Науковці та представники громадських організацій написали відкрите звернення до міністра освіти і науки Ганни Новосад і голови Комітету Верховної Ради [ВР] України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака через зміни до закону “Про вищу освіту”, який дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою. Про це йдеться на порталі мовної політики.
У листі владу закликають дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською, англійською чи іншими мовами ЄС, але не заохочувати навчання російською.
Текст заяви:
“12 листопада 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” (реєстраційний №2299).
Хочемо привернути вашу увагу до внесеної в ст. 48 Закону України “Про вищу освіту” зміни, яка підважує чинний закон, а також ст. 7 Закону України “Про освіту” та ст. 21 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Додана до статті 48 Закону України “Про вищу освіту” ч. 3 в проголосованій редакції дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, тобто, по суті, заохочуватиме русифікацію іноземних студентів, зокрема, в харківських, одеських та інших вишах України.
Нас, науковців і представників громадських організацій та ініціатив, надзвичайно турбує така спроба ревізії мовного законодавства у сфері вищої освіти. Серйозних аргументів для цього немає.
Просування російської мови в освіту за межами Росії офіційно проголошено державою-агресором одним з ключових завдань для посилення впливу на зарубіжні країни і є прямим завданням агенції “Россотрудничество” та фонду “Русский мир”, на які Росія виділяє мільярди. Змінюючи законодавство з метою навчання іноземних студентів російською мовою, Україна власним коштом сприятиме досягненню цілей держави-агресора.
Ми переконані, що для більшості іноземних студентів в Україні вивчати українську природно і нормально. Лише для незначної їхньої кількості російська мова є рідною. 90% іноземних студентів, що вступають до українських вишів, складають вихідці з-поза меж колишнього СРСР, які не знають російської мови. Тому логічно дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською або англійською чи іншими мовами ЄС, але нема жодних підстав заохочувати навчання російською.
З огляду на викладене закликаємо Вас:
1. Внести поправку в підпункт 27 пункту 1 розділу І законопроєкту “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти” (реєстраційний №2299 від 22.10.2019 р.), замінивши в ч. 3 ст. 48 Закону України “Про вищу освіту” слова “іноземною мовою” словами “англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу”, виклавши в такій редакції: “3. Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, навчання може здійснюватися англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови”.
2. Не допустити при підготовці законопроєкту 2299 до другого читання жодних змін, які погіршать статтю 48 Закону “Про вищу освіту” в частині забезпечення освітнього процесу українською мовою.
З повагою,
Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, громадський діяч, журналіст, перекладач з французької;
Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету;
Лариса Масенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук;
Володимир Василенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України;
Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, заслужений професор КНУ ім. Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України;
Людмила Кравченко, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка;
Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;
Сергій Сиротенко, координатор руху “Простір свободи”;
Катерина Чепура, активістка Громадянського руху “Відсіч”;
Владислав Кириченко, засновник видавництва “Наш формат”;
Сергій Оснач, громадський діяч, експерт з питань мовної політики;
Максим Кобєлєв, редактор Порталу мовної політики;
Олександр Іванов, засновник ініціативи “Переходь на українську”