За останні роки сторінки міських рад стали чи не головним джерелом офіційної інформації, де ми шукаємо як конкретні документи, так і загальні новини про життя громади. Загубили паспорт - треба йти до ЦНАПу, а як він працює? Розбита дорога - треба звернутися до депутата, а чи є він на окрузі? Є необхідність зустрітися з мером - а коли він приймає? Таких питань у пересічного жителя міста може виникати безліч. У законодавстві чітко прописано, що офіційний вебсайт в мережі Інтернет - це один із способів забезпечення доступу до інформації. Наскільки зручними є сайти місцевої влади Ужгорода, Мукачева, Хуста та Берегова для користувача? Чи можна там оперативно дізнатися не лише довідкову інформацію, а й побачити рішення, які так чи інакше впливають на життя громади?
ЗВ’ЯЗАТИСЯ ІЗ МЕРІЄЮ НЕ ВИХОДЯЧИ З ДОМУ
Перший раз на вебсторінці муніципалітету - це не лише відчуття новизни, а й певної розгубленості, адже користувачу важко одразу зорієнтуватися, де саме знайти у масиві даних саме ту інфо, яка потрібна йому. Для цього в поміч - пошукова система. Вона, як виявилося, діє на сайтах трьох міст Ужгорода, Мукачева, Хуста. А от в Берегові такої нема.
Звернутися до мерії письмово або електронною поштою можливо, на сайтах усіх чотирьох міськрад контактні дані вказані у нижній частині стартової сторінки. У випадку Ужгорода та Мукачева наведено й поштову, й електронну скриньки. А от відвідувачу сайтів Хуста та Берегова ще треба пройти квест, щоб знайти потрібну інформацію. Зокрема, на сторінці Хустської міської ради у нижній частині не вказано електронної пошти мерії (таку вдалося знайти у розділі “Паспорт міста”), на сторінці Берегівської міської ради у нижній частині “забули” написати фактичну адресу мерії (таку вдасться знайти, якщо зайти у розділ щодо структурних підрозділів виконкому, наприклад - загального відділу).
Відправити поштового чи електронного листа це добре, але звернутися до мерії не покидаючи її сайту - ще краще. Чи дають такі можливості електронні сторінки муніципалітетів? Сайт міськради обласного центру поки що єдиний, з якого відправляємо і звернення, і інформаційний запит.
Щось схоже на можливість електронного звернення зафіксовано на сайті муніципалітету Хуста. Зокрема, там є розділ “Інтернет приймальня”. А втім наявна і пересторога - мовляв, “відповіді на листи і звернення, які Ви отримуєте з сайту, не мають статусу офіційного документа. Вони не можуть бути опубліковані у ЗМІ чи використані у вигляді посилань як офіційна відповідь”. Законодавство передбачає можливість електронного звернення, тож згадана пересторога виглядає дещо дивною.
На сайті міськради Берегова створено форму електронного звернення, але вона на момент нашого моніторингу не працювала.
На сайті Мукачівської міськради онлайн форм звернення чи запиту ми виявили. Тут на сторінці є розділ “Електронне звернення”, в якому інформується, що листа можна надсилати на електронні скриньки, створені окремо для фізичних та юридичних осіб.
ЩО МИ ДІЗНАЄМОСЬ ПРО МЕРА І ДЕПУТАТІВ
Хто міський голова, що ми можемо про нього дізнатись? Ця інформація оприлюднена на вебсторінках усіх чотирьох муніципалітетів. Зокрема, є і фотографії, і короткі біографічні довідки. За винятком сайту мерії Берегова, де біографічних даних про міського голову майже не вказано - лише дата народження та дані про вищу освіту.
На сайті міста Берегова також не вдалося знайти інформації про графік прийому громадян керівником мерії. Із сайтів решти трьох міст дізнаємося, що мер Ужгорода приймає людей по перших понеділках місяця, мер Мукачева, як і мер Хуста - по перших та третіх вівторках місяця. На сторінці мерії Мукачева вказано і графік виїзних прийомів міського голови.
Впізнавати депутата міської ради в обличчя виборцю теж треба. Фото представників громади можна знайти на сайтах Ужгородської, Мукачівської, Берегівських міськрад, у Хусті на сайті є лише П.І.Б. депутатів і без світлин. Сайти усіх чотирьох муніципалітетів інформують про вулиці (округи), від яких депутати обрані до ради. Хто допомагає депутату в роботі? Для цього можуть бути помічники-консультанти на громадських засадах. В Ужгороді та Мукачеві імена помічників оприлюднені, а от на сайтах рад Хуста та Берегова - ні. Втім це не означає, що таких нема - їх списки автору надали у відповіді на інформаційний запит. Коли депутати приймають виборців або ж як із ними можна сконтактуватися? На сайті Ужгородської міськради є і графік прийому, і номери мобільних телефонів. Такі ж відомості виборці можуть побачити і на сайті муніципалітету Мукачева. А от на вебсторінках мерій Хуста та Берегові про графік прийому депутатів та їх контактні телефони відомостей знайти не вдалося - очевидно, виборцеві для цього треба або подати інформаційний запит або навідатися до муніципалітету.
ХТО Є ХТО У ВИКОНКОМІ
Знати виборцеві про виконком і виконавчі органи ради - не менш важливо, ніж про мера чи депутатів. Адже саме виконавчі органи щоденно практично реалізують ті завдання, які рада міста ставить своїми рішеннями на засіданнях депутатських сесій.
На сайтах усіх чотирьох муніципалітетів наявна інформація про склад виконкому - колективний орган, який періодично скликається і члени якого, як і депутати, працюють на громадських засадах. Законодавство України, на відміну від кількості депутатів конкретної ради, ніяк не регулює кількісний склад виконкому. Його, власне, визначає сама рада. Тому маємо цікавий факт: в Ужгороді у виконкомі є семеро членів, а от у Берегові - 26, це більше, ніж склад самої міськради. У Мукачеві у виконкомі нараховується 22 члени, у Хусті - 19.
Сайти усіх чотирьох муніципалітетів інформують про виконавчі органи, зокрема - імена керівників, структуру, штат, контакти, графік роботи тощо. При цьому на сайті Хустської міськради не вдалося знайти вичерпну інформацію про усі підрозділи, наприклад, жодних відомостей нема про управління економіки, про відділ державного архітектурно-будівельного контролю, не вказано інфо про працівників відділу по роботі зі зверненням громадян. На сайті муніципалітету Мукачева нема фотографій керівників структурних підрозділів; такі є на сайтах решти трьох міст.
У ХУСТІ ПРИХОВУЮТЬ РІШЕННЯ ВИКОНКОМУ ТА ІНФО ПРО ЗЕМЛІ ГРОМАДИ
Ще десять років тому місцеві ради не усі свої рішення публікували на сайтах, а ті, що стосуються питань виділення земель - і поготів. Все змінилося із прийняттям Закону “Про доступ до публічної інформації”, який зобов'язав оприлюднювати фактично усі рішення муніципалітетів, у тому числі - хто і скільки майна чи землі отримав із власності громади. Втім у процесі моніторингу ми виявили кричущі ознаки порушення Закону мерією Хуста. Наприклад, в оприлюднених проєктах рішень “Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність громадянам” та “Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення в м. Хуст”. А першому випадку у документі не вказуються прізвища людей, які безоплатно отримують муніципальну землю та адреси розташування ділянок, які є муніципальною власністю. У другому - не вказується прізвище громадянки та адресу розташування муніципальної ділянки, яку пропонується їй продати. При цьому Закон “Про доступ до публічної інформації” чітко регламентує - “Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”.
Щодо рішень виконкому, то Хуст виявився єдиним із чотирьох міст, де не опубліковано ні проєктів, ні власне рішень виконкому (якщо бути точним, то за 2019 рік опубліковано два рішення виконкому, останній проєкт рішення виконкому датується 2014 роком). У відповіді на інформаційний запит, яку підписав секретар ради Володимир Ерфан, йдеться, що документи не оприлюднені, оскільки не підлягали громадському обговоренню. В уже згаданому Законі чітко йдеться: “Проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття”. Йдеться і про те, що нормативні правові акти (якими власне й є рішення виконкому - Авт.), підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. Муніципалітету Хуста слід негайно виправити ситуацію, яка на межі нехтування вимог закону про публічність влади, у тому числі - місцевої.
КОЛИ РІШЕННЯ ВИКОНКОМУ І РАДИ ЗАХОВАНІ ГЛИБОКО
Щодо проєктів рішень та рішень виконкому й депутатських сесій, то на сайтах муніципалітетів Ужгорода, Мукачева, Берегово документи є. У випадку Хуста - опубліковані проєкти та рішення сесій. З точки зору зручності для користувача сайту найлегший доступ до документів на сайтах Ужгорода та Мукачева, де нормативні правові акти (і їх проєкти) чітко структуровано за датою та назвами.
Надскладно працювати з документами на сайті Берегівської міської ради. У розділі “Рішення ради” не вказується, коли саме пройшла сесія ради, лише її порядковий номер. Уже у цьому перша складність, оскільки користувач не може зорієнтуватися, в який період і якого року пройшло засідання. Далі - “краще”. Наприклад, відкриваємо на сайті перелік прийнятих рішень 47 сесії і нам на комп’ютер автоматично завантажується архів із усіма документами. Назви документів - не містять назви рішення, а лише їх порядкові номери. Відповідно користувачеві, аби щось знайти, доведеться “вручну” відкрити кожен із 35 документів, аби побачити і назву, і суть рішення. Така ж ситуація й з документами щодо рішень та проєктів рішень виконавчого комітету Берегова (єдиний позитив - вказано дату, коли документи заплановані до розгляду і коли були затверджені). Лише у розділі “Проєкти рішень міської ради” документи структуровані за назвою та датою публікації. Іншими словами, тут одразу на сторінці сайту користувач бачить назву проєкту рішення і розуміє, про що йде мова.
У розділі сайту Хустської міської ради вказана дата, коли прийняті рішення. Водночас тут так само не опубліковані назви рішень, лише їх порядкові номери. Наприклад, бачимо на сайті, на засіданні 14 лютого 2020 року депутати Хуста прийняли 52 рішення із номерами від 1827 до 1878. Щоб зрозуміти про що ці нормативні правові акти, користувачу доведеться “вручну” відкрити усі 52 рішення і вже тоді побачити і назви документів, і зрозуміти їх суть. Краща ситуація у розділі “Проєкти рішень міськради”: тут перелік документів наведений із конкретними назвами, тож користувач одразу бачить, які проєкти потрібні йому потрібні для ознайомлення, а які - ні.
Закарпатська команда Громадянської мережі ОПОРА найближчим часом відправить рекомендації щодо більшої зручності сайтів згаданих міських рад для користувачів.
Ярослав Гулан, Закарпатське представництво Громадянської мережі ОПОРА