Мукачівський еколог Максим Адаменко підрахував, що за десять років у місті над Латорицею назбирується чотири мільйони кубічних метрів сміття.
Природозахисник стверджує, що з такої кількості відходів можна було б звести ще одну гору під замок.
Жахливі кадри про гори сміття опублікував портал «Мукачево.нет».
На Закарпатті все дужчого розголосу набуває проблема зберігання відходів. Наочним прикладом цього є, наприклад, неймовірна кількість пластикових пляшок, що потрапляє до сусідньої Угорщини річкою Тиса…
Звісно ж, на так званому «експорті» проблеми із забрудненням довкілля не закінчуються. Продовжуючи розвивати висвітлену вище логіку, можна дійти висновку: якщо навіть не замок, але замкову гору з нагромаджених за десятиліття відходів звести у містах Закарпаття з більшою чисельністю населення дуже навіть реалістично.
На щастя, у менших населених пунктах традиція селектування відходів ще живе і донині. Щоправда, цим займаються переважно дрібні підприємства. У реаліях сьогодення таку діяльність не можна не до оцінити. Словом, якщо до цього часу на людей, котрі займаються сортуванням відходів та розкладанням паперової, металевої та пластикової продукції у різні купки, споглядали з не розумінням та з якогось відразою, викидаючи сміття наступного разу, задумайтеся над тим, що діяльність такого роду може принести не лише користь для самих себе, а й для довкілля в цілому.
На відміну від тих, хто так жадає проводити реформи, мріє про євроінтеграцію та не займається проблемами селектування, природозахисники хоча й власної користі, але намагається щось зробити за збереження довкілля.
Не забуваймо: бувати замок на сміттєзвалище не рекомендовано, а гору обіцянок – просто нереально.
Шандор Горват
KISZó