«Доброго дня, дорогі земляки!» – привітався Сергій Миронович. У конференц-залі ректорату УжНУ не було де яблуку впасти: 9 жовтня на зустріч із міністром освіти і науки України прийшли викладачі і студенти закарпатських вишів. Міністр завітав до УжНУ з публічною лекцією «Перспективи розвитку освіти України», під час якої пояснював основні положення новоухваленого Закону «Про вищу освіту». Питань було чимало.
Сергій Квіт наголосив, що надважливим завданням для Закону є його імплементація, якій сприяють зустрічі з університетським середовищем. Міністр сподівається, що після подій Євромайдану зміни в Україні мають іти швидше і легше.
Над текстом Закону працювали останні три роки, а над концепцією ще довше. Передувала появі документа чимала публічна робота, яка зводилася нанівець попереднім режимом. Після приходу до влади Януковича представники Міністерства заявили, що Табачник запланував новий закон. Після цього прибічники Сергія Квіта створили свою робочу групу і продовжили працювати над текстом, взятим за основу теперішнього Закону.
На той час Табачник пропонував свою концепцію, у якій йшлося про те, що ректорові можна все, крім того, що каже Президент. «Це проросійська модель управління, а в її основі – радянська система, успадкована сучасною Росією. У нас це не працює, бо народ не погоджується з тим, що зверху спускають думки. З того, що українцям не могли затулити рот, почалася революція. У нас нема проблем з революцією – у нас є проблеми з її результатами. Народ не знає, що потрібно робити відтак», – вважає Сергій Квіт. Під час свого виступу він багато разів покликався на досвід Києво-Могилянської академії, в якій тривалий час був ректором.
Закон «Про вищу освіту» передбачає фінансову, організаційну, академічну автономії вишів. У своєму виступі міністр детально розповів про найважливіші переваги нового Закону. Наводимо найважливіші тези із лекції Сергія Квіта в УжНУ:
1. Міністр добре поінформований щодо кількості шахрайських вишів, знає, що в Україні завелика кількість університетів. Їм має стати менше, але якість освіти повинна зрости. У новому Законі спрощено систему ліцензування вишів.
2. Згідно з новим Законом, університетові дозволять приймати на роботу фахівців з-за кордону. Нострифікація їх дипломів не буде відбуватися таким принизливим шляхом, як сьогодні. Але для цього вишам потрібно буде увідповіднити із Законом свої статути.
3. Фінансова автономія передбачає, що університет сам розпоряджатиметься своїми коштами. Сергій Квіт зазначив, що сьогодні є чималі проблеми з проплатами коштів. Він переконаний, що така форма, як казначейство, має відійти в минуле. Невдовзі будуть внесені зміни до бюджетного кодексу, аби виші могли вивести свої кошти зі спецфонду. Це завдання № 1 для Міністерства.
4. Закон передбачає чимало нових норм, які створюють нову дійсність у виші. Буде організована національна агенція з якості, яка складатиметься з незалежних осіб. Там не буде представників держави. Ці процеси відбуватимуться на громадському рівні, зазначив міністр.
4. З наступного року зменшується педнавантаження на викладачів: замість 900 годин – 600.
5. Головне завдання сьогодні – імплементувати Закон. Міністерство освіти і науки України створило окремий сайт, на який запросило зареєструватися й УжНУ. Саме там виші можуть обмінюватися думками – в такий спосіб триватиме імплементація Закону. «Треба активно долучатися до цього процесу. Це не популізм, і не просто заклик. Якщо громада не буде включатися, закон не буде діяти», – наголосив міністр.
6. Студентське самоврядування може працювати тоді, коли матиме власний бюджет і самостійно буде його розподіляти. Звичайно, звітність ніхто не скасовує, але саме в такий спосіб повинна виявлятися активність академічної громади. Ваше завдання – бути вимогливими до себе, до університету й узяти якомога більше від нього, сказав студентам Сергій Квіт.
7. Без науки немає вищої освіти, бо це головне завдання вишу. Кращі університети ті, науковці яких мають більше публікацій. Наука – головний критерій. В Україні, на жаль, це наразі не показник. Навчальний процес має організовуватися навколо наукових досліджень.
8. Для того, щоб університети брали участь у глобальних проектах, займали в них важливі місця, потрібно, щоб наукові дослідження покривали понад 50 % діяльності університету.
9. Для кожного вишу важливе питання студентських і викладацьких обмінів із закордонними університетами. Невиправданою є теза про те, ніби в такий спосіб відбувається відтік мізків. Навпаки, університет у такий спосіб створює собі наукові контакти. Україна має бути відкритою. Треба вчити англійську мову, аби бути конкурентоздатним. Завдання університетів – інтегруватися в західну систему. Політика самоізоляції – найбільша шкода для нашої вищої освіти.
Після роз’яснення основних положень Закону «Про вищу освіту» міністр відповідав на запитання аудиторії, а опісля провів прес-конференцію з медійниками Закарпаття. Викладачі й студенти запитували Сергія Квіта про модульну систему, бюрократизацію вишів, хабарництво, політику у вишах тощо. Міністр веде акаунт у соцмережі Фейсбук, тому, крім офіційних листів до Міністерства, порадив звертатися до нього із питаннями і пропозиціями у Фейсбуку.
Наталія Каралкіна, Фото - Романа Сов’яка