Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на надання державної підтримки агропромисловому комплексу. Відповідальний за проведення аудиту - член Рахункової палати Віктор Богун.
Рахункова палата перевірила 2,8 млрд грн за двома бюджетними програмами, які у 2018 році Мінагрополітики використав на державну підтримку галузі тваринництва (2,4 млрд грн) та розвиток хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (0,4 млрд гривень).
Минулого року державною підтримкою, за цими двома програмами, загалом скористалося понад 1,7 тисяч суб’єктів господарювання у сільському господарстві. А це — менше 4 відс. від загальної кількості.
Виявлено, що Мінагрополітики через недосконалі існуючі механізми надання державної підтримки, виділив майже 1 млрд грн окремим суб’єктам господарювання, зі статусом юридичної особи, які є пов’язані між собою особами (у розумінні вимог податкового законодавства). А це - майже 40 відс. загального обсягу державної підтримки за двома вищевказаними програмами та понад 70 відс. від обсягу державної підтримки тваринництва, наданої за напрямом Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції.
Водночас, нагадали в Рахунковій палаті, Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачає, що з 1 січня 2018 року одному сільськогосподарському товаровиробнику раз на рік може надаватися дотація не більше ніж 150 мільйонів гривень. При цьому враховуються пов’язані з таким товаровиробником особи. Але за Порядком використання коштів передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва у 2018 році така норма була відсутня. Уряд вніс відповідні зміни до Порядку лише у 2019 році. При цьому у 2018 році, Мінагрополітики, відповідно до Порядку, на державну підтримку тваринництва спрямував 982 млн грн суб’єктам господарювання, які є пов’язаними між собою особами. А це на 832 млн грн більше ніж передбачено вищезазначеним законом. Тому в Рахунковій палаті переконані, що частина коштів, виділених на підтримку тваринництва, використані з порушенням закону.
Загалом за вищевказаними програмами минулого року з порушенням законодавства використано понад 1 млрд грн та не за цільовим призначенням 6,6 млн гривень. Встановлений факт нанесення збитків держбюджету у сумі 3,2 млн грн та 16,8 млн грн неефективного управління коштами, які внаслідок їх невикористання, повернуто до держбюджету.
В Рахунковій палаті наголошують, що існуючі механізми надання державної підтримки суттєво не впливають на зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.
Державна підтримка АПК дозволила у 2018 році закласти багаторічні насадження на площі майже 4 тис. гектарів, побудувати 9 холодильників з регульованим газовим середовищем ємністю 14 тис. тонн, частково відшкодувати вартість будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби (15 суб’єктам), свиней (8 суб’єктам), птиці (7 суб’єктам), утримувати велику рогату худобу (понад 1,2 тис суб’єктами господарювання (юридичним особам) та понад 152,5 тис фізичним особам).
Проте, аналіз основних показників діяльності у сільськогосподарській сфері за період 2014-2018 років засвідчує, що у 2018 році порівняно з 2014 роком обсяги виробництва продукції тваринництва зменшились на 3,9 відсотків. При цьому, вдвічі та більше зросли споживчі ціни на м'ясо, молоко та яйця.
Зберігається і стійка тенденція до подальшого зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин в усіх господарствах. За останні 5 років поголів’я свиней скоротилося на 18 %, великої рогатої худоби – на 14,2 %, овець та кіз – на 7,5 %. До 2016 року знижувалося і поголів’я птиці, проте в 2017–2018 роках намітилася незначна тенденція до її збільшення. Скорочуються загальні площі насаджень плодово-ягідних культур.
Рахункова палата виступає за подальшу підтримку аграрного сектору. При цьому з урахуванням міжнародних практик має бути модернізована як система державної підтримки, так і механізми її надання. Зокрема, необхідно застосовувати страхові інструменти, пільгове кредитування, запроваджувати інноваційні технології та підтримувати наукові дослідження.
Системних змін потребує законодавство, яке регулює питання державної підтримки сільського господарства. Рахункова палата також рекомендує ухвалити програмний документ розвитку аграрного сектору економіки з визначенням пріоритетів державної підтримки на середньо- та довгострокові періоди.
Про результати аудиту та надані рекомендації буде поінформовано Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.
Звіт і рішення про результати аудиту оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Прес-служба Рахункової палати