9 червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що за добу найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано у Львівській (49), Закарпатській (39), Житомирській (38) областях та в Києві (33). Тому ми розпитали у Віктора Петрова, ужгородського лікаря-інфекціоніста, про те, як вберегтися від коронавірусу, коли багатьом байдуже на карантин. Водночас дещо спростовуємо інформацію щодо використання масок і антисептиків.
«Ми повинні трішки змінити стиль вітання з людьми. Рукостискання, поцілунки в щічку, губи, повсякденне вітання, ймовірно, на певний час увійдуть в історію».
«Як діяти, якщо заходимо в місця, де неможливо забезпечити мінімум півтора метра соціальної дистанції? Зробіть зауваження людині, яка стоїть надто близько. Якщо прямуєте у локації скупчення людей, то використовуйте маску, рукавички. Там, де не уникнути контакту, наприклад, у футболі, різних видах боротьби, слід проводити тестування що два-три тижні».
У приміщенні маски одягаємо, на вулиці знімаємо.
«Щодо масок ситуація є дискусійною. Я, як лікар, вважаю, що вона справді потрібна тільки хворим людям. З іншого боку, ми не можемо гарантувати відсутність вірусу у нас або в інших, ця проблема залишається відкритою. Тому в закритих громадських місцях масочку одягаємо, на вулиці знімаємо. У парку, на вулиці можна ходити без маски, адже кубатура повітря настільки велика, що вірус дуже легко розсіюється. Але, звісно, ми не говоримо про фестиваль open air, де люди поряд».
Респіраторні маски FFP3, FFP2 – не для всіх.«Насправді, респіраторні маски FFP3, FFP2 потрібні спеціалістам. Йдеться про тих, хто за своєю професією вимушений контактувати з великою кількістю аерозольних крапель, коли людина кашляє, дихає в обличчя. Такі маски першочергово необхідні стоматологам, реаніматологам, медсестрам, усім, хто має справу з ротовою порожниною пацієнта. Пересічному громадянину достатньо одягати звичайну тканинну маску».
Якнайменше перебувати у закритих локаціях скупчення людей.
«Є так званий експозиційний час, який становить ризик інфікування. Якщо перебувати в приміщенні до десяти хвилин, то загроза мінімальна. Якщо понад 15 хвилин залишатися у закритому просторі з інфікованою людиною, то зростає шанс заразитися через повітряний аерозоль. Тому слід обмежити перебування у закритих місцях».
Регулярне провітрювання, а особливо в поліклініках, лікарнях, соціальних установах.
«Також важливо провітрювати коридори таких приміщень, як поліклініка, фонди соціального страхування, всюди, де люди часто перебувають у чергах. У таких закладах необхідно зробити припливно-витяжну вентиляцію».
Де варто використовувати дезінфектори повітря.
«У місцях скупчення людей, наприклад, у лікарнях, офісах мають бути дезінфектори повітря. Вони допомагатимуть дезінфікувати відкриті поверхні, повітря і від інших інфекційних збудників. Дезінфектори повітря варто використовувати у приміщеннях із високою вологістю, де вірус може довше жити».
Як часто проводити санітарне прибирання.
«Пам’ятаємо, що коронавірус має високу вагу порівняно з вірусами грипу, вітрянки або кору. Він осідає на поверхнях – на столі, підлозі, обладнанні. Санітарне прибирання закладів має проводитися хоча би три-чотири рази на день, також треба частіше обробляти поверхні антисептичними засобами».
Достатньо мила.
«Антисептик не є найкращим для дезінфекції шкіри рук. Він є крайньою необхідністю, адже у багатьох людей чутлива шкіра, є алергія, дерматози, атопічні дерматити… Нам просто потрібно руйнувати ліпідну оболонку вірусу милом або миючим гіпоалергенним засобом. Це безпечніше, ніж обпалювати спиртовмісними розчинами руки, які дуже тендітні у плані контакту з хімічними речовинами. Навіть лікарі тепер мають дуже страшні руки, адже через роботу не можуть замінити антисептики, вимушені обробляти шкіру після кожного пацієнта. А це може бути і тридцять разів на день».
Представники групи ризику мають залишатися удома.
«У найбільшій групі ризику – хворі на серцево-судинні та онкологічні недуги, цукровий діабет, бронхіальну астму, патології обміну речовин, а також люди похилого віку. Вони частіше підхоплюють коронавірус і помирають від нього. Якщо ми, молоді й здорові, не принесемо їм цей вірус, якщо вони не виходитимуть з дому без нагальної потреби і не наражатимуть себе на небезпеку в закритих приміщеннях, то, скоріше за все, великої проблеми не буде».
Профілактики і лікування наразі нема, треба набути колективний захист.
«Проти коронавірусу наразі нема дієвих лікарських медикаментів, вітамінів, фуфломіцинів. Нема магічних препаратів, які можуть врятувати від зараження. Тому нам доведеться з цим жити орієнтовно два роки, поки не набудеться колективний захист».
Підсумок.
Соціальне дистанціювання понад півтора метра.Там, де не можемо забезпечити соціальну дистанцію, одягаємо маски, рукавички. Якщо ми здорові і перебуваємо на вулиці, то маємо дихати свіжим повітрям на повні груди.Якщо люди хворі, то повинні залишатися удома. А якщо не сидять удома, то їх треба карати, адже вони наражають на небезпеку велику частину суспільства.Якщо за професією треба працювати з великою кількістю людей, то на робочих місцях важливо мати всі засоби захисту. Роботодавці мають це контролювати.У великих колективах бажано, за можливості, проводити скринінг, аби виявляти інфікованих.