– Я зацікавилася стринг-артом досить давно. Поступово, переглядаючи відео в YouTube, з’явилося бажання спробувати. Крім того, колись писала рецензію на дипломну роботу, яка стосувалася цієї теми. Ще тоді зрозуміла, що стринг-арт – дуже гарна, витончена техніка. Остаточно підштовхнуло до створення власних виробів замовлення інтер’єрного дизайну. Чомусь одразу відчула, що хотіла би зробити його зі стринг-артом. Хоча врешті він там не з’явився, я все ж дуже вдячна тому замовленню за своєрідний поштовх. Нитяна графіка мені близька ще й за фахом, бо за спеціальністю я графік з оформлення друкованої продукції.

У стринг-арті працює певний принцип. Якщо ти пропустиш хоч один цвях за схемою, то наприкінці побачиш, що в тебе просто не склалося. Тому мусиш повертатися, розплутувати, шукаючи місце, де помилилася. Знайти той потрібний цвях і задіяти його. З іншого боку, ця техніка мені дуже подобається тим, що спланувавши одну схему, можливі сотні й тисячі варіантів проходження нитки, хоч цвяхи набиті за певним порядком. У цьому я вбачаю певну філософію. Коли понад 10 років тому вчилася водити авто, тато сказав мені дуже важливу річ: «Лесю, не можна їздити на автоматі. Ти їдеш ніби однією і тією ж дорогою, але ситуації щоразу різні». У стринг-арті теж так: одну і ту саму картину можна сплести зовсім по-різному.

Машинка для “вишивання” цвяхами

Творчий процес у стринг-арті триває в кілька етапів. Спочатку на комп’ютері малюю схему, місця гвіздків позначаю цяточками. Далі роздруковую на папері, приклеюю його на дерево, набиваю на папір цвяхи, тоді зриваю шаблон. Можна креслити на дошці, але це займає забагато часу.
Коли хочу сплести певний символ, спочатку продумовую, яким він буде у візерунку. Використовую звичайні нитки, як для в’язання. Єдина вимога – нитка має бути міцна. Притому кожна нитка дає свій візерунок і свої тактильні відчуття. Щодо цвяхів, вони наполовину мають бути в дошці, аби не зігнулися, бо нитку намотую іноді й 30–50 разів.


Залежно від складності на картинах є від 100 до 400 цвяхів. Після їх набивання рука сильно болить. Але в мене є один секретик: я маю машинку, за допомогою якої “вишиваю” цвяхами. Коли мій тато побачив, що донька займається важкою фізичною працею, замислився, як спростити роботу й… переробив стару швейну машинку: забрав голку, змінив механізм. Тепер я просто підставляю цвях і притискаю його машинкою. Є ділянки, куди не вдається забити цвях у такий спосіб. Однак набити залишкові 10–20 цвяхів – це не 400. Я спочатку не могла повірити, що це можливо.

Картина-столик – це річ 2 в 1, котру можна скласти за хвилину

Буває момент еврики, а буває, що готуєшся до чогось важливого впродовж певного часу. У мене був другий варіант. Я накопичувала досвід, а потім збагнула, що дуже люблю столики для дивану, ліжка. Якось подумала: було би класно, якби такий столик мав естетичні настрої. Щоб людина мала й гарну річ, а не тільки функціональний предмет. Так з’явилася назва “MoodAesthetics”.
Я зверталася до столярів, дизайнерів меблів, ми розробляли експериментальні моделі столиків. Перед презентацією свох виробів на сайті, я випробовувала експериментальні моделі, поширювала їх серед найближчих.

Процес створення столиків дуже трудомісткий. Я замовляю шаблонні вирізи за схемою, яку сама придумала. Далі шліфую, фарбую дошку водяним лаком, аби була захищена. Навчилася працювати з різними інструментами, зокрема напилком та шліфувальними дисками, щоби поверхня була гладенька й гарна. На цьому етапі мені дуже допомагає син. Далі відбувається процес набивання гвіздків. Він може тривати 2–3 дні. Плетіння займає від 2–3 днів до тижня. Щойно картина готова, знову підключається син: він готує ніжки з полікарбонату, забиває деталі до дошки, тобто складає столик докупи.

Вартість картини-столика залежить від матеріалів, які використовую. Намагаюся, аби вони були максимально якісні. Спочатку розглядала скло як матеріал, але такий виріб виходив дуже важким, тому обрала полікарбонат. Замовляю деталі звідусіль: і в Україні, і за кордоном. Є те, чого не змогла знайти у потрібному розмірі. Наприклад, тримачі для полікарбонату. Купую найменші, а тато обрізає їх до розмірів висоти цвяхів. Використовую меблеву ніжку, яку спеціально виготовляють в Ужгороді, а я вже згодом її декорую, щоб це підходило до фанери.

Столик можна скласти/розкласти за пів хвилини – хвилину. На жаль, наразі я не змогла придумати таку конструкцію, аби ніжки ховалися під картину. Але в майбутньому і таке може бути. Той, хто щось розробляє, проходить різні етапи впровадження.
Картина-столик – це річ 2 в 1. Якщо відкладете ніжки, то буде просто картина. Отвір для меблевої ніжки тоді виконуватиме роль підвіски для картин. Можете користуватися ним і як тацею.

Символіка стринг-арту

У своїх перших картинах, виконаних у техніці стринг-арту, я дотримувалася схем, яких чимало в мережі. Роботи, які нині презентую, – цілком оригінальні. Частина з них повторює відомі мандали, але я розробила схеми. Мандали мені близькі, бо понад десять років займаюся йогою і сьогодні не уявляю себе без неї. У східній культурі, яка використовує мандали, вони позначають гармонізацію простору, світобудову. Тож серед картин-столиків з мандалами є “Шрі Янтра”, яку втілила як прояв любові до йоги; “Квітка життя” – як захоплення величчю і красою сакральної геометрії, “Рух у космосі” – як зачудування глибиною давньокитайської натурфілософії.

Сплела і символи народів світу, а також релігійні, які відгукуються мені як християнці. Наприклад, у мене є робота “Різдвяний павук”. Як і в багатьох народів світу, павук в українців є символом Всесвіту. Одним із дуже позитивних вірувань є те, що павук притягує родинне щастя.


Серед інших поширених символів – “Сонячний хрест”, що означає народження живого Всесвіту, виражає благоговіння перед Творцем; “Спіраль Трискель” – один із найстарших символів сонця, а також знак святого числа “три”. Також сплела символи писанкового мистецтва – “Сонячний птах”, “Сонячний знак”. Є картини-столики, які мають свою історію. Наприклад, коли набивала цвяхи для картини-столика “Творча павутина”, до мене підповз павук. Він не боявся ні звуків, ні вібрації і відповз лише тоді, коли завершила роботу.

“Золотий трилисник” – символ, котрий має багато тлумачень у різних народів світу, зокрема може позначати єдність, гармонію та досконалість, а ще землю, небо та потойбічний світ, минуле, сучасне і майбутнє. Буває, трилисник (трикветр) обирають для логотипів, наприклад Ужгородський національний університет через знак універсальності, всеосяжності — універсум — візуально позиціонує себе як “вищий навчальний заклад, який об’єднує у своєму складі кілька факультетів і веде підготовку спеціалістів з більшості фундаментальних дисциплін”.

У подарунок і на знак вдячності сплела своїм друзям і колегам логотипи Медіацентру (видання Медіацентр УжНУ, – ред.) та Погляду (студентська газета, – ред.).

Нагорода за працю – енергія, досвід, задоволення, про які мріяла

У моєму уявленні бізнес був закритим для творчих особистостей. Однак змінила свою думку після навчання в Києво-Могилянській бізнес-школі. Коли потрапила туди, зрозуміла, що можна зайти у величезний світ бізнесу і робити щось власне. Ми даруємо людям задоволення. Товар – це задоволення. Хочу, аби всі відчували задоволення від спілкування з мистецькими і водночас практичними речами.

Коли роблю картину, думаю про ту людину, для якої роблю. Повсякчас порівнюю цей процес із підготовкою подарунку, коли так само дістаю насолоду від процесу. Прагну виготовляти продукт і подарунок, який тішитиме інших. Мені цікаво спостерігати за реакцією людей, коли вони тримають у руках картини-столики. Коли бачу, що радіють, – радію разом з ними. Це вище блаженство. Розумію, що за вкладену працю маю енергію, досвід, задоволення, про які мріяла.

Аби відкрити онлайн-магазин “MoodAesthetics”, мені знадобилося 1,5 року підготовки. Це моя перша спроба бізнесу. Спочатку в голові не вкладалася думка, що зможу. Не знаю, який успіх воно матиме. Перебуваю на стадії, коли відкрила людям те, що роблю. Це дуже щемливий момент, коли показуєш свою душу. Розумію, що відгуки можуть бути всілякими. Але я поважаю те, що всі ми різні. І думки є різні, і сприйняття. У цьому – прекрасна частина нашого єства.

Коли опинилася на етапі сформованої ідеї, подумала, що найкраще буде презентувати й реалізовувати картини-столики на спеціальному сайті. Таких майданчиків багато. Мені сподобалася “Etsy”. Це найбільша міжнародна платформа, де продають авторські, мистецькі речі тощо, при цьому – лише унікальні продукти. Маю плани поширювати картини-столики в соцмережах, уже почала це робити. Той, хто теж займається цим, зрозуміє: дуже багато часу йде на виготовлення, але не менше витрачаєш на публікації. Мої діти – це перші помічники та консультанти. Я дуже щаслива в тому, що завжди відчуваю їхню любов і підтримку, а також – від моїх батьків, сестри, рідних, друзів, студентів, просто знайомих.


Щоразу тішуся, як знаходжу в житті таких людей, котрі можуть відчути бажання та настрій іншого. Саме такий досвід переживаю нині у співтворчості з BihanArhitects, котрі вписують мої роботи в створені ними інтер’єри.

Стринг-арт – модель того світу, який створюємо самі

Я досить спокійна і водночас наполеглива, це допомагає мені і в хобі. Бувають такі роботи, які не можу розплести, коли мені щось не подобається, тому мушу розрізати. Мої рідні дивуються, як можу так легко руйнувати зроблене. Але я не дозволю собі показати світові роботу, яка не подобається мені.


Хоч як банально і, може, пафосно звучить, що твори мистецтва – це діти, це справді моя велика любов. Якщо люди приймуть мої вироби, у мене ще є безліч ідей. Одна людина сказала мені, коли я вперше показала їй картини-столики: «Леся Ярославівна, – це Ви». Справді, ці роботи – моє відображення. За допомогою стринг-арту втілюю філософію творення світу з самого себе.

Онлайн-магазин на платформі “Etsy”: MoodAesthetics

Прочитайте також:

Марія Щур та її сюрреалістичні коти

{g}