Вони допомагали переселенцям, охороняли в місті громадський порядок. Серед цих мужніх правоохоронців був й інспектор слідчого відділення Іршавського райвідділу міліції лейтенант міліції Василь Леньо.

Коли постало питання в Іршавському райвідділі міліції, хто поїде в зону АТО, то у перших рядах добровольців був лейтенант Василь Леньо.

У 2005 році він проходив строкову військову службу у Луганській області, тож, можливо, це й посприяло такому рішенню правоохоронця.

Василь Леньо розпочинав свою службу в органах внутрішніх справ у відділенні дільничних інспекторів міліції, надавав допомогу дільничним, які обслуговували села Ільниця та Осій на Іршавщині. Ще тоді він себе зарекомендував як надійний товариш, на якого у будь-якій ситуації можна розраховувати.

У подальшому його було призначено на посаду інспектора слідчого відділення, який веде контроль за особами, які затримані в ізоляторі тимчасового тримання і по яких відкрито кримінальні провадження.

Василь Леньо на Схід попросився добровольцем. Каже, що не міг сидіти, склавши руки. Разом із товаришами по службі Василем Кебелешем, Святославом Капітаном, Василем Німчуком та Михайлом Кормошем вони поїхали на Донеччину у складі зведеного загону закарпатських міліціонерів.

Приїхавши в м.Артемівськ, їхній загін розмістився в гуртожитку тамтешнього медичного училища. Кожний міліціонер через добу заступав на чергування у групі з семи чоловік. Незважаючи на погодні умови, вони несли службу на блокпостах при в′їзді в місто. Перевіряли вантажі, документи громадян, які в′їжджали чи виїжджали з міста. Кожна така перевірка таїла у собі небезпеку, адже, зупиняючи черговий автомобіль, не знати, кого зустрінеш - біженців чи терористів… Довкола поста стояли на узбіччях пошкоджені автівки, розрушені житлові будинки...

Василь Леньо каже, що до них місцеве населення ставилось дуже добре, приносили їм прямо на блокпости теплу їжу. Неодноразово навідувались волонтери, які теж пропонували свою допомогу. Таке добродушне ставлення людей за тисячу кілометрів від рідної домівки розчулює. Хоча закарпатський загін правоохоронців і був належно забезпечений продуктами та речами першої необхідності.

На запитання, як відреагували вдома рідні на його поїздку в зону АТО, Василь Леньо каже, що дружина Мирослава та батьки спочатку дуже хвилювались за нього. Він їх постійно заспокоював, часто телефонував, але дружина з 4-річною донечкою Евгенією кожний день рахували, коли татко повернеться додому... Звісно, вболівали за них і колеги, керівництво Іршавського райвідділу, які постійно телефонували, цікавились, як справи.
Василь Леньо переконаний, що захищати свою Батьківщину – це обов′язок кожного чоловіка, адже якщо не він, то хто б поїхав на Схід?! Головне, каже, що всі закарпатські правоохоронці повернулись живими й неушкодженими до своїх родин,-