Серце міста – у всьому, а тим паче серед територій відпочинку, розваг, спорту. Йдеться про парки й сквери, які можуть змінитися й задати Ужгороду екологічний, туристичний, освітній вектори.
Зелені локації мають потенціал перевтілюватися у небанальні простори і стратегічні творчі майданчики. Уявіть місто, де кожен парк має достойну інфраструктуру, ландшафтний дизайн і власну концепцію. Уявіть, що тут відпочивають і активно проводять час не тільки ужгородці, а й туристи, оскільки парки – доглянуті, естетичні.
Для натхнення зазирнімо до парків кількох європейських міст.
Кошице та його Kulturpark. Тут колишні військові казарми трансформувалися у сучасний широкоформатний простір з біло-дзеркальними спорудами: з офісами, готелем, кав’ярнею, залами для масштабних івентів та зеленою територією з лавицями-диванами. Парк ніколи не пустує: школярі й студенти, мами з малечею, офісні працівники та фрілансери й бізнесмени, гості міста навідуються зі своїми цілями. Життя вирує! Kulturpark – не тільки небанальне місце відпочинку, а й фабрика креативних індустрій. Тут відбуваються Kosice Fashion Week,
Дні України, різноманітні конференції, семінари й круглі столи, відкриваються виставки, безліч заходів заплановані на весь рік.
А ось у парку, який сполучає вокзал і центр міста, проходив KOŠICE GURMÁN FEST. Кожен ресторан творчо оформляв свій фудкорт, різноманіття страв, мінімум пластику, затишні декорації, білі парасольки, м’які крісла, лежаки біля озера, безліч воркшопів для дітей та дорослих. Круто ж: свято для міста і заробіток та реклама для кафе.
Таллінн та його Баштовий парк. Це могла бути просто гарна й акуратна, однак звичайна зелена територія в історичному центрі. Проте вона вабить місцевих і туристів літнім тримісячним фестивалем квітів, по всій території розташувалися яскраві “інстаграмні” меблі й інсталяції, а мелодію створюють дзвіночки. Парк неодмінно опиняється у блогах мандрівників, відтак надихає інших навідатися сюди.
У столиці Естонії зазирнімо ще в парк Кадріорг. Здавалося би, він цілком самодостатній, адже тут історія, архітектура, чистота… Проте це не завадило створити білосніжні арки, зелені тунелі, квіткові орнаменти на газонах, раритетні лавиці, а над лебединим озерцем пролітають невагомі інсталяції.
Мюнхен та його Англійський сад. Мюнхен не надто вирізняється історичною архітектурою чи пряниковими закапелками, зате нерідко збирає містян і гостей у своїх парках – Hofgarten, Олімпійському, а також в Англійському саду, які повсякчас у належному стані й творчо розвиваються.
Англійський сад – один із найбільших урбаністичних парків у світі! Аби оглянути його архітектуру, погодувати качок у озерці й гусей на галявині, скуштувати пиво у пивних садах – і дня забракне. Цей парк – простір для спорту, активних ігор, гастрономічного туризму й релаксу.
Італійське Бергамо взагалі має паркове міні-місто: на пагорбі, поряд із історичним центром. Масштабна доглянута територія із панорамами гір і архітектури, а також безкоштовним ботанічним садом.
А ось знайомство з австрійським Зальцбургом розпочинається саме з парку, який сполучає залізничний вокзал і центр. Парк Мірабель: скульптури, візерунки квітів, екзотичні дерева, розарій, фонтан, безкоштовний Wi-Fi і панорама замку.
До речі, про замок. На його території органічно розташувалася ресторація. Допоки оглянеш усі експозиції, зголоднієш, за 10 євро можеш пообідати на терасі з альпійським краєвидом.
У європейських містах і в Україні паркові зони приймають кількаденні фестивалів… Як-от Сігет у Будапешті.
Тож закономірно: велике місто й маленьке здатні створити зелені території з нетривіальним змістом. І це може бути цікава ідея для стартаперів, меценатів, грантодавців, інвесторів, бізнесменів. Ужгород має потенціал зеленого міста, а його парки ладні перевтілитися у затишні оази. Питання тільки, з яким підходом оновлювати парки, аби вони задали ще один вектор розвитку Ужгорода туристичного. Ми маємо всілякі парки, які слід грамотно озеленювати й ухвалювати сміливі інфраструктурні рішення, а також надавати їм цільове призначення, певну конкретну унікальність. Кожен парк – своя тематика. Ужгород насичений зеленими територіями в різних частинах міста: Боздоський парк і Підзамковий, дендропарк Лаудона, Ботанічний сад, три сквери навколо кафедрального собору, ФМК, сквер-альпінарій, сквер Масарика, сквер святої Тетяни, сквер імені Героїв Майдану, сквер Фенцика, Ротарі-парк, сквер на площі Петефі, озеро “Кірпічка”…
Придивімося до
Боздоського парку, який найбільший у місті, відтак і заслуговує більшого. Фудкорт, гойдалки, атракціони й періодичні активності – це гарно, проте слід збагнути, якою може бути його глобальніша функція? Можливо, спортивне міні-місто?
Скейт-парк? Територія для тренувань open air, дитячих ігор, фітнес-заходів, як це відбувається у центральному міланському архітектурному парку
Семпіоне, створеному наприкінці ХІХ століття.
Яка концепція
ужгородського скверу-альпінарію? Немов сама історія все визначає: тут пам’ятник двом найвідомішим представникам Закарпатської школи живопису – Йосипу Бокшаю та Адальберту Ерделі, а поруч – музей Бокшая. Це може бути арт-локація для творчих івентів, скажімо, мистецький квартал просто неба. Пам’ятаєте вечірку
“Справжнє, несправжнє і квітка” у Ботанічному саду, де художники зібралися з мольбертами, звучали вірші й музика? А альтернативний День міста “Унгвар Стайл” у дворику Бокшая – з акцентом на візуальному мистецтві? Досвід є.
Сквер Фенцика. Оточений архітектурою, річкою Уж, ляльковим театром, залізницею. Можливо, тут є сенс попрацювати над інфраструктурою, безпекою і творчими рішеннями для найменших містян і гостей міста? Пам’ятаєте День Ужгорода – 2016
Most City Fest? У сквері й попід ним, на березі Ужа вирувало свято нового формату для нашого міста. З екологічною складовою, фудкортом із корисною їжею, локальним хендмейдом і family place з воркшопами й лекціями для дітей і батьків.
Ротарі-парк. Розташувався далі центру, але поруч з Ужем, транспортним мостом, на перетині чотирьох набережних, близько до проспекту Свободи. Тут проходив сучасний ярмарок хендмейду і крафтової гастрономії, тож, можливо, є зміст розвивати територію для подібних комерційних, проте камерних активностей.
Є безліч мистецьких ідей щодо зелених зон, для кожної можна спроектувати унікальні колоритні акценти. Та спершу, звісно, слід налагодити інфраструктурні моменти: дороги й велодоріжки, освітлення, грамотний ландшафтний дизайн, забезпечення охороною, прибиранням… Власне, створити, розвивати й підтримувати.
Ужгород має потенціал стати містом парків! Звучить божевільно? Чому ж? Карпати довкола, історія, архітектура, творчі ініціативи, молодий креатив. Важливо усвідомлювати, що кожен парк може мати власну місію, для усіх зелених площ необхідно сформувати індивідуальну стратегію розвитку, визначити їх функціональність, природне і art-бачення. Саме парки здатні привернути увагу туристів не тільки до центру, а й до окраїн міста. Парки – це комфорт і навіть свято для ужгородців у рутині буднів, якщо їх оберігати і розвивати. Зелені простори є інвестицією в екологію, а також у туризм, адже здатні стати must see для гостей міста, а це вже шанс нового розвитку Ужгорода. Міста з парками майбутнього.
Евеліна Гурницька, VaroshФото авторки {g}