“Селиський ракаш” - це місце, що об’єднує локальні виробництва, продукти, ініціативи та людей. Ідея відкрити магазин з'явилася у команди засновників "Селиської сироварні" ще у 1995 році. Тоді це планувалось, як магазинчик, де була б представлена тільки продукція сироварні. Через 25 років концепція змінилася, доповнилася і зараз "Селиський ракаш" – це магазин, де представлено більше 200 продуктів від 22 локальних виробників.
{g}
Крамниця локальних продуктів- другий амбітний проект молодої підприємниці, авторки сиру “Менчул” Інни Пригари, після створення бренду “Традиційна бринза Хустщини”, який уже став популярним не тільки у Закарпатті, але і у всій Україні.
«П’ять років тому, я повернулася зі Львова в село, вирішила в ньому жити й стати сироваром. Коли почала працювати, то зрозуміла, що в нас є дуже багато виробників продуктів. До нас приходять різні організації, які пропонують різні гранти. Вони об’єднують людей, але в кінцевому результаті, ці товариства не дають результатів, бо перестають працювати в той момент, коли закінчуються гроші. «Селиський ракаш» має стати тим місцем, яке об’єднає виробників, їх ідеї та виробництво, - розказує Інна Пригара. -- Ми купуємо нашу продукцію в радіусі 150 км, можливо, з часом цей радіус зменшиться. Тобто, до нас зараз потрапляє продукція не тільки з Закарпаття, а й з Івано-Франківської та Львівської областей. Однією з умов закупівель є також те, що виробник товару має бути крафтовим, він повинен особисто займатися виробництвом. Ми хочемо об’єднувати навколо себе людей, які розуміють чому потрібно жити в селі, чому треба виготовляти свої продукти, чому важливим є виробництво і споживання саме локальних продуктів. Адже на їх доставку, використовується менше палива. Наприклад, яблука з Хуста для Нижнього Селища є більш екологічними, ніж яблука з Португалії».
Частина крамниці обладнана під кав’ярню, де подають єдиний нелокальний продукт- каву. Зате молоко до напою натуральне, із Селиської сироварні. Кав’ярня виконує також функцію бібліотеки. На поличках зібрано кілька десятків якісних українських книг, колекція постійно поповнюється.
Петро Пригара, власник «Селиської сироварні» розповів, що магазин був запроектований ще у 1995 році. «Нещодавно я був у Хусті, і сказав людям, що буду відкривати магазин. А вони питають - де? Я сказав - у Нижньому Селищі. На що вони відповіли, що немає перспективи робити його в Селищі, краще відкривати в місті. Але в мене інше бачення, я хочу, щоб люди з міста також мали можливість кудись виїхати, відпочити, побачити щось нове і цікаве. Реалізувати цю ідею, мені допомогла моя дочка. Мені приємно, що після таких довгих років роботи, є хтось, хто продовжить мою працю.» - зазначив Петро Пригара.
Орест Дель Соль, один з виробників, продукція якого представлена в крамниці «Селиський ракаш». Це козячий сир, ковбаси, шинка. «Я 13 років займаюсь фермерством. На моїй фермі проживає 20 кіз, близько 50 свиней, три корови, бик, кролі, кури та гуси. Спочатку ми виробляли продукцію виключно для себе, але потім попит на неї з’явився в наших друзів, які розповідали про неї своїм знайомим, - каже Орест Дель Соль. - Свою продукцію ми виготовляємо для всієї України. Продукти є дешевими, вони натуральні без антибіотиків і домішок. Туристи ним дуже зацікавлені, але для них часто не вистачає продукції через постійних клієнтів».
В організаторів крамниці є власна мета -- привернути увагу до спільноти локальних виробників Карпат, гастрономічних традицій та особливостей регіону, до екологічних проблем, які може допомогти вирішити споживання місцевих продуктів, і формування локального ком’юніті гурманів. «Ми працюємо на противагу мережам супермаркетів, що використовують імідж місцевих виробників для власних цілей», - кажуть у Нижньому Селищі.
Ужгородський прес-клуб