Серед учасників заходу: власники топ-виробничих підприємств України та регіону, представники керівництва Федерації роботодавців України, представники уряду та місцевої влади, вищих навчальних закладів регіону, а також зарубіжні партнери.

Як зазначалось на Форумі, на Закарпатті працює 30 підприємств, які виготовляють продукцію для автомобільної промисловості. Тому область на практиці є осередком кластерної ініціативи та піонером у розвитку кластеру автомобільної промисловості та інших високоточних виробництв. «Закарпаття, де за останні роки запрацювало стільки підприємств з іноземними інвестиціями, за короткий термін розвинулося і стало регіоном з автомобільним кластером. Але швидше не завдяки чомусь, а на противагу перепонам, - каже Олег Боярин, заступник голови Ради ФРУ, голова Наглядової ради ПрАТ «Єврокар». – В області діють відомі для всього світу виробники, але вони не відомі для тих людей, які живуть в Україні. Ми хочемо цю несправедливість виправити, хочемо щоб ці підприємства були помітні та зрозумілі. Щоб усі знали: Україна продає не тільки зерно та інтелект, але й високотехнологічну продукцію, яку ми можемо виробляти». Таких підприємств, вважає Олег Боярин, має бути у кілька разів більше, це дозволить підняти економіку і зберегти країну для наступних поколінь. Логічним кроком у такій діяльності є створення кластерів. На Закарпатті це автомобільний кластер, який власне виник, але ще невидимий для країни. Розвивати його і поширювати ініціативу на інші регіони – це завдання і бізнесу, і влади.

Михайло Рівіс, голова Закарпатської обласної ради нагадав, що три роки тому між головними учасниками автопрому та місцевою владою було підписано Меморандум про створення кластеру. «Відтоді ініціатива почала втілюватися у життя та приносити результат, - каже Михайло Рівіс. - Шукаємо можливості для того, щоб Закарпаття стало більш цікавим для інвесторів. Підтримуємо з обласного бюджету різні заходи, робимо все для того, щоб бізнес почував себе комфортно». Михайло Рівіс вважає, що на Закарпатті варто відновити умови СЕЗ, з відповідними проханнями область не раз зверталась до Києва.

Більше про автомобільні кластери у Європі розповіла Ольга Трофімова, директор Центру якості. «У світі на різних платформах реєструються близько 2 тис. кластерів. Автокластерів у Європі є 100, - каже Ольга Трофімова. – Формуватися вони почали з 1990-их років, у Європі це рушійна сила розвитку економіки, інтернаціоналізації та діджіталізації. Існує європейська платформа із співробітництва кластерів, яка об’єднує понад 1000 ініціатив та кластерів з усього світу. Щодо автомобільної галузі, то діє також Європейський автомобільний стратегічний нетворк, створений 10 років тому, який об’єднав 1500 підприємств». Чи потрібні кластери Україні? Ольга Трофімова відповідає ствердно. Адже на рівні ЄС промислова політика базується на розвитку кластерних ініціатив. Підраховано також, що підприємство, якщо воно є членом кластера, розвивається ефективніше.

Євгенія Кралюк, менеджер проектів АНК (Німецько-українська промислово-торговельна палата) назвала основні питання, які постають перед учасниками кластеру. Перше, це лобіювання вільної економічної зони, державні пільги, покращення умов для виробників та створення позитивного іміджу автомобільної галузі в Україні та закордоном. «Закордоном ніхто не знає про Україну, яка має стосунок до автомобільної галузі. – каже Євгенія Кралюк. – Тому бракує іміджевої кампанії, яка б підвищила привабливість галузі. Попередньо необхідно також провести ринкове дослідження українського автопрому, відтак розробити пропозиції для уряду, здійснити кооперацію з іншими кластерними ініціативами тощо».

Наталія Шуляр, директор з якості Spheros Elektron зосередилась на кваліфікації кадрів автопромислової галузі і загалом підприємств, які виробляють високотехнологічну продукцію, та розповіла про досвід, який впроваджують львівські підприємства. «Для галузі машинобудування нас найбільше турбувало старіння професії. Середній вік працівників складав від 46 до 60 років. Ми почали шукати вихід, як забезпечити свій ріст за рахунок наявності нових професійних кадрів», - каже Наталія Шуляр. За словами експертки, підприємство запровадило елементи дуальної професійної освіти. Але такі підходи треба впроваджувати у всій Україні, необхідно вводити нові учбові стандарти, розробити спільний класифікатор професій. А також створити кваліфікаційні центри на підприємствах на законодавчому рівні.

У 2000-му році на Закарпатті відкрилося вікно можливостей, тоді працювали два закони про СЕЗ та спеціальний інвестиційний ринок. Про це нагадав Володимир Панов, голова Обласної федерації роботодавців Закарпаття. «Ми продемонстрували тоді, що інвестор бажаний в Україні. Ми модернізували 33 підприємства, створили 19 тис. робочих місць, із 220 млн. ми вискочили на 1 млрд 300 млн. зовнішнього економічного обороту, - зазначає Володимир Панов. – У 2005 році вікно можливостей закрилося. Ми відмінили інвесторам не те, що якісь преференції, а взагалі гарантії! Залишився тільки автопром. Тепер у радіусі 60 км у нас зібрався потужний автопром, якого в Україні більше не зустрінете. Це 30 підприємств і 12600 робочих місць, 51,6 % інвестицій в Закарпатську область». Володимир Панов наголосив, що такі можливості треба використати. Крім об’єднання у кластер, створили топ 20 найпотужніших підприємств області, які комунікують та співпрацюють між собою. «Що треба зробити, щоб країна стала інноваційною? Політична воля, бажання, нормальне законодавство, фінансова підтримка. Нам потрібен технологічний прорив. Ми готові, щоб держава відкрила шлюзи і до нас прийшов інвестор», - резюмував Володимир Панов.

На Закарпатті працює один з найбільших виробників лиж у світі, більшість медалей завойовано на олімпійських лижах саме закарпатського виробництва. Про це розповів Василь Рябич, генеральний директор СП «Фшер-Мукачево». А минулого року підприємство запустило ще й цех з виробництва композитних деталей для автопромисловості. Оскільки саме композитні матеріали використовували для виробництва лиж та ключок. «Завдяки тому, що ми мали компетенцію роботи з композитиним матеріалами, ми придумали, як застосувати наші знання, - каже Василь Рябич. – запустили виробництво для автопрому. Адже це реальний сектор, де гарантовано є інвестиції». Сергій Карцев, генеральний директор Гендиректор підприємства "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" однією з найважливіших тем, яке доцільно вирішувати в рамках кластера, називає люський потенціал. «Це хороші програмісти, інженери, управлінці, інший персонал. Ми вкладаємо шалену кількість часу і грошей в цих людей. Але Закарпаття не готове для того, щоб ефективно працювати з наступним поколінням, - каже Сергій Карцев. – Нове покоління мислить абсолютно по-іншому, передусім їм потрібна інфраструктура, безпека, діджіталізація, інші підходи до охорони здоров’я. Працівникам треба забезпечувати комфортні умови проживання, навіть якщо їм цікаво у нас працювати». Кластеризация принесе певні результати для гравців автопромислового ринку, вважає гендиректор, але для цього треба домовитися про певну стратегію, бачення, як діяти в рамках об’єднання, ефективно комунікувати.