Головна тема зустрічі: «Чи можливе вирішення русинської проблеми на Закарпатті?»
«Наступного року в Україні заплановано провести перепис населення, - каже Микола Бобинець. -- Для нас русинів це архіважливо. Останній перепис у 2001 році показав, що русинів є понад 10 тис. осіб. На думку громадських організацій та на мою думку русинів є набагато більше, що і має показати перепис у 2020 році. Україна давно задекларувала свій рух до євроінтеграції, русини в Європі і в Америці визнані, там нема ніяких питань. Тому визнання національності «русин» буде однією з точкою дотику входження України в ЄС». За словами Миколи Бобинця, який також є представником русинів у Світовій раді, русини поважають усі національності і хочуть повагу до себе. Раз у два роки проходить Світовий конгрес русинів. Між конгресами керівну функцію виконує Світова рада русинів -організація, зареєстрована у Словаччині, яка включає 9 країн. «Закордоном, після падіння комуністичного режиму створювали організації русинів-українців, - каже Микола Бобинець. – Але у переписних листах окремими рядками стоїть «русин» і «українець». Зокрема, у Словаччині русинські організації показали потужну роботу: якщо порівнювати два останні переписи населення, то число русинів виросло з 23 тисяч до 32 тисяч. Там русинські організації фінансуються з державного бюджету. Якщо беремо інші країни, то у Польщі – це лемки, в Угорщині та Румунії є представники русинів у парламенті, є русини у Сербії, Хорватії, США та Канаді. У Словаччині русин Петер Крайняк є секретарем міністерства освіти. І багато інших людей».
За словами Миколи Бобинця, наступний перепис має показати більшу кількість русинів на Закарпатті, оскільки немає вже такого тиску на людей. Крім того русинські організації будуть пропонувати Кабміну розробити постанову, яка б дала можливість включити національність «русин» у перелік національностей, які проживають на території України. «Мусить бути кодифікована русинська мова, адже народу без мови не існує, це є фундамент. Михайло Алмашій з групою практично завершили роботу над граматикою, зараз кодифікація на часі»,- зауважив Микола Бобинець.
З іншого боку, каже керівник організації, є багато чинників, які заважають збереженню та розвитку культури русинів. «Через негативні дії певних осіб, наприклад, створення уряду, зрозуміло, держава з острахом буде дивитися на визнання русинів, - пояснює Микола Бобинець . – Сьогодні три основні русинські організації: Крайове товариство підкарпатських русинів, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича» (очолює Юрій Продан), Русинський клуб (очолює Юрій Шипович) працюють в тандемі. І вони бачать цілісність нашої держави, вони розуміють, що треба налагодити стосунки з державою, тільки у такому форматі можемо розраховувати на визнання».
Микола Бобинець також прокоментував нещодавні події у Чехії, де відбивалась зустріч президента Чехії з русинами. «Це досить нашуміла історія, ці люди, що прийшли на зустріч, представляли Сойм підкарпатських русинів- організацію, яку світова рада і Конгрес практично вилучили після заяв о.Д.Сидора ще у 2008 році. Вони хотіли взяти реванш, але вся їхня робота закінчується заявами та поїздками у східну державу. Сойм виключений на даний час з Конгресу, його дія призупинена. На сьогодні три Крайове товариство підкарпатських русинів, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича» (очолює Юрій Продан), Русинський клуб, який зібрав навколо себе потужних інтелектуалів (очолює Юрій Шипович). Наші завдання - це відновлення нашої культури і традицій. Основні принципи: неподільність нашої держави. Я всюди говорю закордоном: по-перше, я громадянин України, по-друге, я русин».