23 серпня 2014 року відбулася важлива подія у творенні історії Перечина. Саметодіі, нескінченне полотнище нашої національної слави, гордості та могутності, огортало своїм покровом вулиці рідного міста.
Від районного будинку культури, центром міста до адмінбудинку, молодь у вишиванках, жителі міста, громадські активісти, співаючи Гімн України та народні пісні, пронесли стометровий синьо-жовтий прапор, ширина якого сягала 1,5 метрів.Урочистий захід пройшов біля адмінбудинку районної ради, в якому прийняли участь голова Перечинської районної державної адміністрації Микола Грубий, голова Перечинської районної ради Анатолій Перцев, в.о. Перечинського міського голови, секретар міської ради Юрій Мадяр, представники громадськості, організацій та підприємств, молодь, громадські активісти, жителі міста та священнослужителі храмів всіх конфесій м.Перечин - о.Володимир – благочинний Перечинського району, настоятель Свято-Миколаївського православного храму та о.Мирослав-настоятель греко-катольцького Свято-Миколаївського православного храму.
Символ нашої державності освятив благочинний Перечинського району, настоятель Свято-Миколаївського православного храму – о.Володимир.
Слово для привітання всіх присутніх було надано голові Перечнської РДА Миколі Грубому, в.о.міського голови, секретарю Перечинської міської ради Юрію Мадяру та голові Закарпатської обласної організації «Лемківщина» Василю Мулесі.
У своїх виступах, виступаючі згадували про розвиток України в перші роки її Незалежності . Зі скорботою звучали слова про події Майдану і сьогоднішній буремний Схід. Хвилиною мовчання пом’янули героїв, які загинули під час протистоянь у зоні АТО.
Від молоді, до слова було запрошено учасницю Майдану – Дарину Степанюк, яка заспівала дві музичні композиції – «Пливе кача по тисині» та «Пісню про Україну».
Подяками Перечинської міської ради та цінними подарунками, було нагороджено депутатів Перечинської міської ради 6 скликання:
Івана Головея, Ярослава Андрушека та громадських активістів Богдана Олексіїва, Олега Малоша.
Саме цей день стане пам’ятним для всіх перечинців та відкриє нову сторінку в історії Перечина, бо, як кажуть в народі: «ХТО НЕ ЗНАЄ СВОЄЇ ІСТОРІЇ, ТОЙ НЕ МАЄ МАЙБУТНЬОГО!»