Про те, які новації очікують лікарні, лікарів та пацієнтів розповіла на брифінгу директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавета Біров.
Зміни в системі охорони здоров’я тривають і вони незвороті. Наскільки швидко увійдуть у реформу та надаватимуть якісні послуги пацієнтам спеціалізовані заклади - залежить від місцевої влади. У Програмі медичних гарантій-2020 визначено пріоритетні напрями, за які спеціалізовані заклади отримуватимуть від НСЗУ підвищений тариф. Але для цього лікарні мають відповідати чітким вимогам. Завдання місцевої влади, зокрема, визначити ті послуги, які потрібні громаді, та вкладати кошти саме у такі заклади, як можуть їх надати. Зробити такі лікарні привабливими і для пацієнтів, і для медиків.
Єлизавета Біров зазначила, що на останній нараді в МОЗ директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський наголосив, що державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2 кварталу 2020 року не передбачено. Щоб отримувати державні кошти, всі заклади повинні підписати договір з Національною службою здоров’я України. Місцева влада має сприяти цьому, щоб сформувати спроможну мережу ефективних закладів охорони здоров’я.
Коментуючи останні події щодо Іршавської районної лікарні, Єлизавета Біров пояснила, що жоден медичний заклад не буде закрито:
«Усі лікарні на Закарпатті будуть збережені. Фінансування не залежить від таблички на закладі - лікарня буде фінансуватися, виходячи з наданих послуг. Але якісно надати послугу- це тільки одна частина роботи. Потрібно ще своєчасно, в повному обсязі і правильно подати цю послугу в НСЗУ. Керівникам закладів та лікарям треба переживати за інші речі. Наприклад, на Дніпропетровщині вже понад 1500 лікарів зареєструвалися в НСЗУ на он-лайн тренінг по медичному кодуванню, у нас - лише 84! Більшість наших медпрацівники навіть не усвідомлюють, що кошти, які вони отримають чи не отримають, залежать від того, наскільки правильно вони будуть кодувати діагнози своїх пацієнтів».
Зареєструватися на безкоштовне он-лайн навчання «Клінічне кодування в українській системі ДСГ» можна до 25 грудня за посиланням:
https://drg.academy.nszu.gov.ua/.
Національна служба здоров ‘я України вже підготувала 27 пакетів медичних послуг. Медзаклад може підписати договір на кожну з цих послуг і отримати за неї кошти, але тільки за умови, що лікарня відповідатиме вимогам НСЗУ - фахові кадри, відповідне обладнання тощо. Держава буде оплачувати тільки ту послугу, яка надається якісно і відповідно до високих вимог сучасних медпротоколів.
Оплата медичних послуг в рамках договору з НСЗУ за Програмою медичних гарантій буде здійснюватися виключно за дотримання таких умов: автономізація закладу, наявність ліцензії на медичну практику та роботу з наркотичними речовинами, комп’ютеризація - кожне робоче місце має бути забезпечено комп’ютером та підключено до електронної системи охорони здоров’я, укладення договору з Національною службою здоров’я України (з урахуванням вимог до персоналу та обладнання)
«Як важко починало Закарпаття медреформу на первинному рівні, так і реформа на «вторинці» починається досить неспокійно. Я думаю, це викликано тим, що керівники й інші медичні працівники не зовсім володіють усією інформацією. Варто дослухатися до того, що говорить МОЗ та Національна служба здоров’я. Лікар або керівник повинен хоча б раз на день зайти на сайт НСЗУ і МОЗ України, аби бути в темі, що у нас відбувається в галузі. Це дозволить уникнути хибних інтерпретацій», – додала Єлизавета Біров.
Вона також повідомила, що загалом в області вже створено 22 обласних комунальних підприємства і 12 районних. Лише два медзаклади на Тячівщині поки не змінили свого статусу через низку об’єктивних причин.
«На сьогодні в області залишилися дві лікарні, які ще не перетворилися на КНП. Це Солотвинська обласна алергологічна лікарня і Дубівська районна лікарня. Якщо у Дубовому просто трохи відстали у темпі від інших, то у Солотвино є певні питання щодо передачі майна. Ці проблеми зараз вирішуються», – зазначила Єлизавета Біров.
Також Є. Біров пояснила, що є низка закладів, що мають високий ризик отримати кошти в неповному обсязі: це шкірвендиспансери, наркодиспансери, стоматполіклініки, поліклінічні відділення, госпіталі ветеранів війни, психіатричні відділення тощо. Аби зменшити ризики недофінансування їм потрібно більш інтенсивно працювати в підготовчий період. Це питання обговорювалось і в МОЗ. Відтак, депутати місцевих рад та громад повинні потурбуватися щоб створити фінансову «подушку безпеки», аби з 1 квітня ці та інші медичні установи продовжували безперебійно працювати.
Окремо Є.Біров нагадала, що з 1 квітня потрапити на прийом до "вузького" спеціаліста можна буде тільки за направленням сімейного лікаря. У разі відсутності такого направлення за консультацію або лікування треба буде самостійно заплатити. Виключення - екстрені випадки. Така меддопомога повністю фінансується державою.
Більш детально: див. відео