Свій робочий тиждень голова обласної ради Михайло Рівіс розпочав із наради з керівниками дорожньої галузі – начальником Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Михайлом Поповичем та директором «Закарпатського облавтодору» Іваном Немешом. Йшлося про шляхи фінансування утримання та ремонту автошляхів, а також модернізацію дорожньої сфери у краї.
Зазначалося, що в умовах украй обмеженого фінансування дорожньої галузі області, відсутності видатків на будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію доріг та враховуючи недотримання міжремонтних термінів проведення капітальних ремонтів та реконструкцій доріг області, переважна більшість з них знаходиться у поганому стані та потребує невідкладного покращення.
- На сьогодні Служба автомобільних доріг у Закарпатській області опрацювала міжнародні угоди, підписані урядами України та Угорщини за попередні роки, та виконала розрахунки вартості будівельних і ремонтних робіт щодо реалізації цих угод, розробила відповідну проектну документацію, - поінформував Михайло Попович, додавши: - На балансі Служби краю знаходиться3347,8 км доріг загального користування, із них:1100,4 км доріг державного значення,2247,4 км доріг місцевого значення та 1294 мости.
За словами головного дорожника краю, нормативна річна потреба коштів для належного утримання мережі доріг загального користування становить 500 мільйонів гривень. Тож, щорічно необхідно ремонтувати: капітальним ремонтом – 286 км доріг, середнім ремонтом – 573 км доріг.
Загальновідомо, що Закарпаття єдина з областей України, яка межує з чотирма зарубіжними країнами. В області розміщено 19 контрольно-пропускних пунктів, в тому числі автомобільних, залізничних, пішохідних. З них 7 міжнародного значення, інтенсивність руху в середньому складає майже 30 тисяч автівок на добу. Звичайно, такий наплив призводить до руйнації автомобільних шляхів, особливо в літній період. Також через збільшений рух вантажівок сильно руйнується дорожнє покриття головних магістралей, оскільки весь транзит із сусідніх регіонів рухається автошляхами регіону. Це, зокрема, магістральна Київ-Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачево-Рогатин довжиною 207,5 км, та міжнародний транспортний коридор № 5 (Критський) – Лісабон-Трієст-Любляна-Будапешт-Київ-Волгоград.
Крім цього, слід врахувати перспективу прокладання в рамках розбудови П’ятого Пан’європейського транспортного коридору автомагістралі від кордону до автомобільної дороги М-24 «Мукачево-Берегово-КПП «Лужанка», яку угорська сторона вже побудувала до угорсько-українського кордону.
Крім того, потребує модернізації інфраструктура пунктів пропуску через Державний кордон України для автомобільного сполучення в Закарпатській області, що надасть змогу збільшити пасажирський та вантажний потоки.
- Здійснення нашою країною євроінтеграційних процесів вимагає пришвидшення розбудови державних рубежів із сусідніми країнами Євросоюзу та прилеглої до них дорожньої інфраструктури. Для багатонаціонального Закарпаття, яке межує з чотирма країнами ЄС, це має особливе значення, бо сприяє розширенню торговельно-економічного, екологічного, туристичного співробітництва, задоволенню культурних потреб національних меншин прикордоння, - підкреслив Михайло Рівіс.
Тож, аби забезпечити всі необхідні умови для будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та розбудови пунктів пропуску через Державний кордон України на території Закарпатської області дорожники вбачають за необхідне спрямувати 50% коштів від перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на території області Закарпатською митницею.
Михайло Рівіс підтримав пропозицію дорожників та зазначив, що під час другої сесії обласної ради вже внесено ініціативу звернутися до Президента, Парламенту та Уряду щодо включення Закарпаття до експерименту, що проходить в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення. Необхідно внести зміни до пункту 33 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо експерименту в зазначених регіонах та інших нормативних документів, що регулюють це питання.
Наразі апарат облради готує всі необхідні документи для включення Закарпаття в зазначений експеримент.
Прес-служба Закарпатської облради