Дональд Трамп відмовився від ескалації напруження у відносинах з Іраном. Путін, Ердоган та балканські лідери дали старт «Турецькому потоку». Ангела Меркель побувала у Москві.
Ранком 8 січня світові медіа повідомили про катастрофу українського пасажирського літака в Ірані невдовзі після злету. Загинули 176 пасажирів та членів екіпажу Boeing 737-800. Нагадаю, що катастрофа сталася за кілька годин після обстрілу іранськими військовими американських військових баз в Іраці у відповідь на вбивство генерала Касема Сулеймані. Хоча влада Ірану намагалася говорити про технічні проблеми на борту літака, швидко стало зрозумілим, що він став жертвою атаки з боку місцевої системи ППО. Першим про це публічно заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. 11 січня Іран на офіційному рівні визнав, що літак, який слідував рейсом PS752, був збитий в результаті помилки оператора зенітно-ракетного комплексу. Відповідальність за скоєне взяв на себе Корпус вартових ісламської революції. Показово, що визнання Іраном провини засудили у російській Держдумі, оскільки цей крок мінімізує для російської сторони можливості спекуляцій навколо загибелі рейсу MH17, який загинув у небі Донбасу у липні 2014 року. Українська влада у кризовій для держави ситуації не зуміла продемонструвати наявність алгоритму злагоджених та відповідальних дій, і це ще матиме для держави в цілому негативні наслідки.
Цікаво, що Дональд Трамп, попри схильність до войовничої риторики, цілком прозоро дав зрозуміти, що не має намірів ставити на силовий сценарій у відносинах з Іраном. Очевидно, нагальної потреби у такий спосіб роздмухувати тезу про «імперію зла» у 45-го президента США немає, а протистояння з Тегераном можна зберегти на майбутнє, як додатковий фактор збільшення рейтингу під час президентської кампанії.
Канцлер ФРН вперше за 5 років побувала у Москві, хоча, звісно, протягом цього періоду зустрічалася з російським президентом. 4-годинні переговори завершилися коротким брифінгом, під час якого лідери обох держав-бенефіціарів NordStream2 підтвердили готовність завершити його спорудження. За словами Путіна, запуск газопроводу в експлуатацію має відбутися наприкінці 2020 – на початку 2021 років. Господар Кремля не упустив можливості наголосити на необхідності закріпити в Конституції України безстроковий «особливий статус Донбасу», що очевидно є викликом для офіційного Києва. Нагадаю, що минулого тижня президенти Росії та Туреччини за участю президента Сербії та прем’єр-міністра Болгарії запустили «Турецький потік», головна мета якого – зменшити обсяги транзиту російського газу територією України. Цей газопровід прийшов на заміну «Південному потоку», від будівництва якого Європейський парламент рекомендував відмовитися у квітні 2014 року, після анексії Криму.
{g}
Євген Магда, Інститут світової політики.