Обурена таким фактом, жінка звернулася до Пенсійного фонду в Ужгороді, де їй повідомили, що… вона є приватним підприємцем, а отже, з її пенсії цілком офіційно й законно відраховують так звану індексацію. Тобто законодавством передбачено, що пенсіонеру при підвищенні прожиткового мінімуму перерахунок пенсії визначають, беручи до уваги його, так би мовити, «статус» працюючого чи непрацюючого. Якщо пенсіонер є підприємцем, то з нього утримують певні кошти. І при цьому не важливо, отримує він доходи в результаті ведення бізнесу чи ні, головне – працює. Трішки розібравшись у ситуації, вдалося з’ясувати, що на Закарпатті чимало таких людей, котрі через незнання законодавства позбуваються частини пенсії, і при цьому де-юре є підприємцями, а де-факто нічого не заробляють. Як розв’язати гордіїв вузол із вигодою для людей?
Пані Марія розповіла газеті, що, справді, ще в 2006 році звернулася до держреєстратора в Ужгороді й зареєструвалася «єдинщиком» – мала намір торгувати на ринку по вул. Краснодонців. Через певні обставини «бізнес» так і не вдалося започаткувати. Літня жінка подумала: оскільки після отримання Свідоцтва про державну реєстрацію в податкову інспекцію вона не звернулася, щоб стати на облік, то, напевно, ПП нелегітимне. А зараз, коли прийшла до фіскальних органів, за голову вхопилася: крім індексації пенсії, жінці нарахували ще більше тисячі гривень штрафів за те, що як підприємець не подавала звітності, не вела Книги обліку тощо! Пані Марія обурюється, що з 2006-го й донині до неї не надійшло жодного звернення від податкової чи ПФ, ніхто її не перевіряв, тому й не думала, що є підприємцем. У той же час повідомила: ще на початку січня звернулася до Міндоходів із проханням закрити ПП, але досі не отримала відповідь – їй кажуть, що проводять перевірку.
«Закарпатська правда» наголошує, що з ситуації зрозуміло – незнання законів не звільняє від відповідальності. Але оскільки пані Марія виявилася не єдиною в такому становищі, ми вирішили нагадати читачам, чому треба слідкувати за законодавством. Зрештою, якщо вже взялися за ведення бізнесу, то все в цій царині слід вивчати…
Пенсійний фонд: тільки в рамках чинного законодавства
Отже, на звернення «Закарпатки» в Пенсійному фонді м. Ужгорода повідомили: все, що стосується згаданого випадку, з боку ПФ вчинено в рамках чинного законодавства. «Річ у тім, що розмір пенсійної виплати залежить не лише від заробленого замолоду, а й від того, в якому «статусі» перебуває пенсіонер, тобто працює чи не працює, – розповідає
начальник управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді Ганна Сухар. – Так, із 1 жовтня 2011-го набули чинності зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перераховується й із дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму підвищується розмір пенсії. Але при цьому обумовлюється, що це не стосується пенсіонерів, які працюють (або, як роз’яснюється, провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Загалом, зі слів Ганни Михайлівни, кожен пенсіонер зобов’язаний повідомляти до ПФ про свій статус – працюючого чи непрацюючого. Бо в разі несвоєчасного повідомлення утворюється переплата пенсійних коштів, яка потім підлягає відшкодуванню. Таку переплату пенсіонер може повернути добровільно, або ж її стягують на підставі рішень територіальних органів ПФ чи в судовому порядку. Що важливо, відраховують не більше 20% пенсії.
При цьому варто розуміти, що такі переплати можуть виникнути не тільки в пенсіонерів, котрі, приміром, і надалі викладають у школі чи приймають пацієнтів, ця норма поширюється й на осіб, котрі здійснюють підприємницьку діяльність. Так, підставою для визначення статусу «непрацюючого» є витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
«Коли людина подає документи до ПФ для призначення пенсії, ми роз’яснюємо їй, які вона має права, – розповідає Ганна Михайлівна. – У тому числі видаємо пам’ятку (про її отримання та ознайомлення людина розписується), в якій чітко вказано: «Пенсіонер зобов’язаний повідомити органи Пенсійного фонду за місцем проживання про влаштування на роботу, в тому числі за сумісництвом, зміни у складі сім’ї та інші обставини, які, відповідно до законодавства, визначають право на пенсію та її розмір. У тому числі це стосується й відкриття підприємницької діяльності, про що ми зараз говоримо. Така пам’ятка є в кожного пенсіонера, вона навіть видрукувана на посвідченні».
Ганна Сухар зауважує, що як тільки пенсіонер звільняється з роботи чи припиняє підприємницьку діяльність, пенсію йому одразу перераховують відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для того, аби підтвердити свій статус непрацюючої особи, слід надати до ПФ трудову книжку та довідку Міндоходів (довільної форми) про те, що особа не перебуває на обліку в цьому органі як фізична особа – підприємець.
Міндоходів: за умови співпраці підприємець може «закритися» за 2 місяці
Те, що справді виникають подібні ситуації, підтверджують і в Головному управлінні Міністерства доходів і зборів України в Закарпатській області. Буває, люди, зареєструвавшись підприємцем, або ігнорують, або забувають про необхідність подання звітів, а то й узагалі не знають про таку процедуру, не до кінця вивчивши законодавство. Але, як кажуть, незнання законів не звільняє від відповідальності.
Начальник управління доходів і зборів фізичних осіб Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Ігор Кріль нагадує: для того, аби стати приватним підприємцем, не в усіх випадках навіть треба звертатися до податкових органів, процедуру здійснює держреєстратор, він і подає до Міндоходів усі дані. Звітність – обов’язкова, як і Книга обліку доходів та витрат. «Якщо звіти не подавали і відповідні документи не вели (навіть якщо заробітку не було, подавати так звані «нульові» звіти треба), горе-підприємця оштрафують: вперше на 170 грн., повторне порушення карається в шестикратному розмірі – більше тисячі гривень. Отак і «вилізли» пані Марії штрафи», – уточнює І. Кріль.
Для того ж, щоб закрити підприємницьку діяльність, вже не треба, як бувало кілька років тому, по 4 – 6 місяців збирати різні довідки та чекати на завершення процедури. «Зараз усе набагато простіше. Підприємець звертається до держреєстратора, відтак ми починаємо процедуру закриття: направляємо відповідні запити, перевіряємо, чи закриті рахунки, спеціалісти проводять документальну перевірку, і якщо виконані всі необхідні дії самим підприємцем, то впродовж 2 місяців, як це й передбачено чинним законодавством, ми оформляємо громадянину для пред’явлення держреєстратору довідку форми 22 ОПП – і суб’єкт підприємницької діяльності закритий», – розповідає І. Кріль. Він додає, що в багатьох випадках громадяни-підприємці самі затягують процедуру ліквідації, не подають для перевірки документи чи несвоєчасно закривають рахунки в банку тощо.
Загалом Ігор Кріль нагадує: на Закарпатті офіційно є понад 71 тисяча приватних підприємців, серед них 40 тисяч «єдинщиків». З-поміж них справді багато таких, котрі сьогодні-завтра виходять на пенсію, а тому повинні знати про особливості «співіснування» пенсійного забезпечення та ведення бізнесу. Головне – все вчасно робити, тоді й проблем не виникатиме.