– Ви ставитеся до парку Перені не по-споживацьки, а по-господарськи. Чим викликане таке бережливе, дбайливе ставлення? – поцікавились ми, спілкуючись при нагоді зі служителем громади євангельських християн баптистів м. Виноградова Юрієм Костаком.
– Ми такі ж громадяни і жителі міста, як і інші, – відповів він. – Наші дружини з дітьми також приходять у парк Перені на прогулянки. Зрештою, всі ми, виноградівці, відпочиваємо тут душею. Тож як можна комусь відноситися до парку не по-господарськи? Навіть у Біблії сказано, що ми маємо молитися і дбати про місто, в якому живемо, щоб проводити в ньому тихе і безпечне життя. Я, приміром, корінний виноградівець, народився і живу в цьому чудовому місті, з дитинства облюбував парк Перені, прикипів до нього душею, знаю тут кожну стежку, вболіваю за кожне проблемне питання його розвитку і благоустрою. Я пригадую, яким був цей парк кілька років тому. Він просто заростав чагарниками. Вірники нашої громади радо допомагали тоді. Адже ми, християни, за прикладом Христа, повинні творити добро. 

З часом парк наче преобразився, облагородився. Сюди приємно прийти на відпочинок з сім’єю. Тут відчувається господарська рука. Так і повинно бути. Парк Перені не можна занедбати, про нього не можна забути, адже це «родзинка» Виноградова, тут така краса і надзвичайна атмосфера! А з метою його подальшого розвитку керівництву нашого міста доцільно згуртувати міських підприємців, привернути їхню увагу до проблемних питань благоустрою парку. Можливо, заручившись їхньою підтримкою, вдасться зробити його ще кращим і комфортнішим для відпочинку виноградівців і гостей міста.
Що стосується нашого останнього внеску в справу благоустрою парку, то відповідні роботи велися впродовж двох тижнів. Всі вони були погоджені з міською радою. До слова, вона завжди йде нам назустріч, надаючи дозвіл на проведення наших масових зібрань у парку Перені. Тобто, знаходимо і порозуміння, і співпрацю в питаннях його благоустрою.
Користуючись нагодою, розповім трохи про конгрес, що проходив в амфітеатрі парку Перені. Окрім євангельських християн Закарпаття, на зібранні побували також гості з-за меж області, зокрема, місіонери з Румунії, симфонічний оркестр з Волинської області, американський проповідник Віктор Гамм, вокально-інструментальна група Кирневих з Молдови. 

А загалом молитви за мир в Україні лунали в парку Перені українською, англійською, німецькою, угорською та румунською мовами. Зібрання було вельми велелюдним – за приблизними підрахунками в парку в той день зібралося до двох тисяч учасників конгресу. Уявіть собі тільки бодай те, скільки людей було тоді на сцені – 250 хористів, 57 музикантів симфонічного оркестру, а ще й група Кирневих – загалом більше 300 чоловік. Нашим гостям дуже сподобалося і наше місто, і парк Перені, і закарпатська колоритна мова (деякі навіть записували слова). Словом, є в нас, у Виноградові, чим здивувати і приємно вразити людей. І парк Перені в цьому аспекті посідає чільне місце. Єдине побажання – тут слід вирішити питання водозабезпечення.

Відтак свій коментар з приводу участі цієї релігійної громади в благоустрої парку Перені «Новинам Виноградівщини» надав його директор Іван Корчинський:
– Найперше ці люди відремонтували всі лавочки, причому нових вони виготовили і встановили 23. Всі роботи велися якісно й добросовісно. Приміром, деревина для лавочок була виміряна з точністю до сантиметра, затим їх пофарбували. Таке сумлінне відношення до роботи приємно дивувало. По-друге, вірники цієї релігійної громади зробили ремонт сцени, зокрема, пофарбували підлогу, бічні несучі стіни та задник. Впорядкували також приміщення, що знаходяться позаду сцени — відновили, пошпаклювали, пофарбували.Відремонтували підсобні приміщення парку. А один із вірників-баптистів – Сашко з Хижі викосив ледь чи не півпарку, чим дуже нам допоміг. Адже двоє наших працівників вже тричі косили траву на території і, крім того, виконують ще й інші роботи. Іще вірники зробили прибирання доріжок та території навколо амфітеатру, підмітали кожну щілину. Причому, свою добросовісність ці люди не вважають чимось незвичайним.

 Це, вочевидь, їх стиль життя і роботи. До того ж я б хотів, аби всі відвідувачі парку Перені велися тут так, як учасники конгресу – не смітили, не курили, не лузали насіння соняшника…А за всю проведену в парку роботу, здійснену цією релігійною громадою м. Виноградова, за її ініціативи та постійну співпрацю я щиро вдячний.
Що стосується масових заходів, які проводяться тут, то в такі дні в парку зазвичай бракує лавочок та урн. Благо, 5 лавок нам надасть «Держлісгосп» (керівник Василь Агій), виготовлення ще п’ятьох замовлено міською радою. І ще 5 нових урн днями було встановлено в парку. Сподіваюся, вирішиться й питання водозабезпечення, принаймні з керівництвом міської ради є порозуміння і домовленість з цього приводу.

Тоді відпочиваючі тут люди зможуть напитися води, а в нас буде можливість поливання молодих дерев та саджанців. А щодо найближчих перспектив – цього літа нам потрібно завершити вирубування пошкоджених шкідниками і аварійно небезпечних дерев. З решти, що ростуть у парку, слід зрізати звисаючі гілки, а восени плануємо посадити нові дерева. Хочеться, аби з наступної весни все в парку забуяло, зацвіло. 

А ще вартувало б освоїти й другу частину парку (сектор, що поряд з амфітеатром), яка наразі пустує.
У планах також облаштування шахового майданчика з великими фігурами. Двоє підприємців уже погодилися посприяти в цій справі. А насамкінець я б хотів звернутися й до вірників інших релігійних громад Виноградівщини. Вони також при потребі могли б організовувати свої зібрання тут, у парку Перені, і водночас показувати своє ставлення до нього, вносити й свою, бодай маленьку часточку в його благоустрій.