Я спробувала дослідити причини занепаду Драгобрату. Так ось, по-перше, турист має звідкись дізнатися про курорт. А Драгобрат не має належної реклами. Веб-сайти просто інформаційні, є сторінки Драгобрату в соціальних мережах, але часто дізнатися можна хіба що старим методом — один сказав іншому. Але реклама дійсно потрібна, без неї в наш час ніяк не обійтися...

По-друге, туристів потрібно чимось приваблювати: окрім гір, що їх зможе утримати 5—10 днів високо в горах? Раніше організовувались фестивалі. Останній — «Планета Драгобрат», — проводився на початку травня. Хоч уже і тепла пора, але снігу ще вистачало, тож приїжджало багато людей.

Але одна з найголовніших проблем курорту — тут немає можливості зручно добратися до місця розташування баз. Відпочиваючий їде в Карпати на своєму авто, залишає його на платних стоянках просто неба, винаймає автомобіль потужнішого класу, який зможе доставити туриста у гори. Це створює додатковий клопіт і робить відпочинок досить дорогим задоволенням. До того ж ґрунтовий шлях місцями дійсно таїть небезпеку (ями, дерев’яні мости, надзвичайно вузька дорога)... Коли ж виникають паводки, які в горах бувають досить часто, усе просто зсувається у гірську річку.

Начальник управління економіки Рахівської райдерж­адміністрації Віктор Турок каже, що кошти для ремонту не виділяються, оскільки курорт і шлях до нього не належать до комунальної власності, цим повинні займатися підприємці, які мають бази відпочинку на Драгобраті. Раніше була спроба віднести Драгобрат у комунальну власність, але наразі він є у зоні впливу Ясінянського лісомисливського господарства та Карпатського біосферного заповідника.

Підприємець, власник готелю «Білий едельвейс» Богдан Демедюк бідкається, що податки від своєї діяльності вони відраховують, але майже нічого не робиться. Він вважає, що влада повинна сприяти розвитку туризму. Наразі ж через те, що цей рік є дійсно складним як для країни, так і для туристичного бізнесу, відпочиваючих тут дуже мало.

Та все ж є туристи, яких не лякають розбиті дороги, інші проблеми. Ольга Спивак з Києва, яка відпочивала на Драгобраті, поділилася своїми враженнями: «Приїжджаю кататися сюди уже 3 роки поспіль. Усе влаштовує. І шлях до курорту — не перепона, люблю екстрим. Подорож на Драгобрат — це традиція кола моїх друзів, тому наступний рік не стане винятком».

Денис Абрамович з Харкова теж залишився задоволений нашими горами: «Усе сподобалось, тож на Драгобрат буду приїжджати ще…».

До речі, кількість туроб’єктів для відпочинку на Драгобраті сягає чотирьох десятків, тож підприємці, які ведуть тут власний бізнес, мали б у першу чергу думати про перспективу розвитку бази і аж ніяк проблему доріг не перекладати на чиїсь плечі.

На жаль, Драгобрат не сповна використовується як спортивно-тренувальна база. Хіба що винятком може послужити Ясінянська дитячо-юнацька спортшкола, вихованці якої відточують там свою майстерність у зимових видах спорту. Як повідомив директор Центру олімпійської підготовки Золтан Минай, на Драгобраті проводяться відкриті чемпіонати області з гірських лиж, сноуборду, фристайлу та інших дисциплін.

Тож чи може стати Драгобрат закарпатським Буковелем? На жаль, наразі прикарпатцям ми не можемо скласти конкуренцію.

Марія Зелінська, Новини Закарпаття