Загадкова хвороба, що досі вважалася локальною проблемою Африки, розповзається Європою і наближається до України.
Упродовж минулого тижня з кількох сусідніх з Україною країн надійшла тривожна інформація про людей із симптомами лихоманки Ебола. Спочатку - Чехія, де з вокзалу до ізолятора забрали чоловіка, який прибув із Гани (водночас у Карлових Варах госпіталізували клієнтку курортного готелю, яка недавно прибула з Нігерії). Далі - Польша, де до лікарні потрапив пацієнт, який у Німеччині контактував з уродженцями Гвінеї... Серед країн Європи випадки Еболи уже зафіксовані в Німеччині, Іспанії, Бельгії, Норвегії, Македонії...
Коло звужується
За прогнозом експертiв Бостонського унiверситету, що вивчають динамiку та специфiку епiдемiї, уже до 24 жовтня з iмовiрнiстю до 75% спалах лихоманки Ебола може статися у Францiї, до 50% - у Великобританiї, Нiмеччинi, Швейцарiї, Iталiї, Нiдерландах i Португалiї. Спецiалiсти також прогнозують, що ймовiрнiсть поширення вiрусу знизилася б, якби скасували 80% авiаперельотiв iз країн Африки, але такого рiшення наразi не ухвалено. Водночас вірус забрав життя вже понад чотирьох тисяч людей.
Вакцини проти нього досі немає
Звісно, Україну у цьому контексті не згадують - просто тут ніхто не проводить досліджень. Але щодня десятки літаків з Європи та Азії приземляються в наших аеропортах. Це означає, що вірус Ебола таки з'явиться на теренах України. Питання лише в тому, скільки днів ще мине до цього. І чи зможе наша медицина ідентифікувати хворобу.
Що нині відомо про вірус Ебола? Які прогнози медиків щодо розвитку епідемії? Як ми можемо від неї захиститися?
- Спалахи лихоманки Ебола ще у 1970-х роках періодично траплялися то в одній, то в іншій африканській країні.
Чому саме цього року дійшло до епідемії такого нечуваного масштабу?
- Уперше Еболу зауважили в Конго і Судані у 1976 році, - розповів Михайло Андрейчин, член-кореспондент Академії медичних наук України, президент Асоціації інфекціоністів України, - але тоді спалах обмежився кількома населеними пунтами, зокрема селищем на березі річки Ебола, звідки й пішла назва хвороби. Далі випадки з року в рік фіксували в інших країнах Західної Африки. Вчені дослідили, що переносять вірус кажани, антилопи й інші дикі тварини, а люди заражаються, контактуючи з виділеннями чи м'ясом цих тварин. Відомо п'ять різних штамів вірусу, і цього року, власне, стався спалах одного з найбільш агресивних! Це пояснює і велику кількість заражених та хворих, і те, що хвороба поширються активніше, ніж раніше.
- Які симптоми цієї хвороби?
- Інкубаційний період вірусу - від двох днів до двадцять одного. Перші симптоми захворювання можуть з'явитися на 5 - 7 день. Як правило, це перші ознаки лихоманки, біль голови, суглобовий і м'язовий болі, біль у горлі та слабкість м'язів. Багато цих симптомів схожі на грип, тому Еболу не відразу легко ідентифікувати. Але дуже швидко виникають пронос, блювота, висип і біль у животі. Нирки і печінка перестають працювати належним чином. Починаються внутрішні кровотечі, кров може йти з вух, носа, очей та рота.
- Чи піддається лихоманка Ебола лікуванню?
- Специфічних ліків наразі немає. І вакцин також, лише експериментальні. Але грамотна і вчасна симптоматична підтримувальна терапія (скерована, наприклад, на ліквідацію наслідків кровотеч, гарячки, уражень внутрішніх органів тощо) дозволяє організму пацієнта вистояти, допоки буде вироблений імунітет і хворий почне одужувати.
- Чи готові до зустрічі з вірусом Ебола епідслужби України?
- Основна проблема - матеріальна база наших інфекційних лікарень (саме туди, у разі чого, госпіталізуватимуть хворих із підозрою на Ебола). Із сумом слід констатувати, що навіть не в кожному обласному центрі є сучасні ізолятори-бокси (з відповідною системою вентиляції тощо). Тож якщо спалах станеться в Україні, медики змушені будуть діяти в умовах безпрецедентних заходів. А щодо спеціальних костюмів (обов'язковими також є маски, захисні окуляри, рукавиці), то вони в Україні є. Нехай більшість - не найсучаснішого взірця, дуже незручні в екслуатації, але є.
- Яких правил має дотримуватися кожна людина, щоб не заразитися вірусом Ебола?
- Заразитися, якщо поряд пройшов носій віруса, малоймовірно. Ебола не передається повітряно-крапельним шляхом так, як грип. Але це відбувається при безспосередньому контакті - з кров'ю, фекаліями, сечею, іншими біологічними рідинами хворого. Можна заразитися при контакті із забрудненим одягом, особистими речами інфікованого, у вбиральні, де він побував. Тож при відвідуванні аеропортів, а особливо громадських туалетів слід бути максимально пильними. Це означає дотримання насамперед загальних гігієнічних правил, як-от миття рук. Найгірше, якщо на руці, наприклад, є поріз, тоді при контакті з вірусом (скажімо, якщо ручка дверей чи поруччя забруднені кров'ю хворого) зараження може бути миттєвим. Перші ознаки хвороби неспецифічні (різке підвищення температури, слабкість, біль голови, біль у м'язах і в горлі). Далі - діарея, блювота, висип, кровотеча. Для тих, хто з ним контактує, хворий заразний уже на перших етапах, тому з першого дня потрібна строга ізоляція. Власне від того, наскільки оперативно будуть ізольовані найперші хворі та ті, хто з ними контактував, залежатиме й захист інших людей.
- Як довго може жити сам вірус (наприклад, у калюжі крові чи у бруді)? Чи курсує він у повітрі?
- Вірус руйнується під дією ультрафіолетових променів, дезінфікувальних засобів, але тривалий час залишається в прохолодних вологих місцях. Немає даних про те, щоб вірус Ебола переносився з пилом, як, наприклад, кір чи вітрянка. Звісно ж, якщо хворий кашляє просто в обличчя (наприклад, тому, хто його доглядає), зараження можливе.
- Ще у серпні ВООЗ оголосила, що немає потреби обмежувати авіаперельоти з Африки. А вже нині фахівці організації говорять, що це істотно зменшило б ризик завезення віруса на інші континенти. Чи не варто було б від початку епідемії діяти ще радикальніше?
- Те, що цього не зроблено, пояснюється лише побоюванням європейської влади, та й ВООЗ, ущемлювати свободи громадян, та й, імовірно, комерційними інтересами авіаперевізників. Але у кількох країнах Африки, найбільш охоплених епідемією, оголошено карантин, закрито аеропорти. Проте, як тепер бачимо, цих заходів виявилося недостатньо. Слід усвідомлювати, що світ зіштовхнувся з однією із найбільш небезпечних хвороб, що призводить до смерті 90 відсотків інфікованих!
- Коли чекати вірусу в Україні?
- Дуже швидко, можливо, й найближчими днями, бо вірус уже в Європі. Ми не закриті від світу. Інфікований, ще не знаючи про це (інкубаційний період триває до 21 дня), від перших симптомів недуги здатен заражати оточення, і це може статися будь-коли у літаку, на кораблі, в автобусі, метро тощо. Вхідними воротами інфекції є слизові оболонки респіраторного тракту і мікротравми на шкірі, а вірус Ебола - рекордно заразний. Крім того, досліджено: навіть ті, хто вже перехворів, залишаються заразними (за деяким даними, до 7 тижнів).