Екологічна стежки «Гребля – Озірце (Дике озеро)» виконує еколого-освітню і пізнавальну функцію. На шляху стежки можна побачити унікальні куточки природи НПП «Синевир», мальовничі гірські пейзажі, величні карпатські ліси, представників флори і фауни, рідкісні історичні об'єкти з часів сплаву деревини річками та Другої світової війни.

Краса цього куточку неймовірна. Всюди чути дзюркіт дзвінкої річки Чорна Ріка, що в самій назві ховає щось незвичайне та містичне.

Назву Чорна Ріка отримала в ті часи, коли професія бокораша була найнебезпечнішою для закарпатців. Довжина річки – три кілометри, це від місця, де вона зливається з Тереблю до греблі. Від греблі і вище річка дістала назву Озерянка. Мабуть назва пішла від озера, що утворилося від загати річка греблею. Зараз, дивлячись на береги річки, можна побачити великі камені-валуни, що залишилися від зруйнованої будівлі, яка служила для сплаву лісу. Такі камені можна побачити вздовж берегів Чорної Ріки по всій її довжині. Яка ж повинна бути сила води, щоб понесли на хвилях багатотонні велетні?

З самого початку маршруту зустрічає густа стіна карпатського лісу, унікальна рельєфна місцевість. Майже половину шляху екологічної стежки – дорога кам'яниста. Смерека, бук та явір – поширене тріо карпатських лісів.

Під час проведення еколого-освітніх екскурсій на екологічній стежці, учасники мають 4 зупинки, де більш детально знайомляться з тематичною інформацією:

1 зупинка. Гребля. Бере початок маршрут від історичної пам'ятки – музею лісу і сплаву, історія якого починається аж із 1868 року. Тоді в урочищі Соколовець на річці Чорна Ріка австрійським інженером Клаузе була побудована гребля, що служила для сплаву лісу аж до самої Тиси. Таким небезпечним методом ліс сплавляли майже сто років, а точніше до 1954 року. Потім гребля була реставрована під музей лісу і сплаву.

2 зупинка. Гірський потічок. Пройшовши п'ятсот метрів від першого місця відпочинку екологічну стежку перетинає гірський потічок. Смачна гірська вода додасть сили та втамує спрагу. Учасникам еколого-освітньої подорожі тут працівники НПП «Синевир» розповідають про роль води для всіх живих істот і необхідність бережливого ставлення до водойм.

3 зупинка. Криниця. Продовжуючи подорож, стежка виводить на місцевість, звідки відкриваються мальовничі краєвиди на гори Кам’янку і Пішконя, навколишні ліси. Учасникам подорожі екскурсовод розповідає про Карпатські гори і щедрі ліси цього регіону, унікальний рослинний і тваринний світ.

4 зупинка. Озірце (Дике озеро). Довкола озера прокладена стежка, що дозволяє милуватися ним з усіх сторін. Цей куточок парку багатий на гриби, тому влітку і осінню навіть із стежки можна побачити і зібрати чималий їх урожай. По дорозі також росте ожина і малина. Але вносить часточку краси папороть. З дерев переважає смерека, трапляється бук та клен-явір. Проходячи навкруги озера, стежка веде дерев'яною кладкою, що дозволяє перейти заболочені місця без перешкод. А для ще кращого огляду цього куточку, створено оглядовий майданчик, що виходить на саме озеро.

На цій зупинці учасники еколого-освітньої подорожі мають нагоду послухати розповідь про озеро Озірце, легенду про його виникнення, а також дізнатися про інші водно-болотні угіддя НПП «Синевир» та їх значення у природі.

Отже, з озером пов'язана легенда, яка має початок із часів нападу монголо-татарської орди на Українські та Європейські землі. В ті часи монголо-татарський хан напав був на землі теперішньої Угорщини. Великі багатства, багато золота та срібла, а також іншого добра награбував. Зворотній шлях лежав через Карпати. Велика вага награбованого ставала дедалі не під силу завойовникам. Високі та круті гори, густі ліси затримували та знесилювали хана. Він вирішив заховати частину багатств, що було й зроблено. Половину добра заховав у тихому місці у долині, що була біля підніжжя гори і оточена густим лісом. За награбованим хан мав намір повернутися пізніше. Та матінка-природа стала безжальною до хана, вона затопила долину разом з усіма багатствами, на місці якої утворилось озеро незвичайної краси, що насить назву Дике. Розлючений хан повернувся додому і більше ніколи не повертався в ці краї. А озеро продовжує привертати своєю красою, чарувати око та душу людей.

Екологічна стежка «Гребля – Озірце (Дике озеро)» промаркована. На початку стежки встановлено акру і інформаційні щити, на зупинках – дерев’яні лавиці для відпочинку подорожуючих.

Подорожуючи стежкою забороняється забруднювати озеро, порушувати тишу, купатися в озері, відхилятися від маршруту, розкладати намети та розпалювати вогнища у не відведених для цього місцях, викидати не загашені недокурки, рубати і пошкоджувати дерева, чагарники, зривати квіти, руйнувати гнізда і нори, перебувати на території з вогнепальною зброєю, ловити рибу будь-якими методами.

Подорожуючи екологічною стежкою «Гребля – Озірце (Дике озеро)», пам’ятайте про безпеку. Не піднімайтесь у гори за несприятливої погоди. Не ховайтесь під поодинокі дерева на відкритій місцевості під час грози. При раптовій зустрічі з дикими тваринами зберігайте спокій, аби не викликати їх агресію. Якщо ви заблукали і не знаєте як знайти дорогу, то підіть за течією будь-якого потічка. Він приведе вас до села або дороги.