більше відходів, разом з тим - у повітрі стоїть нестерпний сморід, яким змушені дихати не лише перехожі, а й діти, котрі відвідують два садки, що знаходяться поруч. Пані Світлана бідкається: «Тут страшенно смердить. Ясна річ, що всередині, крім купи сміття, ще хтось живе. Це жах! Я не знаю як влада може таке дозволити. Навколо - антисанітарія, а поруч – діти. Для них це сміття, та все що всередині - страшна небезпека!»

{g}

Відстань від закинутої будівлі до майданчиків 20-го садочка – всього кілька метрів. Керівник дитзакладу каже, що відколи приміщення закинули, нога комунальників туди не ступала. Хоча останнім часом вже почали прибирати прилеглу територію.

Утім, найбільша небезпека чатує у середині. Так, Мар’яна Ковач, завідувач ДНЗ №20 комбінованого типу м.Ужгород, наголошує: «Наразі у цьому будинку мешкають безхатченки. А поряд – знаходяться два дошкільні заклади. Мені дуже хочеться, щоб влада звернула увагу на прибирання цього приміщення! Ми втомилися зазирати за лаштунки нашого паркану і бачити цей бруд, шприци, ганчірки а ще - вдихати цей неприємний запах. Прикро, що служби, які займаються прибиранням – чистять лише частину прилеглої території, а всередину – ні ногою. Хоча мали би, врешті-решт, прибрати і всередині».

Наразі колишня хімчистка знаходиться на балансі міста. Аби привести її до належного стану - влада звернулася до відповідних служб. Вероніка Садовнікова, начальник управління майном міста Ужгородської міської ради розповідає: «Міська влада проводить заходи, які забезпечують дотримання санітарних норм та правил. Зокрема, проводяться різні процеси по дезінфекції та дератизації цього приміщення. Міський голова дав доручення ЖРЕРу №1 та ЖРЕРу №5. Вони зобов’язані були зайнятися прибиранням цієї території, і, власне, самого приміщення. Зараз це питання знаходиться на контролі виконавчого комітету ужгородської міської ради».

Та все ж пані Катерина, котра мешкає неподалік, демонструє результат роботи комунальників. Жінка каже, що вчасно платить за ті послуги, які зобов’язані надавати комунальні підприємства. Катерина Черниш скаржиться: «Комунальні послуги наша родина платить вчасно і стільки, скільки нам кажуть. Тож я вважаю, що й відповідні служби теж повинні чесно виконувати свою роботу».

Семирічний Дмитро Черниш разом із мамою сподіваються, що будівлю таки відновлять. І навіть пропонує своє, хай і дитяче, бачення реконструкції. Хлопець розповідає: «Тут можна відбудувати ту ж хімчистку, банк або облаштувати під житловий будинок. Було б добре, якби це приміщенні приносило користь мешканцям міста».

Оскільки місто не взмозі утримувати подібні об’єкти через нерентабельність, для хімчистки шукають приватні руки. Відповідний проект рішення посадовці вже підготували. Його планують розглянути на найближчій сесії.

Мирослава Куруц